20

Укр. етн. – Історики 2012-2013 н. р. І модуль

Історія

1. І. Дунайська теорія походження слов’ян сформульована у:

1) Історії Русів; 2) Велесовій книзі; 3) Повісті минулих літ; 4) Галицько-Волинському літопису; 5) Київському літопису.

2. І. Найбільш рання розвідка про ранні форми вірування слов’ян подана у:

1) Повісті минулих літ; 2) Галицько-Волинському літопису; 3) Густинському літопису; 4) Синопсисі; 5) творах І. Вишенського.

3. І. Найбільш ранній опис купальської обрядовості поданий у:

1) Повісті минулих літ; 2) Галицько-Волинському літопису; 3) Густинському літопису; 4) Синопсисі; 5) творах І. Вишенського.

4. І. Початок вітчизняної арабістики пов’язаний з іменем:

1) Г. Новицького; 2) В. Григоровича-Барського; 3) Ф. Туманського; 4) О. Шафонського; 5) Г. Грабянки.

5. І. Першою тематичною працею з української етнографії була:

1) „Топографічний опис Чернігівського намісництва” О. Шафонського; 2) „Літописна оповідь про Малу Росію”; 3) „Опис весільних українських обрядів...” Г. Калиновського; 4) „Опис України” Г. Боплана; 5) „Про малоросів” М. Антоновського.

6. І. Першим всебічним описом українців як народу, його культури і побуту є праця:

1) „Топографічний опис Чернігівського намісництва” О. Шафонського; 2) „Літописна оповідь про Малу Росію” О. Рігельмана; 3) „Опис весільних українських обрядів...” Г.Калиновського; 4) „Опис України” Г. Боплана; 5) „Про малоросів” М. Антоновського.

7. І. До якого періоду відноситься вислів „Важко назвати українського етнографа, який би не був письменником, також як і українського письменника, котрий не вивчав би народне життя або ж не був навіть „чистим” етнографом:

1) І пол. ХІХ ст.; 2) сер. ХІХ ст.; 3) др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.; 4) 1920-30-х рр.; 5) 1960-80-х рр.

8. І. Діяльність Комісії для опису губерній Київського навчального округу припадає на ___ рр.:

1) 1848-1861; 2) 1850-1861; 3) 1851-1864; 4) 1861-1873; 5) 1873-1876.

9. І. Перша в історії української етнографії широка етнографічна програма опублікована:

1) Комісією для опису губерній київського навчального округу; 2) Південно-Західним відділом РГТ; 3) Науковим товариством імені Шевченка; 4) відділенням етнографії Південно-Західного відділу РГТ; 5) відділенням етнографії Наукового товариства імені Шевченка.

10. І. Першим в історії української етнографії досить широко ілюстративний прийом фіксації етнографічних матеріалів застосував:

1) О. Шафонський; 2) О. Рігельман; 3) І. Срезневський; 4) А. Метлинський; 5) Д. Деляфліз.

11. І. Етнографічно-статистичну експедицію в Південно-Західний край очолив:

1) А. Метлинський; 2) П. Чубинський; 3) О. Афанасьєв-Чужбинський; 4) М. Костомаров; 5) Ф. Вовк.

12. І. Етнографічна комісія НТШ створена __ р.:

1) 1873; 2) 1876; 3) 1893; 4) 1898; 5) 1895.

13. І. Період становлення української етнографії розпочався у:

1) сер. ХVІІІ ст.; 2) ост. чв. ХVІІІ ст.; 3) кін. ХVІІІ ст.; 4) поч. ХІХ ст.; 5) сер. ХІХ ст.

14. І. Період становлення української етнографії завершився у:

1) кін. ХVІІІ ст.; 2) поч. ХІХ ст.; 3) сер. ХІХ ст.; 4) 1860-х рр.; 5) 1870-х рр.

15. І. У кінці 1920 – 1930-хх рр. на західноукраїнських землях найбільш плідною була етнографічно-краєзнавча діяльність товариства:

1) Бойківщина; 2) Гуцульщина; 3) Лемківщина; 4) Яворівщина; 5) Верховина.

16. І. Інститут українського фольклору створений у __ році:

1) 1921; 2) 1928; 3) 1934; 4) 1936; 5) 1939.

17. І. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії створений у __ році:

1) 1942; 2) 1951; 3) 1983; 4) 1989; 5) 1992.

18. І. Львівське відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії створене у __ році:

1) 1942; 2) 1951; 3) 1983; 4) 1989; 5) 1992.

19. І. Інститут народознавства у Львові створений у __ році:

1) 1942; 2) 1983; 3) 1989; 4) 1992; 5) 2001.

20. І. У Волинській області скансен створений у….:

1) Луцьку; 2) Ковелі; 3) Рокинях; 4) Рожищі; 5) Володимирі-Волинському.

2 Рівень

21. ІІ. Початок експедиційного вивчення України покладений експедицією _____ у (на) ___:

1) В. Зуєва; 2) І. Гюльденштедта; 3) З. Доленги-Ходаковського; 4) кінці ХVІІІ ст.; 5) початку ХІХ ст.

22. ІІ. Першими історико-етнографічними виданнями були:

1) топографічний опис Чернігівського намісництва; 2) топографічний опис Харківського намісництва; 3) „Опис України” Г. Боплана; 4) „Опис весільних обрядів...” Г. Калиновського; 5) „Запорозька старовина” І. Срезневського.

23. ІІ. У кінці ХVІІІ ст. видрукувані топографічні описи таких намісництв:

1) Київського; 2) Подільського; 3) Харківського; 4) Чернігівського; 5) Новоросійського.

24. ІІ. Основними центрами українознавчих досліджень в першій половині ХІХ ст. були:

1) Київ; 2) Львів; 3) Чернігів; 4) Полтава; 5) Харків.

25. ІІ. Гурток „любителів української народності” сформувався в ____ університеті у ____ роках:

1) Харківському; 2) Львівському; 3) Київському; 4) 1820-30-х; 5) 1840-х.

26. ІІ. Гурток любителів української етнографії сформувався в ____ університеті у _____ роках:

1) Харківському; 2) Львівському; 3) Київському; 4) 1830-40-х; 5) 1840-х.

27. ІІ. „Руська трійця” створена у ___ в ___ роках:

1) Харкові; 2) Львові; 3) Києві; 4) 1820-х; 5) 1830-х.

28. ІІ. Назвіть вчених, пов’язаних з Харківським українознавчим осередком І пол. ХІХ ст.:

1) М. Максимович; 2) М. Костомаров; 3) Й. Лозинський; 4) І. Срезневський; 5) Г. Успенський.

29. ІІ. Перша офіційна етнографічна установа в Україні – _____ виникла у ___:

1) відділення етнографії Південно-Західного відділу РГТ; 2) відділення етнографії Комісії для опису губерній київського навчального округу; 3) відділення етнографії Наукового товариства імені Шевченка; 4) 1851; 5) 1864; 6) 1873.

30. ІІ. Першим в історії української етнографії досить широко ілюстративний прийом фіксації етнографічних матеріалів застосував ___ у праці ___:

1) О. Шафонський; 2) О. Рігельман; 3) Д. Деляфліз; 4) Альбоми; 5) Топографічний опис Чернігівського намісництва; 6) Літописна оповідь про Малу Росію.

31. ІІ. Етнографічно-статистичну експедицію в Південно-Західний край у ­­____ рр. очолив ____ :

1) А. Метлинський; 2) П. Чубинський; 3) О. Афанасьєв-Чужбинський;

4) 1852-1853; 5) 1869-1870; 6) 1872-1873.

32. ІІ. Південно-Західний відділ РГТ створений у ___ р., закритий у ___ р.:

1) 1851; 2) 1864; 3) 1873; 4) 1875; 5) 1876; 6) 1878.

33. ІІ. Головою і секретарем Південно-Західного відділу РГТ були:

1) Ф. Вовк; 2) П. Житецький; 3) Г. Галаган; 4) О. Русов; 5) П. Чубинський.

34. ІІ. „Київська старовина” видавалась із ___ по _____ р.:

1) 1882; 2) 1890; 3) 1896; 4) 1906; 5) 1912; 6) 1916.

35. ІІ. У 1920-х – поч. 1930-х рр. працювали такі етнографічні установи:

1) Музей антропології та етнології; 2) Інститут фольклору; 3) Етнографічна комісія; 4) Кабінет примітивної культури; 5) Державний етнографічний музей.

36. ІІ. У кінці 1920 – 1930-хх рр. на західноукраїнських землях існували етнографічно-краєзнавчі товариства:

1) Бойківщина; 2) Гуцульщина; 3) Лемківщина; 4) Яворівщина; 5) Верховина.