7. Індивідуальність особистості.

Виявляється індивідуальність у рисах темпераменту, характеру, в здібностях, особливостях і якостях психічних процесів, у звичках і уподобаннях людини. Не існує Двох людей з однаковим поєднанням психічних якостей. Індивідуальність властива кожній людині, але виявляється вона по-різному: в одних людей яскраво і сильно, в інших — малопомітно. Вона може заявити про себе в інтелектуальній, емоційній, вольовій чи одразу в усіх сферах психічної діяльності. Так, оригінальність інтелекту виявляється в здатності бачити те, чого не помічають інші люди, у вмінні чітко формулювати проблеми і знаходити їх вирішення. Своєрідність емоцій констатують за надмірної інтенсивності одних почуттів і недостатньої — інших, їх стійкості чи мінливості. Особливості волі можуть розкриватися в ступені розвитку вольових якостей. Особистість людини неповторна у своїй індивідуальності. Однак навіть повний перелік індивідуальних якостей людини не характеризує її як особистість, хоча індивідуальність характеризує особистість конкретніше, детальніше і повніше. Нетотожність понять “особистість” та “індивідуальність” не дає змоги розглядати структуру особистості як своєрідний набір індивідуально-психологічних властивостей і якостей. Хоча деякі зарубіжні психологи трактують її саме так.

8. Активна громадянська позиція.

У Загальній декларації прав людини зазначено, що кожна людина має обов'язки перед суспільством, в якому тільки і можливий вільний і повний розвиток особистості. Громадянин, який хоче жити у демократичному суспільстві, який хоче бути господарем власного життя, завжди засвідчує свою громадянську позицію. Така позиція потребує насамперед відповідального ставлення до виконання громадянських обов'язків. Наприклад, брати участь у виборах - це не тільки право громадян, а й дуже відповідальний обов'язок. Щоб зробити правильний вибір, виборець має бути добре обізнаним з проблемами України і знати, що пропонують народу кандидати. Не менш важливим є вміння висловити свої погляди, підтримати справедливе рішення чи протестувати проти помилкового й несправедливого. Участь в управлінні державою, почуття любові до Батьківщини починається з невеличких справ на загальне добро рідного міста, містечка, села. Впорядковуючи чи ремонтуючи дитячий садок, дитячий чи спортивний майданчик, беручи участь у шкільному самоврядуванні, очищуючи від сміття територію свого двору, облаштовуючи квітник чи садок біля будинку, ви допомагаєте державі, чините як свідомі громадяни. Громадянська позиція дітей і дорослих виявляється в їхньому прагненні брати участь в обговоренні та розв'язанні спільних проблем.

9. Людська гідність. Охорона й захист людської гідності.

Людина з почуттям власної гідності вимоглива і до себе, й до інших. Гідність формує людину, впевнену у власних силах, у своїх справах і вчинках. Зрештою, людина досягає гармонії власного «Я» із зовнішньою позитивною оцінкою суспільства. Така гармонія зумовлює відчуття щастя й наповненості життя. Гідність окрилює людину, змушує її ставити нові цілі та досягати вищих результатів, визначає особистісний ріст і розвиток. Гідність (як і честь) кожної людини охороняється та захищається, причому як на міжнародному, так і на внутрішньодержавному рівні. Держава гарантує і охороняє людську гідність, установлюючи відповідні механізми, за допомогою яких кожен може захистити гідність і честь. Право на повагу до гідності складається з таких складових частин: а) право на гідність; б) право на недоторканність гідності; в) право на захист гідності у випадку порушення.