
- •Основні умовні позначення до 1 розділу
- •1 Основні властивості промислового пилу і газів
- •Природа атмосферних забруднювачів
- •1.2 Основні властивості пилу
- •Ефективність вловлювання пилу
- •1.4 Основні властивості газів
- •Фізичні основи пиловловлювання
- •1.6 Природоохоронні технології захисту навколишнього середовища
- •1.6.1 Способи очищення газів
- •1.7 Необхідна ступінь очищення газів
- •1.7.1 Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин
- •1.7.2 Гранично допустимі викиди шкідливих речовин
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 2 розділу
- •Знепилювання промислових газів у сухих інерційних апаратах
- •2.1 Пилоосаджувальні камери
- •Інерційні пиловловлювачі
- •Жалюзійний пиловіддільник
- •Циклони
- •2.4.1 Технологічні розрахунки циклонів
- •Групові та батарейні циклони
- •2.5.1 Технологічні розрахунки батарейних циклонів
- •2.6 Вихрові пиловловлювачі
- •2.7 Динамічні пиловловлювачі
- •2.8 Приклади вибору і розрахунку сухих інерційних пиловловлювачів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 3 розділу
- •3 Очищення газів фільтруванням
- •3.1 Тканинні фільтри
- •3.2 Волокнисті фільтри
- •3.3 Зернисті фільтри
- •3.4 Технологічні розрахунки фільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 4 розділу
- •4 Електричне очищення газів
- •4.1 Типи і конструкції електрофільтрів
- •4.2 Розрахунок і вибір електрофільтрів
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 5 розділу
- •5 Мокре очищення газів
- •5.1 Фізичні основи мокрого пиловловлювання
- •5.2 Порожнинні газопромивники
- •5.3 Насадкові газопромивники
- •5.4 Пінні пиловловлювачі
- •5.5 Механічні газопромивники
- •5.6 Ударно-інерційні газопромивники
- •Газопромивники (скрубери) відцентрової дії
- •5.8 Швидкісні газопромивники (скрубери Вентурі)
- •5.9 Приклади вибору і розрахунку мокрих пиловловлювачів
- •Розв’язування
- •Розв’язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 6 розділу
- •6 Очищення викидів від газо- і пароподібних забруднень
- •6.1 Абсорбція
- •6.2 Хемосорбція
- •6.3 Адсорбція
- •6.4 Термічне знешкодження газів
- •6.5 Каталітичне очищення газів
- •6.5.1 Апарати з фільтрувальним шаром каталізатора
- •6.5.2 Апарати з завислим (киплячим) шаром каталізатора
- •3 1 Ог 4 зг 6 2 5 Каталізаторор ог
- •6.5.3 Апарати з пиловидним каталізатором
- •Розрахунок контактних апаратів з завислим шаром
- •6.6 Біохімічні реактори
- •6.7 Гідрофільтри
- •6.8 Технологічні розрахунки
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 7 розділу
- •7 Магнітне очищення газів
- •7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
- •7. 2 Багатополюсні фільтри з „відділеними” електромагнітами
- •7.3 Фільтри з постійними магнітами
- •7.4 Вибір і розрахунок насадок
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 8 розділу
- •8 Проблеми і шляхи підвищення екологічності автомобільного транспорту
- •8.1 Зниження забруднення атмосфери відпрацьованими газами шляхом економії палива
- •8.2 Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння (двз)
- •8.3 Методи знешкодження відпрацьованих газів
- •8.4 Альтернативні двигуни
- •8.5 Пошук нових видів палива
- •8.6 Автоматизовані системи управління міським транспортом
- •8.7 Розрахунок викидів шкідливих речовин автомобільним транспортом
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •Основні умовні позначення до 9 розділу
- •9 Розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі
- •9.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночного джерела
- •9.2 Приклади розрахунку розсіювання шкідливих речовин
- •Розв'язування
- •9.2.1 Розрахунок концентрації двоокису сірки
- •9.2.2 Розрахунок концентрації окислів азоту
- •9.2.3 Розрахунок концентрації золи
- •Розв'язування
- •Розв'язування
- •Контрольні запитання
- •10 Основні принципи та умови раціонального розташування промислових підприємств
- •Вимоги до розташування та організації виробничої території
- •10. 2 Вибір району будівництва підприємств
- •10.3 Компонування будівель і споруд на промисловому майданчику
- •Санітарно-захисні зони
- •10.5 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах
- •10.5.1 Заходи для скорочення викидів при першому режимі роботи підприємства
- •10.5.2 Заходи для скорочення викидів при другому режимі роботи підприємства
- •10.5.3 Заходи для скорочення викидів при третьому режимі роботи підприємства
- •Оцінювання забруднення атмосферного повітря населених місць
- •10.6.1 Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •10.6.2 Правила оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •10.7 Контроль стану навколишнього середовища
- •Контрольні запитання
- •11 Екологічний моніторинг атмосферного повітря
- •11.1 Поняття моніторингу довкілля
- •Загальні засади державного моніторингу навколишнього природного середовища України
- •Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Порядок функціонування системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
- •Організація спостережень та контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •11.6.1 Види постів спостережень
- •Програми та терміни спостережень
- •11.6.3 Автоматизовані системи спостереження і контролю за атмосферним повітрям
- •11.7 Екологічне нормування якості атмосферного повітря
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Глосарій
- •Додаток а
- •Додаток б Гігієнічні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць (за дсп 201-97)
- •Додаток в
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Додаток и
- •Додаток к
- •Про охорону атмосферного повітря
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ III заходи щодо охорони атмосферного
- •Розділ V контроль у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VI державний облік та моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VII відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ VIII міжнародні відносини в галузі охорони атмосферного повітря
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Навчальний посібник
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
7.1 Електромагнітні фільтри з осердям-насадкою
Найбільш
розповсюдженою конструкцією цієї групи
апаратів є соленоїдний фільтр-осаджувач,
який має різні модифікації. Найдоцільніша
продуктивність фільтрів-осаджувачів
соленоїдного типу визначається з
критерію
,
де:
–
довжина
соленоїда, м;
– діаметр соленоїда, м.
При зберіганні , застосовуючи перфоровану перегородку і роздвоюючи потік (рис. 7.2), можна забезпечити необхідне значення активної довжини насадки. При очищенні більших потоків діаметр порівнянний з необхідною довжиною насадки. В таких випадках доцільніше застосовувати дві перфоровані перегородки (рис. 7.3) або коаксіальні перфоровані перегородки і пропускати середовище, яке очищається, поперек насадки. Характерні втрати магнітного поля в навколишнє середовище можна зменшити в конструкції, близькій до тороїдальної, в якій кількість секцій визначається витратами середовища, яке очищається, в тому числі з заглибленими в секцію котушками, а також в модульній конструкції, яка складається із соленоїдних секцій, спарених насадкою (рис. 7.4) або стальними шунтами. При цьому необхідно враховувати маси насадки і проводу, зведені до одиничних витрат, а також середню відносну напруженість намагнічувального поля.
Рисунок 7.2 – Електромагнітний двоходовий фільтр-осаджувач з перфорованою посередині перегородкою:
1 – корпус; 2 – електромагнітна котушка; 3 – перфорована перегородка; 4 – насадка
Рисунок 7.3 – Електромагнітний поперечно-проточний фільтр-
осаджувач з двома перфорованими перегородками:
1– корпус; 2 – електромагнітні котушки; 3 – перфорована перегородка; 4 – насадка
Розрахунок фільтрів-осаджувачів першої групи є звичайною електротехнічною задачею, яка враховує дані про намагнічування гранульованих насадок. Проте вже на стадії вибору принципової кон-струкції виникає низка запитань, на які необхідно мати таку інформацію:
-
дані про намагнічувальну силу
;
- площу вікна намотки ;
- діаметр корпусу (приблизно рівний внутрішньому діаметру соленоїда);
-
зовнішній діаметр соленоїда (котушки)
;
-
кількість витків ωв, загальну довжину
проводу lпр і електричний опір котушки
;
- напругу , потужність і масу котушки залежно від продук-тивності Q, напруженості намагнічувального поля , довжини насадки (котушки) , швидкості фільтрування .
Рисунок 7.4 – Електромагнітний двоходовий фільтр-осаджувач
із спареними насадкою соленоїдними секціями:
1 – корпус; 2 – електромагнітні котушки; 3 – насадка
Для соленоїдного чи однієї із секцій тороїдального або спареного фільтра-осаджувача з обмеженням втрат магнітного поля в середньому від 0 до 20 %.
;
;
;
;
;
;
(7.1)
;
,
де – сила струму, А;
– густина струму, А/ мм2;
– переріз проводу (шини), мм2;
– коефіцієнт,
який враховує заповнення проводом вікна
котушки, приймається рівним 0,5...0,7;
– питомий опір проводу (для міді – 0,018 Ом·мм2/м, для алюмінію – 0,028 Ом·мм2/м);
– густина матеріалу проводу (для міді – 8,9·10-6 кг/мм3);
– параметр об’єму котушки.
,
(7.2)
.
Причому, якщо помножити на π/4, то одержимо об’єм самої котушки без об’єму її внутрішньої порожнини.