
- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
Розв'язування
1. Приймаємо:
-
напруженість намагнічувального поля
кА/м;
-
довжина насадки (котушки)
м;
-
провід котушки мідний, поперечним
перерізом
мм2;
-
коефіцієнт, який враховує заповнення
проводом вікна котушки,
;
-
густина струму
А/мм2.
2. Знаходимо питомий опір проводу при робочій температурі
де
– питомий
опір міді при
°С;
– температурний
коефіцієнт опору (для чистих металів
).
Визначаємо намагнічувальну силу котушки
.
Площа вікна намотування буде рівна
5. Розраховуємо кількість витків котушки
.
Внутрішній діаметр соленоїда знаходимо з найдоцільнішого критерію
. Тобто
Приймаємо
7. Зовнішній діаметр соленоїда буде рівний
.
8. Визначаємо параметр об’єму котушки
.
9. Знаходимо довжину проводу котушки
.
10. Опір котушки буде рівний
Знаходимо величину напруги
12. Потужність котушки буде рівна
13. Знаходимо масу котушки
де – густина матеріалу проводу.
Приклад
7.2.
Розрахувати основні конструктивні
параметри фільтра-осаджувача другої
групи (рис. 7.6)
продуктивністю
м3/год
і
кількістю
каналів
при
напруженості намагнічувального поля
кА/м, середній індукції в стружковій
насадці
Тл і швидкості фільтрування
см/с (250 м/год).
Розв'язування
1. Діаметр каналу знаходимо за формулою:
2. Знаходимо намагнічувальну силу котушки:
3.
Діаметр осердя визначаємо зі співвідношення
де
Тл – індукція відпаленої низьковуглецевої
сталі.
4.
Зі співвідношення
знаходимо довжину осердя
де
кА/м – напруженість відпаленої
низьковуглецевої сталі.
5. Відстань між поясами осердь знаходимо, враховуючи, що
,
,
Приклад
7.3.
Розрахувати основні конструктивні
параметри фільт-ра-осаджувача з зовнішньою
(рис. 7.7) намагнічувальною системою з
постійних
магнітів продуктивністю 500
м3/год,
якщо напруженість намагнічувального
поля
кА/м, середня
індукція в насадці
Т, швидкість фільтрування
м/год.
Розв'язування
1.
Виходячи з продуктивності фільтра,
приймаємо довжину насадки
м. Тоді діаметр корпусу буде рівний
Приймаємо
м.
2.
Із співвідношення
знаходимо
товщину пакета магнітів
де
–
середнє значення напруженості магнітного
поля (для магнітів марки 22 РА 220
= 122 кА/м).
3.
Ширину пакета магнітів визначаємо зі
співвідношення
де
– коефіцієнт розсіювання магнітного
потоку;
– середнє
значення індукції (для магнітів марки
22РА220
Т).
Контрольні запитання
Розкрийте сутність процесу магнітного очищення газів та можливості його застосування.
Охарактеризуйте переваги магнітного очищення газів порівняно з їх традиційним очищенням.
Наведіть класифікацію основних груп апаратів для магнітофільтраційного очищення газів.
Розкажіть про особливості конструкції електромагнітних фільтрів з осердям-насадкою.
Поясніть вимоги до вибору та розрахунку конструкції фільтрів-осаджувачів.
Охарактеризуйте вимоги до багатополюсних фільтрів з „відділени-ми” електромагнітами.
Проаналізуйте переваги фільтрів з „відділеними” постійними магнітами.
Опишіть послідовність вибору та розрахунку фільтрувальних наса-док для апаратів магнітофільтраційного очищення газів.