30. Зовнішні та внутр. Фактори, що формують стратегію фірми.

Фактори які вплив на формув-ня стратегії поділ на: -зовн та –внутр. До зовн відн:1.Соц, політ, цивільні та регулюючі норми.(Тобто, фірма не може вибрати б/я страт, її д-ть обмежена законом, держ політ,соц. Регулюванням та позицією суспільства. На фірму відбув-ся тиск з різн боків і вона боїться ств несприятливе враж про себе. Для того щоб страт відповідала соц. Вимогам необх: -позит реакція фірми на соц. пріоритети та запити споживачів; -фірма повинна діяти в межах норм етики та інтересів сус-ва; -фірма повинна уникати конфліктів з регулюючими нормами тощо). 2.Привабливість галузі та рівень конкуренції.(Оцінка фірмою цих факторів впливає на те яку позицію їй необх обрати на ринку і яку страт конкур боротьбу вестиме). 3.Специфічні можливості фірми та погрози (Це ключовий фактор, що впливає на страт фірми. Стратегію треба побудувати так, щоб максимально розв її можливості, а особливо ті що пов’язані з конкур перевагами та дохідністю фірми. Також стратегія повинна забезпеч заходи, які дозв захистити конкур позиції від зовн погроз). До внутр. відн: 1.Сила і слабкості фірми, її внутр. можливості (Тобто, при побудові страт необх уникати тих видів д-ті, якими фірма займається мало або взагалі не займ-ся. Страт повинна будуватися на сильних сторонах фірми. Це є дуже важливо, оскільки: -дає можливість мах використ досвід та знання працівн фірми; -дозв отримати перевагу в конкур боротьбі; -є фундаментом страт вцілому. Якщо фірма не володіє конкур перевагами, то вона повинна розробл страт на основі власного досвіду роботи та власн рес). 2.Особисті прагнення, філософія бізнесу, етичні принципи провідних керівників. (На розробку страт впливає:-особисті прагнення керівників і менеджерів на те як конкурувати, яке становище фірма повинна займати на ринку, її імідж; -амбіції та особисті прагнення керівн, їх бізнес-філософія, ставлення до ризику та етичні погляди). 3. Заг.цінності та корпоративна к-ра. (Страт. фірми відображає її культурні та управлінь цінності. В ост роки все більше фірм кладе в основу формування бізнесу і стратегії основні людські цінності).

31. Основні економічні показники, які характеризують галузь.

Галузі відрізн-ся за своєю структурою та базовими характеристиками, але фактори які необх вивч для того щоб визнач осн х-ки галузі в основному стандартні: 1.розмір ринку. 2.масштаби конкуренції(на місцевому, локальному, регіональн, світовому або нац. ринках – залежно,де реалізує свою прод-ію). 3.темпи зрост ринку і стадія ЖЦ на якій знах ринок (поч. піднесення, швидке зрост, поч. зрілості, кін зрілості і насичення, застій і старіння, спад). 4.К-ть конкурентів та їх розміри(чи в галузі є багато дрібних фірм-конкур чи небагато великих). 5.К-ть покупців та їх фін можливості. 6.напрями інтеграції (горизонт, вертикальна (споріднена галузь:вперед-до ринку, назад-до джерел сировини), латеральна). 7.Напрями і темпи технологічних змін в процесі в-ва та ств нової прод-ії. 8.Легкість входж в галузь та виходу з неї. 9.Чи продукція фірм-конкур високо-, слабо диференційована або практично однакова. 10.Чи має фірма можливість здійсн економію на масштабах в-ва, транспортування, м-гу або рекламі. 11. Чи високий рівень завантаження виробничих потужностей. 12.Чи має «крива досвіду» в галузі вигляд коли сер ціна виробу зменшується із збільшенням обсягу в-ва. 13.Чи здійсн в галузі необх капіталовкладення. 14. прибутковість галузі. Для аналізу галузі використ-ся «крива досвіду»: при подвоєнні обсягу в-ва, затрати в-ва зниж-ся на 20%. Вона викор-ся в галузі матер в-ва і лежить в осн багатьох стретегічн моделей. Ця теорія відн-ся ло класичних і втілює економію зумовлену масштабами в-ва.Згідно з цією теорією особливе знач надається збільшенню частки фірми на ринку,оскільки це дозв збільшити обсяги в-ва і зменшити рівень затрат.