5. Фактори економічного розвитку

Провідними факторами розвитку економіки Росії є природно-ресурсний та геополітичний.За запасами найважливіших корисних копалин, лісопокритою площею, земельними й водними ресурсами Росія є унікальною країною. В умовах глибокої економічної кризи, що спіткала колишні радянські республіки в 90-х роках, саме природні ресурси стали тим рятівним фактором, що не дозволив Росії зануритися в ще глибокий економічну прірву. Природно-ресурсний потенціал є основним чинником здобування валюти для Росії на зовнішніх ринках. Зовнішній фактор відіграє дуже помітну роль у розвитку вітчизняної економіки протягом усього періоду існування Росії як самостійної держави. Позитивний вплив зовнішньоекономічних зв'язків відчувають на собі сьогодні практично всі сектори та галузі економіки, включаючи сектор домашніх господарств. Воно багато в чому обумовлено в цілому сприятливої ​​для російських зовнішньоекономічних операторів кон'юнктурою на світових ринках. Підвищення цін на товари вітчизняного експорту, так само як і їх пониження на імпортовану продукцію, тобто зміна умов торгівлі, в минулі роки дозволяло експортерам і імпортерам отримувати додаткові доходи - своєрідні субсидії світових ринків. Якщо подивитися на Росію неупередженим поглядом, то добре видно ті пласти потенційних можливостей, які таяться в ній. Наразі багато спеціалістів визначають основним фактором економічного зростання регіональний. «Необхідно піднімати малий бізнес на місцях. Не важливо, як це буде називатися, необхідно виділити гроші, поки вони ще є, і створити консалтингові служби для того, щоб допомогти потенційним підприємцям з глибинки скласти бізнес-плани і почати реалізовувати свій підприємницький талант, тоді й економічне зростання не змусить себе довго чекати ,» - вважають експерти. Можна в рамках цієї ж програми, починати активно відроджувати сільське господарство. У Європі сільське господарство, по більшій частині збитково, але уряду витрачають величезні дотаційні кошти на підтримку і стимулювання сільськогосподарського сектора економіки. Там розуміють, що сільське господарство один з основних факторів економічного зростання, на якому стоїть фундамент державності. У Росії сільськогосподарське питання є достатньо складним через брак коштів, державного фінансування[6]. З часів Столипіна їм ніхто всерйоз не займався. Питання важкий ще й тому, що в плині сторіччя підривався генофонд сільськогосподарського підприємця. Тим важливіше залучати, оберігати і всіляко стимулювати сільське господарство взагалі, і спроби підприємницької діяльності в ньому. Також важливою опорою Росії є промисловий сектор, який також опирається на природні ресурси. Таким чином, ми бачимо, що існують дві сфери – внутрішня та зовнішня, котрі являють собою національне господарство та зовнішню торгівлю та інвестиції, і саме вони покликані стимулювати та розвивати економіку Росії.

5. Основні показники соціально-економічного розвитку країни

За даними Global Competitivness Report Росія втратила одну позицію і посідає 67 місце у рейтингу. Спостерігається різке поліпшення макроекономічного середовища, в порівнянні з минулим роком, а саме перехід з 44 на 22 позицію через низький рівень державного боргу, але цього не достатньо, щоб дозволити країні компенсувати слабку оцінку державних установ (133 місце) і інноваційного потенціалу країні (85-е в цьому році, в порівнянні з 57 в 2010-2011, видання GCI). Вважають, що слабкий рівень конкуренції (136 місце) викликаних неефективною антимонопольною політикою (124 місце). З іншого боку, високий рівень освіти, особливо на рівні вищої освіти, досить гарна інфраструктура та великий внутрішній ринок (7 місце) представляють собою гарну основу, яка може стати привабливою для інвесторів та сприяти підвищенню конкурентоспроможності Росії.

Показники соціально-економічного розвитку Російської Федерації ґрунтуються на результатах досягнутих у сфері макроекономіки держави за період 2012 року і на похідних від цього змінах у соціальній сфері.

Згодом на основі даних про соціально-економічний розвиток Росії за період 2012-го року Державна Дума приймає проект бюджету Російської Федерації на 2013-й рік.

Основні макроекономічні показники Росії (РФ) за 2012-й рік [4]:

Зростання Валового Внутрішнього Продукту (ВВП) - 3,5%.

Зростання (роздрібного) товарообігу - 6,1%.

Зростання промислового виробництва - 3,6%:

Зростання обробної промисловості - 4,8%.

Зростання добувної промисловості - 0,9%.

Зростання виробництва і розподілу електроенергії, газу та води - 1,6%.

Зростання виробництва сільськогосподарської продукції - -4,4%

Зростання цін (інфляція) на споживчі товари - 7%.

Зростання реальної заробітної плати - 9,1%.

Зростання реальних (грошових) доходів населення - 3%.

Зростання інвестицій в основний капітал - 5,5%.

Зростання економіки Росії (РФ) в 2012-му році обумовлене:

• зростанням внутрішнього попиту на вітчизняні товари споживання;

• уповільненням зростання імпорту;

• розширенням і зростанням інвестиційного попиту;

• високою динамікою у фінансовій сфері.

Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) - інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння та вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Він є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. Індекс публікується в рамках Програми розвитку ООН в звітах про розвиток людського потенціалу і був розроблений в 1990 році групою економістів на чолі з пакистанцем Махбубом-уль-Хаком. Однак концептуальна структура індексу була створена завдяки роботі Амартія Сена. Індекс публікується ООН в щорічному звіті про розвиток людського потенціалу з 1990 року.

При підрахунку ІРЛП враховуються 3 види показників:

Очікувана тривалість життя - оцінює довголіття.

Рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання) і очікувана тривалість навчання.

Рівень життя, оцінений через ВНД на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в доларах США. Треба зазначити, що індекс людського розвитку Російської Федерації становить 0.755, (за даними International Human Development Indicators, за 2011 рік), таким чином країна посідає 66 місце серед країн світу [5].

Одним із ключових показників соціально-економічного розвитку РФ є рівень безробіття в країні. З початку року намічена позитивна тенденція до зменшення рівня безробіття продовжує мати місце. У проміжку між другим і третім кварталом 2012-го року рівень безробіття (серед працездатного населення) в РФ становив 5,4%, але в серпні цей показник опустився до 5,2%.

Рівень безробіття в РФ за 2012 склав 5,9% [4].

Зростання роздрібного товарообігу РФ за підсумками 2012-го року склало 6,1%. Даний показник міг бути вищим, якби не ескалація темпів інфляції в другому півріччі і зниження зростання споживчого кредитування.

Зниження обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в 2012-му році призвело до подорожчання продуктів харчування фактично відразу за результатами збору поточного врожаю. За даними Росстату індекс цін на продукти харчування (за станом на вересень 2012-го року) виріс до 105 пунктів. Додатковим стимулом інфляції в Росії послужили ціни на продовольчі товари на світових ринках, особливо підвищення цін на зерно. Також до зростання інфляції призвела індексація тарифів і цін на послуги інфраструктурної галузі, зокрема на послуги ЖКГ. Як підсумок:

Інфляція в Росії (РФ) за підсумками 2012-го року склала 7%.

Обсяги надходжень коштів до державного бюджету Російської Федерації безпосередньо залежить від цін в нафтогазовій сфері.

Вартість нафти марки "Urals" до кінця 2012-го року складе $ 109/баррель.