§ 5. Звернення стягнення на майно боржника — юридичної особи

Виконання рішень відносно юридичних осіб має певну специфіку.

Готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника — юридичної особи, підлягає невід­кладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржни­ка — юридичної особи.

Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Стягнення на кошти боржника — юридичної особи, що знаходять­ся в кредитних установах, державний виконавець звертає у порядку, передбаченому Законом «Про виконавче провадження». Якщо даних про наявність у боржника — юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у триденний строк.

У разі якщо коштів на рахунках боржника — юридичної особи не­достатньо для погашення заборгованості перед стягувачами в повному обсязі, стягнення може бути звернуто.на кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих боржниками — юридичними особами через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають стягненню кошти, які знаходяться на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника — юридичної особи у банках чи інших фінансових устано­вах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові ра­хунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про при­тягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

У разі відсутності у боржника — юридичної особи коштів, достат­ніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові — юридичній особі на праві власності або за­кріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника — юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обо­роту або обмежуваного в обороті), незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:

у першу чергу — майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизай­ну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

у другу чергу —: інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;

у третю чергу — об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику — юридичній особі, державний виконавець у триденний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності — Фонд дер­жавного майна України про накладення арешту на майно боржника — юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке на­кладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду держав­ного майна України державний виконавець за рахунок коштів на фі- 992 нансування Державної виконавчої служби публікує у пресі повідом­лення про звернення стягнення на майно боржника — юридичної особи.

Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи Фон­ду державного майна України про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрутство боржника — юридичної особи, державний виконавець звертається до суду із заявою про відстрочку виконання відповідно до ст. 33 Закону.

У разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника — юридичної особи державний виконавець виносить по­станову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.

У випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділен­ня, перетворення) боржника — юридичної особи стягнення за вико­навчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юри­дичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника — юридичної особи.

У випадку ліквідації боржника — юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ пере­дається до ліквідаційної комісії або до арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у вста­новленому законодавством порядку.

При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закін­ченню.

Прилюдні торги по реалізації нерухомого майна організують і про­водять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати опера­ції з нерухомістю, з якими укладено відповідний договір Державною виконавчою службою.