- •Методичний матеріал для практичних занять з дисципліни "Економіка, організація і планування виробництва"
- •Передмова
- •Практичне заняття №1
- •Основні теоретично-розрахункові положення теми.
- •Задачі для розв’язку
- •Практичне заняття №2
- •Література: [1] c. 286…319
- •Основні теоретично-розрахункові положення теми.
- •Практичне завдання № 3.
- •Основні теоретично – розрахункові положення теми.
- •Практична робота №4
- •Основні теоретично – розрахункові положення теми.
- •Оборотні фонди поділяються на ряд груп :
- •Задачі до розв’язку
- •Практична робота №5
- •Основні теоретично-розрахункові положення теми.
- •Задачі для розв’язку
- •Практична робота № 6
- •Основні теоретично розрахункові положення теми.
- •За тривалістю розрахункового періоду собівартість розрізняють:
- •Затрата на 1 грн. Товарної продукції (в 1 грн,тп);
- •Задачі для розв’язку: Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Задача № 6
- •Задача № 7
- •Задача № 8
- •Задача № 9
- •Практична робота №7
- •Основні теоретично - розрахункові положення теми:
- •Задачі для розв’язку
- •Практична робота № 8
- •Основні теоретично-розрахункові положення теми.
- •Основними функціями прибутку в сучасних умовах є:
- •При оцінці рентабельності підприємства:
- •При оцінці рентабельності окремих видів продукції
- •Задачі для розв’язку
- •Література:
Практична робота № 6
Тема: Розрахунок собівартості і ціни продукції.
Мета: Закріпити та поглибити теоретичні знання та оволодіти методикою складання калькуляції собівартості.
Література: [5] с. 167…175
[8] с. 193…233
Основні теоретично розрахункові положення теми.
Собівартість продукції — це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції. Собівартість продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, по скільки у ній відображається рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та інше.
Собівартість продукції як показник використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно – технічних заходів, встановлення цін на продукцію. За умов самофінансування зниження собівартості є основним джерелом прибутку підприємства.
В залежності від часу формування затрат розрізняють:
Планову собівартість (визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану );
Фактичну собівартість (відображають фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку);
Нормативну собівартість (затрати на виробництво і реалізацію продукції розраховують на основі поточних норм витрат ресурсів);
Кошторисну собівартість (характеризує затрати на виріб або замовлення, які виконуються в разовому порядку).
Собівартість поділяють в залежності від місця формування затрат на:
цехову (сума витрат на виробництво продукції в межах цеху);
виробничу (грошові витрати на виробництво продукції їв межах всього підприємства);
повну (сукупність виробничої собівартості і поза виробничих витрат).
За тривалістю розрахункового періоду собівартість розрізняють:
місячну
квартальну
річну
За складом продукції собівартість продукції буває: собівартість товарна; валової, реалізованої продукції, незавершеного виробництва.
У промисловості розрізняють собівартість: індивідуальну; галузеву.
Індивідуальна собівартість характеризує витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції, а галузева - показує середні і галузеві витрати на виробництво; реалізацію продукції, вона визначається за формулою:
де С — собівартість певного виду продукції на одному підприємстві, грн;
N — кількість виготовленої продукції певного виду на першому підприємстві, натур. один;
n— кількість підприємств у галузі, що виготовляють даний вид продукції.
Показниками собівартості продукції, що використовуються в господарській практиці є:
Затрата на 1 грн. Товарної продукції (в 1 грн,тп);
де СТП — собівартість валової товарної продукції підприємства, грн:
Q — обсяг товарної продукції підприємства, грн:
Собівартість окремих видів продукції (визначається на основі калькуляцій собівартості окремих видів продукції).
Зниження собівартості порівняльної товарної продукції (використовується на підприємствах зі сталим асортиментом продукції).
В основі групування витрат, що формують собівартість продукції, лежать такі ознаки:
За економічними елементами затрати формуються відповідно до їх економічного змісту. Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво.
Важливою є класифікація витрат за статтями калькуляції.
Статті — це затрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцю виникнення. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію. Перелік статей калькуляції може бути різним в залежності від галузі промисловості, але, в загальному, може мати такий склад:
Сировина і матеріали.
Паливо і енергія на технологічні цілі.
Заробітна плата виробничих виробників (основна і додаткова).
Відрахування на соціальні потреби.
Утримання і експлуатація обладнання.
Цехові витрати.
Загальнозаводські витрати.
Підготовка і освоєння виробництва.
Інші виробничі витрати.
Поза виробничі витрати.
Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат полягає у тому, що в першому випадку враховуються тільки витрати на даний виріб, а у другому — всі 3 підприємства, незалежно від того де і на які потреби вони були здійснені.
де НЕ, NI — норма витрат матеріалів до і після здійснення заходу, в натур, один;
Ц — ціна одиниці матеріального ресурсу, грн;
Визначають рівень затрат на 1 грн. ТП в плановому році;
СТП — Собівартість товарної продукції, грн.
ЦТП — Ціна товарної продукції, грн.
