64. Наступ стратегії : партизанська війна, стратегія випереджувальних ударів.

Партизанський наступ доцільно здійсн. невеликим фірмам в яких немає можливості розпочати атаку на лідерів ринку.Дана страт викор принцип «удар-відступ» вибираючи об’єкт атаки та і тоді коли переможений може тимчасово використати ситуацію з вигодою для себе. Способи партизанської війни: 1.атака спрям на групи спож що не представляють інтерес для основних конкурентів. 2.атака на покупців із слабкою прихильністю до товарів конкурентів. 3. атака на сегменти ринку які надто широкі для конкурента і тому мають найнижчу концентрацію рес конкурента.4. атака разового зниження цін (щоб виграти вел замовлення або переманити клієнта) 5 інтенсивні спалахи активності у просуванні тов. на ринок з метою відібрати покупців конкурентів.6 здійснення офіційних дій щоб не допустити недобросовісну конкуренцію.Стратегія випередж ударів – поляг діях по збереж вигідної позиції на ринку які відбивають у конкур копіювати стратегію фірми.Способи стратегії:1. розширювати виробничі потужності у більших розмірах ніж вимагає ринок – якщо конкур відмовляються збіл потужності то фірма може завоювати більшу ринкові частку і вигот додат замовлення при зрост попиту. 2.встанов зв’язки з найкращими постачальниками – конкур будуть прац з менш відомими постачальниками 3зберіг найкраще георг. розташування 4 забезпечити себе престижними клієнтами5. створити імідж фірми та зберегти право на роботу з найкращими дистриб’юторами регіону. Обєктами атаки є: лідери ринку – атакувати лідера потрібно тоді коли він не встані обслуговувати ринок на відповідному рівні, тобто коли є незадов. спож., старіння обладнання, прагнення диверсифікуватися у нові сфери.Мета атаки на лідера – захопити част покупців і зміцнити свої позиції на ринку.Фірми що йдуть слідом за лідером- наступ на фірми які мають слабші позиції ніж лідер. Фірми що стоять на грані виходу із ринку- наступаючи на такі фірми конкуренти послаблюють їх позиції і пришвидшують вихід з ринку Невеликі місцеві і регіональні фірми –такі фірми мають обмежений досвід і можливості томі фірма що наступає і яка володіє ширшими можливостями може переманити від них покупців.

65.Використання оборонних стратегій для захисту конкурентних перевагМета оборонної стратегії – зниж ризику бути атакованим, можливість витримати атаку з меншими витратами і впливати на конкурентів з метою перенести їх атаку на ін.. суперників.Один із способів захисту є блокування напрямів по яких конкуренти могли б зробити атаку, сюди включать: - розширення номенклатури для закриття вакантних ринкових ніш щоб попередити наступ конкур; - підтримання низьких цін яка відповідає прод конкур; - підпис угод з дилерами і дистриб’юторами та надання їм знижок для недопущення викор конкур цих каналів розподілу; - створити труднощі конкур при переманюванні покупців; -скорочення часу поставок; - патентування технологій, захист прав власності; - створення надлишкових резервів прир. рес. для закриття доступу до них конкурентів; - виключення постачальників які прац на конкурентів тощо. Такі дії зміц становище фірми і ставлять конкур у невигідне становище. Другий спосіб реалізації оборонної стратегії є попередження можливих агресорів про контратаку.Мета такої стратегії –попередити атаку. Шляхами попередження можуть бути: публічне оголошення планів створ. вироб. потуж. для задовол. попиту; пошир інф.про випуск нової продукції; оголошення про прихильність фірм політиці відповідності умовам або цінам конкурентів; повідомлення про наявність резервного фонду;публічного зобов’язання керівництва забезпечити незмінність частки ринку тощо.

66. Стратегія вертикальної інтеграції та конкурентоздатністьВертикальна інтеграція розширює сферу д-ті або назад (до джерел сировини і матеріалів) або вперед (до кінцевих спож. гот. прод.) в межах однієї галузі.Компанія може здійснити інтеграцію шляхом створення власних вироб потуж. або шляхом придбання існуючих п-в. Переваги вертик. інтеграції:основною причиною вкладення коштів у ВІ є зміцнення конкур. позиції. До того часу поки ВІ не створ. достатньої економії затрат для погаш дода. інвестицій вона не оправдовує себе з точки зору приб.Інтеграція назад створ економію затрат тоді коли фірма орт. обсяг прод. достатній, щоб отримати економію від масштабу не меншу ніж у ін.. постачальників. Інтеграція назад вигідна якщо: 1. постачальники мають близьці коефіцієнти прибутковості; 2. прод що поставляється – це осн. стаття затрат фірми; 3.наявність висококваліф персоналу; 4. створ конкур перевагу на базі диференціації.5.може знизити невизначеність у роботі фірми повяз. із залежністю від постачальників головних комплектуючих деталей. Інтеграція вперед може дати відносну перевагу у витратах і нижчих цінах для кінцевого споживача завдяки виключенню багатьох видів витрат повяз. із звич. каналами оптової і роздрібної торгівлі, а також індивідуалізувати кінцеву прод до потреб спож з допомогою дизайну, обслуговування тощо.Недоліки ВІ:- сприяє зростанню капіталовкладень, збіл. підпр. ризик; - ставить компанію в залежність від своїх власних структур та джерел поставок що може зробити її менш гнучкою у задоволенні споживачів різноманітною прод. – може створ проблеми збалансованості в-ва на кожній стадії вироб процесу; -потребує висококваліф спеціалістів; - ВІ назад знижує вироб гнучкість компанії, збіл час необх для випуску нової прод. ВІ є доволі обтяжливо тому викор вертикальну дезінтеграцію – включає вилучення деяких етапів або структур із ланцюга витрат, і перехід до зовн. постач які за без фірму необх виробами. При впровадж ВІ необх врах чи зможе інтеграція покращити роботу життєво важливих структур для зниження витрат чи підвищ диференціації; чи вплине вона на івестиц. та адмін. витрати; чи зможе створити конкурентну перевагу.