- •1.Система її обмеженість і структуризація.
- •2.Піфагор, Аристотель, Гегель, Ампер і системні уявлення.
- •3. Трентовський, Богданов, Вернадцький і системні уявлення.
- •4. Вінер, Колмагоров і кібернетика.
- •5. Берталанфі і його загальна теорія систем.
- •6. Класифікація наук за Кліром.
- •7. Системний аналіз і його призначення.
- •8. Методологія системного підходу і системний аналіз.
- •10. Системний аналіз і дослідження операцій.
- •11. 1 І 2 інформаційні бар’єри, системний аналіз у сша.
- •12. Логічний позитивізм, редукціоністська логіка, дедукція і індукція у са.
- •9. Системотехніка і системологія, емержентність і синергізм.
- •13. Предмет са, мета його застосування.
- •14. Расел Аккоф і вирішення складних проблем.
- •15.Ціль, класифікація цілей, типи цілей, аспекти мети.
- •25.Абсолютні цілісність і адитивність(централізаціяі децентралізація),факторизація і систематизація
- •26. Динамічна модель системи,пасивні та активні системи
- •27.Класифікація систем за походженням,за основними властивостями
- •28.Всесвіт як велика і складна система
- •30. Абстрактні і матеріальні моделі.
- •31.Принцип Леса Окама,закони Родена,Парето
- •33. Функціональне призначення моделей?
- •34. Остаточна мета, адекватність моделі.
- •35.Наука,проблема,технологія
- •36.Пояснення,розуміння,передбачення у науці
- •37. Пророкування,як форма передбачення
- •38.Екстрополяція як форма пророкування
- •39.Прогнозування,науково-технічний прогноз
- •40.Класифікація прогнозів по ешелонам
- •41. Дослідницький,програмний,організаційний прогнози науки
- •42.Методи екстраполяції,експертних оцінок,моделювання
- •43.Герменевтика,емпатія,інтерпретація у науці
- •44.Порядок прогнозування у науці
28.Всесвіт як велика і складна система
29. Модель як спосіб пізнання, прагматичні і пізнавальні моделі. Модель(М) - це якийсь об'єкт - заступник, який замінює об'єкт - ориг-л, відтворюючи що цікавлять нас св-ва і хар-ки ориг-ла. За срав. з ориг-лом М має істотні переваги для навігаційного виду роботи з нею, а саме: наочність, доступність випробувань і т.п. М - інструмент пізнання, який дослідник ставить між собою і об'єктом і за допомогою якого вивчає що його цікавить об'єкт. Пізнавальна М - форма організації і представлення знань, засіб з'єднання нових і старих знань. Вона, як правило, «підганяється під реальність і є теоретичною М. Прагматична М - засіб орг-ції практ. дій, робочого подання цілей системи для її управління. Реальність у них підганяється під деяку прагматичну М. Це, як правило, прикладні М. Пізнавальні М відображають існуюче, а прагматичні - не існуюче, але бажане та (можливо) здійсненне.
30. Абстрактні і матеріальні моделі.
Абстрактные модели(АМ) являются идеальными констр-ми, построенными средствами мышления,сознания.1.Человеческий язык универсальное средство построения любых АМ, что обеспечивается такими св-вами языка( введения новых слов; иерар-го построения языковых М(слово–предложение – текст – понятия – отношения – определения –конструкции…);неоднозн-ть,расплывчатость,размытость.).2.Существуют специализированные языки, обладающие определенной точностью и четкостью.3.Математические М наиболее точные.
Материальные М - реальное, вещественное отображение объекта. Чтобы математическая М замещала оригинал, она должна иметь опр-е подобие по отношению к оригиналу.Виды подобия. 1.Прямое подобие – установленное в результате физического взаимодействияя или последовательности взаимодействий (фото,макеты зданий).2.Косвенное подобие- не устанавливается человеком, а объективно существует в природе, обнаруживается в виде совпадения или достаточной близости АМ и в дальнейшем используется при моделировании(шаг как аналог времени, подопытные животные – аналог человеческого организма).3.Условно подобные М: подобие оригиналу устанавливается в результате соглашения(деньги (М стоимости), удостоверение личности (М владельца), карты (М местности), сигналы (М сообщений).Условные подобные М являются способом материального воплощения АМ, вещественной формой, в которой АМ передаются от одного человека к другому, храниться долгое время, т.е. отчуждаются от сознания.
31.Принцип Леса Окама,закони Родена,Парето
Принцип леза Оккама гласить, що з двох адекватних моделей ближчою до дійсності природи явища є та, що простіша. Простота - це печать істини (древні схоласти). Адекватність є основною характеристикою побудованої моделі. Модель адекватна об'єкту якщо результати моделювання слугують для прогнозування поведінки реального об'єкта.
Принцип Родена отсекать все лишнее, рациональное сочетание интеллектуальных и волевых качеств в руководстве и организации какого-либо дела.
Приинцип Парeто (також відомий як правило Парето, правило 80—20 і принцип малої кількості причин) стверджує, що для багатьох явищ 80 відсотків наслідків спричинені 20 відсотками причин
32. Розходження моделі з реальністю,ізоморфізм і гомоморфізм
Якщо у процесі створення моделі деякого реального об'єкта спостерігаються розходження, то здійснюється корекція моделі з метою наблизити її до реальності. У випадку виявлення розбіжності між моделлю та реальним об’єктом основні зусилля повинні бути спрямовані на корекцію (зміну) реальності. Моделі носять нормативний характер, виконують роль стандарту, зразка, під який підганяються реальні об’єкти.
Ізоморфізм - це подібність об'єктів за формою або будовою. Це означає, що системи, що розглядаються абстрактно від природи складових їхніх елементів, є ізоморфними одна одній, якщо кожному елементу однієї системи відповідає лише один елемент другої і кожному зв'язку у першій системі відповідає зв'язок в іншій і навпаки. «Ізоморфних» означає що має аналогічну форму. Кажуть, що одна система ізоморфна інший, якщо принаймні формально вони еквівалентні і взаємозамінні.
Гомоморфізм ставить елементи в однозначне coответствіе, але не взаємно-однозначне, то eсть він може "склеювати" елементи (проектувати два елементи на один), і oставлять частина елементів другого безлічі без пари. При цьому друге множина може містити і більше, і менше, і стільки ж елементів.
