
- •6. Переваги при викор стратег диверсиф в спорідненні галузі
- •7. Стратег диверсиф в неспорід галузі.
- •16. Поняття стратегії. Роль стратег в діяльності фірми.
- •17. Розвиток стратег бачення і місії фірми. Визначення цілей.
- •20. Аналіз стратегії фірми.
- •19. Елементи стратегії.
- •21. Реалізація стратегії фірми.
- •22. Розробка стратегічного бачення і місії фірми – перше завдання визначення напрямку розвитку фірми.
- •24. Розробка стратегії. Побудова стратегічної піраміди.
- •25. Корпоративна стратегія фірми. Процес розробки корпоративної стратегії.
- •26. Корпоративна стратегія фірми та синергічний ефект.
- •27. Ділова(д) стратегія фірми.
- •28. Функціональна(ф) стратегія фірми.
- •30. Зовнішні та внутр. Фактори, що формують стратегію фірми.
- •31. Основні економічні показники, які характеризують галузь.
- •32. Конкурентні сили, які діють в галузі і міра їх впливу.
- •33. Суперництво між продавцями в середині галузі – конкурентна сила в галузі.
- •34. Можливість появи нових конкурентів я к конкурентна сила галузі.
- •35. Конкурентна сила покупців і постачальників та її вплив на галузь.
- •36. Вплив на конкуренцію в галузі товарів-субститутів.
- •37. Методи аналізу загальної ситуації в галузі і конкуренції в ній.
- •38. Зміна в структурі конкурентних сил галузі і в навколишньому середовищі.
- •39. Визначення найсильніших і найслабших конкурентних позицій фірми.
- •40. Визначення наступного найбільш імовірного страт кроку конкурентів
- •41. Ключові фактори успіху у конкурентній боротьбі(кфу)
- •42. Привабливість галузі і перспективи забезпечення високого рівня прибутковості.
- •43. С низьких витрат
- •44. С диференціації (сд)
- •59. Pims
- •62. Наступальні стратегії:протистояння сильним сторонам конкур, викор слабких сторін конкур.
- •64. Наступ стратегії : партизанська війна, стратегія випереджувальних ударів.
21. Реалізація стратегії фірми.
Реалізація стратегії (РС) – комплекс дій, які сприяють підвищенню ділової активності в організаційній і фінансовій сфері, розробці політики фірми, створенню корпоративної культури, мотивації персоналу та керівництва. РС спрямована на досягнення конкретних результатів. РС включає наступні адміністративні елементи: 1 створення організаційних можливостей для успішного виконання стратегії; 2. управління бюджетом фірми з метою вигідного вкладення коштів; 3. визначення політики фірми, що забезпечує РС; 4. мотивація працівників до ефективнішої роботи, при необхідності зміна їх обов’язків та характеру роботи; 5. пов’язування розмірів винагороди із досягненням конкретних результатів; 6. створення сприятливої атмосфери в середині фірми; 7. використання передового досвіду для ефективнішої роботи працівників; 8. забезпечення внутрішнього керівництва для РС і контролю за її виконанням.
22. Розробка стратегічного бачення і місії фірми – перше завдання визначення напрямку розвитку фірми.
Погляди керівництва фірми на те, якими видами діяльності фірма збирається займатися на д/с перспективу становить стратегічне бачення (СБ). Обґрунтоване СБ визначає: яким видом діяльності займається фірма; чого фірма не повинна робити та яку д/с конкурентну позицію вибрати на ринку. Місія – основна загальна ціль фірми, чітко виражена причина її існування. Існує 3 аспекти у формуванні СБ і обґрунтуванні місії: 1. визначення сфер бізнесу яких працює фірма; 2. чітке та дохідливе викладення СБ і місії; 3. своєчасне рішення про зміну С і місії фірми. Для правильного визначення бізнесу необхідно брати до уваги 3 фактори: 1. потреби покупця; 2. групи покупців для яких виробляється продукція (групи покупців показують які географічні території охоплює фірма і на які типи покупців орієнтується); 3. технологічне і функціональне призначення (показує як фірма задовольнятиме потреби споживачів).Для того, щоб СБ і місія мали управлінську цінність необхідно чітко визначити сфери ділових відносин фірми. Існують загальні (напр. спортвзуття) і детальні визначення (взуття). Диверсифіковані фірми формують місію і визначають сферу діяльності більш в загальному вигляді ніж вузькоспеціалізовані фірми. Місія формується для кожного функціонального підрозділу окремо і містить мотиваційні цілі для працівників.
23. Формування фінансових та стратегічних цілей фірми.
Цілі – зобов’язання управлінського апарату фірми добитися визначених результатів у визначений час. Для того, щоб цілі мали управлінську цінність вони повинні бути вираженні у кількісних показниках і містити граничні значення. Фінансові цілі: швидке зростання доходів; швидке зростання грошових поступлень; вищі дивіденди; ширші межі отримання прибутку; зростання прибутку на вкладений капітал; зростання ціни акцій; стійке фінансове становище; більш диверсифікована база отримання доходу. Стратегічні цілі (СЦ): зростання частки ринку; більш високе і надійне становище у галузі; зниження витрат в-ва у порівнянні з конкурентами; розширення асортименту продукції; покращення репутації серед клієнтів; визначення фірми лідером у сфері технологій і/або інновацій; покращення конкурентоспроможності на іноземному ринку. Якщо фірма має низькі фін показники, то вона зосереджує увагу на к/с фін цілях. Але якщо фірма постійно віддає перевагу фін цілям, то вона ризикує втратити конкурентоспроможність. Якщо фірма добилася високих фін результатів, то перевага надається зміцненню конкурентоспроможності в д/с перспективі. СЦ виражають стратегічні наміри фірми зайняти певне місце у бізнесі. Концепція стрет намірів розрахована на д/с перспективу і відповідає можливостям фірми. Фірма визначає д/с і к/с цілі. Д/с цілі вирішують завдання: планування в-чих показників на 5 і більше років наперед і визначають ті заходи, які треба впровадити зараз, щоб досягнути запланованих результатів; змушують враховувати вплив сьогоднішніх рішень на д/с показники. К/с – визначають темпи зростання фірми та рівень усіх к/с показників. Цілі формуються «зверху-вниз», тобто спочатку на рівні корпорації в цілому, а потім для нижчих управлінських рівнів.