2. Постанова апеляційної інстанції.

Розгляд апеляційної скарги (подання) закінчується винесенням постанови апеляційної інстанції. Вона є мотивованим результатом розгляду апеляційної скарги (подання).

Частиною 1 ст. 105 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову., а ч. 2 цієї статті встановлено, що у постанові мають бути зазначені:

1) найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

2) найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);

3) найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);

4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

5) підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

6) доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (подання);

7) обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

8) у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду – доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;

9) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (подання);

10) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і надсилається сторонам у п ятиденний строк з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Тема 12. Перегляд рішень господарського суду у касаційному порядку.

1. Право касаційного оскарження.

Касаційне оскарження є однією з гарантій винесення господарськими судами законних судових актів і є самостійною стадією судового господарського процесу. З одного боку, касаційне провадження в судовому господарському процесі обмежується перевіркою дотримання норм матеріального і процесуального права судами нижчого рівня. З іншого боку, до повноважень господарського суду касаційної інстанції віднесено право змінювати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційної інстанції, а також скасовувати їхнє рішення і приймати нове.

Касаційна інстанція – це стадія судового господарського процесу, яка передбачає перевірку господарським судом законності судових актів. Які набрали законної сили.

Касаційне оскарження складається з таких стадій: порушення касаційного провадження; підготовка до розгляду касаційної скарги (подання); судовий розгляд касаційної скарги (подання) і прийняття постанови.

Касаційне провадження має багато спільного з апеляційним провадженням, оскільки ці дві стадії судового процесу спрямовані на перевірку судових актів. У той же час мають місце і деякі відмінності, викликані тим, що предметом апеляційного провадження є судові рішення місцевих господарських судів, які не набрали законної сили (ч. 1 ст. 91 ГПК України), а касаційного – рішення місцевого господарського суду, що набрали законної сили, та постанови апеляційного господарського суду (ст. 107 ГПК України). Апеляційний господарський суд повторно розглядає справу за наявними та додатково поданими доказами (ч. 1 ст. 101 ГПК України), а суд касаційної інстанції перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 111-7 ГПК України).

Право на подання касаційної скарги або касаційного подання мають, відповідно, сторони і прокурор. Таке ж право мають особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їхніх прав та обов язків. Право на касаційне оскарження виникає з дня набрання рішенням чи постановою законної сили, за наявності передбачених чинним законодавством передумов.

Об єктом касаційного оскарження є рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанова апеляційного суду.