19. Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів

Переоцінку потрібно здійснювати, якщо залишкова вартість об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу.

Порядок переоцінки організація визначає самостійно з урахуванням вимог законодавства України. Під час переоцінки основних засобів накопичена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів.

Перший метод. Накопичена амортизація перераховується пропорційно до зміни балансової вартості об'єкта основних засобів так, щоб після переоцінки балансова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням первісної вартості та суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.

Другий метод. Накопичена амортизація вираховується з первісної (переоціненої) вартості об'єкта основних засобів, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюється до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об'єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.

20. Правові основи здійснення бух обліку

Бухгалтерський облік здійснюється на підставі:

Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ.

Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ.

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. N° 966-XIV.

Закон України "Про державну статистику" від 13 липня 2000 р. № 1922-ІН.

Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХИ.

21. Активні рахунки

Активні рахунки — бухгалтерські рахунки для обліку стану та руху господарських засобів і контролю за їх збереженням. До активних рахунків належать усі інвентарні рахунки — основних засобів, сировини й матеріалів, готової продукції, а також каса й ті з розрахункових рахунків, що слугують для обліку коштів і відносин з дебіторами, наприклад рахунки відвантажених товарів, виконаних робіт і послуг, розрахунки з підзвітними особами, розрахунковий рахунок у банку тощо. Операції, які збільшують даний вид засобів, записуються у дебеті активних рахунків, а операції, що зменшують їх, — у кредиті. Перевищення суми дебету над сумою кредиту на певну дату записується в активі балансу. Залишок в активних рахунків може бути лише дебетовим. Активні рахунки банківського обліку показує розміщення коштів, причому ті кошти, що розміщені в об'єктах господарювання, зазначаються на активних рахунках, а у банках — на пасивних, і навпаки.

22. Клас 7. Доходи і результати діяльності

призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами)

бухгалтерського обліку.

Клас 0. Позабалансові рахунки

Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці,

комісії, монтажі); умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії,

зобов'язання тощо); бланків суворого обліку;списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування

винними особами (боржниками);амортизаційних відрахувань.