
- •10. Визначте основну форму дієслова, назвіть основу
- •11. Від першої форми утворіть неозначену форму дієслова (infinitivus), перекладіть першу форму. Цифрою позначена дієвідміна дієслова
- •Часи системи інфекта
- •Інфекта
- •Інфекта
- •15. Визначте особу, число, час дієслів. Перекладіть особову форму.
- •16. Надані дієслова запишіть у таблицю за часами відповідно до їхньої форми.
VERBUM
ДІЄСЛОВО
Латинське дієслово характеризується такими граматичними категоріями:
PERSONA: prima, secunda, tertia (ОСОБА: перша, друга, третя)
NUMERUS: singularis, pluralis (ЧИСЛО: однина, множина)
TEMPUS: ЧАС
ЧАСИ СИСТЕМИ ІНФЕКТА |
||
praesens
|
теперішній час |
|
що робить? |
||
imperfectum
|
минулий час недоконаного виду |
|
що робив? |
||
futūrum I (primum) |
майбутній час перший |
|
що буде робити? |
||
ЧАСИ СИСТЕМИ ПЕРФЕКТА |
||
perfectum
|
минулий час доконаного виду |
|
що зробив? |
||
plusquamperfectum
|
давноминулий час доконаного виду |
|
що зробив раніше? |
||
futūrum II (secundum) |
майбутній час другий |
|
что зробить? |
|
MODUS : СПОСІБ
indicativus дійсний
imperativus наказовий
coniunctivus умовний, кон’юнктив
GENUS VERBI : activum, passivum: СТАН: активний, пасивний
CONIUGATIO: prima, secunda, tertia, quarta ДІЄВІДМІНА: перша, друга, третя, четверта
Дієвідміна дієслова визначається за останньою літерою основи інфекта (теперішнього часу).
Для визначення дієвідміни дієслова необхідно відкинути закінчення неозначеної форми дієслова теперішнього часу (infinitivus) і звернути увагу на останню літеру. При цьому необхідно пам’ятати, що латинський інфінітив закінчується на re або –ěre: accusā-re (звинувачувати), terrē-re (лякати), absolv-ĕre (виправдовувати), venī-re (приходити)
СХЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛОВА
INFINITIVUS неозначена форма |
основа інфекта |
CONIUGATIO дієвідміна |
laudāre хвалити |
laudā - |
prima I |
(на ā) |
||
mutāre змінювати |
mutā- (на ā) |
|
delēre руйнувати |
delē– (на ē) |
secunda II |
tenēre тримати |
tenē – (на ē) |
|
dicĕre говорити |
dic- (на приголосний) |
tertia III
|
fluĕre текти |
flu- (на u) |
|
sentīre відчувати |
sentī- (на ī-) |
quarta IV |
audīre слухати |
audī- (на ī) |
У латинського дієслова чотири основні форми, від основ яких утворюють певні часи.
СЛОВНИКОВА ФОРМА ЗАПИСУ ДІЄСЛІВ (СКОРОЧЕНА):
paro, avi, atum, āre – готувати
deleo, evi, etum, ēre – руйнувати
duco, xi, ctum, ěre – вести
audio, īvi, ītum, īre – слухати
ОСНОВНІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
ОСНОВИ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ
1 форма |
2 форма |
3 форма |
4 форма |
1 особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану |
1 особа однини минулого часу дійсного способу активного стану |
супін
|
неоозначена форма дієслова (infinitivus) |
paro |
paravi |
paratum |
parare |
я готую |
я приготував |
щоб готувати |
готувати |
deleo |
delevi |
deletum |
delēre |
я руйную |
я зруйнував |
щоб руйнувати |
руйнувати |
duco |
duxi |
ductum |
ducere |
я веду |
я привів |
щоб привести |
вести |
audio |
audivi |
auditum |
audire |
я слухаю |
я почув |
щоб слухати |
слухати |
основа інфекта, для утворення часів системи інфекта активного і пасивного стану |
основа перфекта, для утворення часів системи перфекта активного стану |
основа супіна, для утворення часів системи перфекта пасивного стану
|
основа інфекта, для визначення дієвідміни і для утворення часів системи нфекта активного і пасивного стану |
ВПРАВИ
10. Визначте основну форму дієслова, назвіть основу
дієслово |
основна форма |
основа |
amo |
1 форма |
основа інфекта |
amavi |
|
|
peregi |
|
|
peractum |
|
|
peragĕre |
|
|
amāre |
|
|
expugnavi |
|
|
superatum |
|
|
supero |
|
|
superare |
|
|
horrēre |
|
|
horrui |
|
|
institutum |
|
|
instituĕre |
|
|
lego |
|
|
legĕre |
|
|
venio |
|
|
veni |
|
|
venīre |
|
|
11. Від першої форми утворіть неозначену форму дієслова (infinitivus), перекладіть першу форму. Цифрою позначена дієвідміна дієслова
дієслово (1 форма) |
переклад (1 форма) |
інфінітив |
переклад інфінітива |
scribo 3 |
пишу |
scribĕre |
писати |
debeo 2 |
|
|
бути зобов’язаним |
monstro 1 |
|
|
показувати |
dico 3 |
|
|
говорити |
declaro 1 |
|
|
заявляти |
advoco 1 |
|
|
закликати |
sentio 4 |
|
|
відчувати |
respondeo 2 |
|
|
відповідати |
duco 3 |
|
|
вести |
dormio 4 |
|
|
спати |
mitto 3 |
|
|
відправляти |
consecro 1 |
|
|
проклинати |
teneo 2 |
|
|
тримати, утримувати |
servio 4 |
|
|
служити |
damno 1 |
|
|
засуджувати |
provideo 2 |
|
|
передбачати |
IMPERATIVUS PRAESENTIS ACTIVI
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
теперішнього часу активного стану
УТВОРЕННЯ НАКАЗОВОГО СПОСОБУ
forma positīva
(позитивна форма)
SINGULARIS (однина)
Однина наказового способу – це чиста основа інфекта для дієслів 1,2,4 дієвідміни. У 3-й дієвідміні до основи додається закінчення – e.
PLURALIS (множина)
Множина наказового способу утворюється за формулою:
+
голосний – i – |
forma negatīva
(заперечна форма)
Заперечна форма утворюється за допомогою наказового способу дієслова nolo, nolle (не хотіти): noli (однина)/ nolīte (множина) та інфінітива основного дієслова.
ЗРАЗОК УТВОРЕННЯ
forma positīva |
|||||
|
інфінітив |
singularis |
переклад |
pluralis |
переклад |
I |
laudāre хвалити |
laudā! |
хвали! |
laudāte |
хваліть! |
II |
delēre руйнувати |
delē! |
руйнуй! |
delēte |
руйнуйте! |
III |
legĕre читати |
lege! |
читай! |
legĭte |
читайте! |
IV |
audīre слухати |
audī! |
слухай! |
audīte |
слухайте! |
forma negatīva |
|||||
I |
laudāre хвалити |
noli laudāre! |
не хвали! |
nolite laudāre! |
не хваліть! |
II |
delēre руйнувати |
noli delēre! |
не руйнуй! |
nolite delēre! |
не руйнуйте! |
III |
legĕre читати |
noli legĕre! |
не читай! |
nolite legēre! |
не читайте! |
IV |
audīre слухати |
noli audīre! |
не слухай! |
nolite audīre! |
не слухайте! |
ВПРАВИ
Утворіть усі форми наказового способу (modus imperativus):
verbum |
forma positiva |
forma negativa |
accuso, āre звинувачувати |
sing. accusa! |
noli accusāre! |
pl. accusate! |
nolite accusāre! |
|
mordeo, ēre кусати |
sing. |
|
pl. |
|
|
premo, ĕre тіснити, гнобити |
sing. |
|
pl. |
|
|
reperio, īre знаходити |
sing. |
|
pl. |
|
absolvo, ĕre виправдовувати |
sing. |
|
pl. |
|
|
respondeo, ēre відповідати |
sing. |
|
pl. |
|
|
accedo, ĕre приєднуватися |
sing. |
|
pl. |
|
|
veto, āre забороняти |
sing. |
|
pl. |
|
|
sentio, īre відчувати |
sing. |
|
pl. |
|
|
servio, īre служити |
sing. |
|
pl. |
|