
- •1.Класифікація проблем за ступенем їх структуризації.
- •2.Описання систем з кінцевим числом станів.
- •3.Випадковий процес – математична модель сигналів
- •4.Кількість інформації як міра знятої невизначеності.
- •5.Модель "чорного ящика".
- •6.Пошук альтернативи із заданими властивостями.
- •7.Модель структури системи.
- •8.Частотно-часове представлення сигналів.
- •9.Поняття невизначеності.
- •10.Зв'язок між формальною та змістовною моделями
- •11.Критерій для оптимізації рішень в умовах ризику та невизначеності.
- •12.Структуризація кінцевої мети у вигляді дерева цілей
- •13.Принципи рішення слабоструктурованих проблем.
- •14.Принцип узгодженого оптимуму Парето
- •16.Стійкість систем
- •17.Пошук нових технічних рішень на базі морфологічного аналізу.
- •18.Фундаментальна властивість ентропії випадкового процесу.
- •19.Емерджентність як результат агрегування.
- •20.Основні етапи та методи системного аналізу.
- •21. Стохастичні системи.
- •22. Процедура структуризації проблеми у вигляді дерева рішень.
- •23. Методика структурного аналізу з використанням функції корисності.
- •24 Керовані та некеровані динамічні системи.
- •25. Поняття та основні напрямки математичної статистики.
- •26. Динамічні моделі систем.
- •27. Складність систем
- •28. Модель складу системи.
- •29. Кількість інформації в індивідуальних подіях.
- •30. Цикли проектування та рівні оптимізації складних технічних систем.
- •31. Зведення багатокритеріальних задач до однокритеріальної.
- •32. Глобальні властивості систем
- •33. Методика багатокритеріального вибору раціональних структур.
- •34.Кількість інформації як міра відповідності випадкових процесів
- •35.Ранжування критеріїв по їх важливості методом Перстоуна.
- •36.Метод комплексної оцінки структур
- •37.Принципи рішення добре структурованих проблем.
- •38.Статистичний розв’язок як вибір.
- •39. Парадокси голосування.
- •40.Сутність задач системного проектування та природа багатоканальності
- •41.Дискретне представлення сигналів.
- •42.Переоцінка альтернатив на основі байєсівського підходу.
- •43.Описання вибору на мові бінарних відношень.
- •44.Стаціонарні системи.
- •45.Ранжування проектів методом парних порівнянь.
- •46.Метод функціонально-вартісного аналізу
- •47.Ентропійна оцінка узгодженості експертів.
- •48.Вибір як реалізація цілі.
- •49.Принципи формалізації евристичної інформації.
- •50.Диференціальна ентропія.
- •51.Знаходження паретівської множини.
- •52. Метод зважених експертних оцінок.
- •53. Вибір раціональної структури системи методом експертних оцінок.
- •54. Моделювання конкретних реалізацій.
- •55. Декомпозиція систем.
- •56. Моделі систем як основа декомпозиції.
- •57. Алгоритм декомпозиції.
- •58. Критеріальна мова описання вибору.
- •59. Методика порівняльної оцінки 2-х структур за ступенем домінування.
- •60. Види агрегування.
- •61. Принципи рішення неструктурованих проблем.
- •62. Катастрофи та властивість адаптації
- •63. Вибір раціональної стратегії з використанням множини критеріїв
- •64. Загальна математична модель динаміки
50.Диференціальна ентропія.
Формальний замінник поняття ентропії для випадкових величин, які мають щільність розподілу. Д. е. h(x) випадкової величини x, визначеної на деякому імовірніснісному просторі (W, U, Р), що приймає значення n-мірному евклідовому просторі Rn і має щільність розподілу р(х),дається формулою
Серед властивостей Д. е. можна відзначити наступні дві: 1) на відміну від звичайної ентропії, Д. е. не ковариантна щодо зміни системи координат і може приймати негативні значення; 2) нехай j(x) - дискретизація з кроком Ахп-мірної випадкової величини x, що володіє щільністю, тоді для ентропії Н(j(x))справедлива формула
при
Таким
чином, при
головний
член асимптотики Н(j(x)). залежить від
розмірності простору значень x, Д. е.
задає наступний за порядком член
асимптотич. розкладання, не залежний
від Ах, причому це перший член, в якому
проявляється залежність від конкретного
виду розподілу x.
51.Знаходження паретівської множини.
Паретівська згортка багатьох критеріїв, як векторний критерій, задає на множині альтернатив єдиний порядок (в розумінні краще, гірше, рівноцінно), який є ”згорткою” порядків, заданих на ній його компонентами. Зазначимо, що цей порядок є частковим порядком, навіть, якщо кожен з порядків, заданих компонентами векторного критерію, є повним порядком на цій множині. У зв’язку з цим паретівська задача багатокритеріальної оптимізації має, в загальному, багато непорівнянних оптимальних альтернатив, відшукання яких потребує розробки спеціальних методів. Одним із підходів до знаходження цих альтернатив є заміна паретівської задачі однією або багатьма задачами, оптимальні альтернативи в яких є оптимальними альтернативами і в паретівській задачі.
Нарешті, зазначимо, що проблема заміни будь-якої задачі оптимізації (однокритеріальної чи багатокритеріальної) однією або багатьма простішими задачами оптимізації, такими, щоб їх оптимальні розв’язки були б оптимальними розв’язками і для даної задачі, є також актуальною проблемою.
52. Метод зважених експертних оцінок.
Два експерта Е1 і Е2 проводять оцінку 4-х цілей: Z1, Z2, Z3, Z4. У результаті 2-х незалежних експертиз отримана матриця ваг цілей:
Эj/Zi |
Z1 |
Z2 |
Z3 |
Z4 |
Э1(R1) |
0,5 |
0 |
0,3 |
0,2 |
Э2(R2) |
0,5 |
0 |
0,2 |
0,2 |
Визначимо оцінки компетентності експертів, використовуючи таблицю:
Э1 (руководитель комплекса, кандидат наук) |
R1 = 4,5 |
Э2 (директор доктор наук) |
R2 = 8 |
Обчислимо відносні оцінки компетентності експертів:
Z1 = 4,5/12,5 = 0,36
Z2 = 8/12,5 = 0,64
Знайдемо шукані ваги цілей:
ω1 = 0,5⋅0,36 + 0,54⋅0,64 = 0,53
ω2 = ... = 0,02
ω3 = ... = 0,28
ω4 = ... = 0,17
Де сума ωi повинна дорівнювати 1.
Отримуємо переваги цілей: Z1, Z3, Z4, Z2
53. Вибір раціональної структури системи методом експертних оцінок.
Розглянемо метод експертних оцінок, який передбачає використання m експертів Э1, ..., Эm, що виконують оцінку n конкуруючих варіантів в системі. В1, В2, ..., Вn.
1. Складається матриця взаємних оцінок компетентності експертів.
Эj/Эj |
Э1 |
Э2 |
... |
Эm |
Э1 |
|
R12 |
... |
R1m |
Э2 |
R21 |
|
... |
R2m |
... |
... |
... |
|
... |
Эm |
Rm1 |
Rm2 |
... |
|
2. На основі отриманої матриці обчислюється ряд характеристик:
а) оцінки компетентності експертів:
rj = ∑Rij/∑∑Rij (j=1,m), где 1≥rj≥0
б) дисперсии оценок экспертов:
DRi = ∑(Rij - Rj^)2/(m - 2) (i=1,m)
DRj = ∑(Rij - Rj^)2/(m - 2) (j=1,m)
де Rj^ = ∑Rij/(m - 1) є колективна оцінка компетентності Эj эксперта.
Дисперсія DRi дає інформацію про близькість суджень кожного окремого експерта колективним судженням групи експертів. А дисперсія DRj характеризує ступінь узгодженості групи експертів при оцінці компетентності Эj эксперта.
3. Складаємо матрицю оцінок конкуруючих варіантів системи.
Эj/BR |
B1 |
B2 |
... |
Bn |
Э1(Z1) |
C11 |
C12 |
... |
C1n |
Э2(Z2) |
C21 |
C22 |
... |
C2n |
... |
... |
... |
... |
... |
Эm(Zm) |
Cm1 |
Cm2 |
... |
Cmn |
4. На основі отриманої матриці обчислюються коефіцієнти переваги варіантів:
Ck = ∑Cjk⋅Zj/(∑∑Cj⋅Zj) (k=1,n, 0≤Ck≤1) і дисперсії оцінок варіантів. Як приклад, отримаємо:
{Эj} |
Zj |
{Bk} |
Эcj |
|||||
B1 |
B2 |
B3 |
B4 |
B5 |
B6 |
|
||
Э1 |
0,2 |
3 |
8 |
10 |
9 |
7 |
5 |
0,3 |
Э2 |
0,2 |
2 |
7 |
9 |
10 |
8 |
4 |
0,5 |
Э3 |
0,2 |
3 |
8 |
10 |
9 |
7 |
4 |
0,5 |
Э4 |
0,1 |
2 |
8 |
10 |
9 |
7 |
4 |
0,6 |
Э5 |
0,1 |
2 |
7 |
10 |
9 |
8 |
5 |
0,2 |
Э6 |
0,1 |
2 |
7 |
9 |
10 |
8 |
5 |
0,3 |
Э7 |
0,1 |
4 |
7 |
9 |
10 |
8 |
5 |
0,5 |
Э8 |
0 |
3 |
6 |
10 |
9 |
8 |
5 |
0,4 |
Э9 |
0 |
3 |
7 |
10 |
9 |
8 |
6 |
0,3 |
Э10 |
0 |
4 |
7 |
9 |
10 |
8 |
6 |
0,7 |
Аналіз проведених даних дозволяє зробити висновок: в якості раціонального варіанту системи раціонально вибрати варіант В3.