
- •Тема 1. Господарські суди в Україні, їх завдання та функції.
- •1. Історія становлення господарських судів України.
- •2. Законодавство, що регулює діяльність господарських судів.
- •3. Завдання і функції господарських судів.
- •5. Правовий статус суддів господарських судів.
- •Тема 3. Досудове врегулювання господарських спорів.
- •1. Суть і значення досудового порядку врегулювання господарських спорів.
- •2. Порядок пред явлення претензії та оформлення претензійних матеріалів.
- •3. Порядок і строки розгляду претензій.
- •Тема 4. Підвідомчість та підсудність справ господарським судам.
- •1 . Підвідомчість справ господарським судам.
- •2. Підсудність справ господарським судам.
- •Тема 5. Учасники судового господарського процесу.
- •2. Сторони в судовому господарському процесі, їх права та обов язки.
- •3. Треті особи у судовому господарському процесі.
- •4. Участь прокурора у судовому господарському процесі.
- •5. Інші учасники судового господарського процесу.
- •6. Представництво у судовому господарському процесі.
- •Тема 7. Позов у судовому господарському процесі.
- •1. Право на позов.
- •2. Форма і зміст позовної заяви.
- •3. Відзив на позов. Зустрічний позов.
- •4. Забезпечення позову.
- •Тема 8. Порушення провадження у справі та підготовка матеріалів справи до розгляду у першій інстанції.
- •1. Прийняття позовної заяви до розгляду.
- •2. Підготовка справи до розгляду.
- •Тема 9. Порядок розгляду і вирішення господарських спорів у першій інстанції.
- •1. Порядок розгляду справи.
- •2. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження у справі.
- •3. Закінчення розгляду справи без винесення рішення.
- •Тема 10. Рішення та ухвали господарського суду.
- •1. Поняття та види актів господарського суду.
- •2. Рішення господарського суду та його зміст.
- •3. Ухвали господарського суду.
- •Тема 11. Перегляд рішень господарського суду в апеляційному порядку.
- •1. Порядок і строк подання апеляційної скарги.
- •2. Порядок розгляду апеляційної скарги.
- •2. Постанова апеляційної інстанції.
- •Тема 12. Перегляд рішень господарського суду у касаційному порядку.
- •1. Право касаційного оскарження.
- •2. Подання касаційної скарги.
- •3. Порядок розгляду касаційної скарги.
- •4. Постанова касаційної інстанції.
- •Тема 13. Виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.
- •1. Виконавче провадження – завершальна стадія судового господарського процесу.
- •2. Наказ господарського суду.
- •3. Відповідальність за ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду.
- •4. Відстрочка або розстрочка виконання судового рішення. Зупинення виконання судового рішення. Поворот виконання рішення, постанови.
- •3.Cтаття 74-1. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
5. Інші учасники судового господарського процесу.
Відповідно до ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Зазначені особи зобов язані з явитися до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
В судовому процесі може також брати участь судовий експерт. Стаття 31 ГПК України визначає правовий статус експерта як учасника судового господарського процесу. Але при встановленні його статусу слід також керуватися і Законом України «Про судову експертизу». Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» експертами можуть бути особи, якц мають вищу освіту, пройшли відповідну підготовку й атестацію як судові експерти певної спеціальності. Реєстр атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур веде Міністерство юстиції України. У випадку, якщо господарський суд доручає проведення судової експертизи підприємницькій структурі або громадянинові, суду слід пересвідчитися, чи можуть вони здійснювати таку діяльність згідно з вимогами статей 7 та 10 Закону України «Про судову експертизу». Суд зобов язаний перевірити повноваження експерта, наявність у підприємця ліцензії на право здійснювати експертну діяльність та свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною спеціалізацією в безпосереднього виконавця експертизи.
Не можуть залучатися до виконання обов язків судового експерта особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість.
Інші обставини, що забороняють участь особи як експерта в судочинстві, передбачаються процесуальним законодавством. Зокрема, сторони і прокурор, який бере участь у судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно зацікавлений у результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.
Особа набуває права та несе обов язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу в справі. Тому не можуть розглядатися як висновок експерта та бути підставою для відмови в призначенні експертизи акти ревізії, калькуляції, інші висновки спеціалістів, навіть якщо вони подані на запит суду, адвоката, сторони. За необхідності з ясування зазначених у таких документах обставин судом може бути призначена експертиза, яка буде вважатися первинною.
Судовий експерт зобов язаний за ухвалою господарського суду з явитися на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань. Висновок подається у письмовій формі.
Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.
Судовий експерт має право відмовитися від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов язку.