11.Визначення основних засобів

Загальний порядок бухгалтерського обліку основних за­собів визначається Положенням (стандартом) бухгалтерсь­кого обліку 7 «Основні засоби».

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року».

При визначенні основних засобів необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством в результаті минулих подій, використання яких призведе до надходження економічних вигід у майбутньому.

До основних засобів належать матеріальні активи, що ут­римуються підприємством з метою їхнього використання в процесі виробництва чи постачання товарів і послуг, надан­ня в оренду іншим особам або для здійснення адміністра­тивних і соціокультурних функцій, очікуваний термін ко­рисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

Однакові за технічними характеристиками, призначен­ням і способом використання об’єкти основних засобів може бути об’єднано в групи, наприклад: 1) земельні ділянки: 2) капітальні витрати на поліпшення земель; 3) будівлі й споруди; 4) машини та обладнання; 5) транспортні засоби; 6) інструменти, пристрої та інвентар; 7) робочі і продуктивні тварини: 8) багаторічні насадження; 9) інші основні засоби.

Об’єкт основних засобів визнається за актив, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержуватиме в майбут­ньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об’єкта, і його вартість може бути достовірно визначено. На­явність достатньої впевненості в тому, що основні засоби втілюють у собі майбутні економічні вигоди для підприєм­ства, потребує підтвердження, що підприємство отримає ви­нагороду у зв’язку з їхнім використанням і погоджується на пов’язаний із цим ризик.

Окремі об’єкти основних засобів можуть бути куплені з метою безпеки чи для охорони навколишнього середовища. У цьому разі вони, безпосередньо не втілюючи в собі май­бутніх економічних вигод, служать для їх отримання від інших активів. Наприклад, підприємство — виробник хімічної продукції з метою додержання вимог охорони на­вколишнього середовища у процесі виробництва та зберіган­ня небезпечних хімікатів зобов’язане запроваджувати необхідні вдосконалення, які будуть визнаватися за активи (ос­новні засоби), доти, доки вони підлягають відшкодуванню, адже без них підприємство не зможе виробляти продукцію.

Об’єкт основних засобів не вважається активом, якщо він перебуває в оперативному чи довірчому управлінні.

Основні засоби відображуються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю. Первісна вартість об’єкта основних засобів обраховується за його собівартістю, яку становлять:

ціна придбання за відрахуванням будь-яких наданих торговельних скидок;

мито;

інші податки, які не відшкодовуються підприємству;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з їх придбан­ням (створенням) і приведенням до робочого стану.