1.4. Протипожежне водопостачання

Кількість пожежних кранів і стояків, місце їх розміщення потрібно визначати у відповідності з вимогами розділу 6 [6].

Пожежні крани розташовують у більш доступних місцях (на площадках опалювальних сходових кліток, у фойє, вестибюлях, в коридорах), їх розташування не повинно заважати евакуації людей під час пожежі. Пожежні крани встановлюють на висоті 1,35 м над підлогою в тумбочках або нішах; спарені крани допускається встановлювати один над одним, при цьому другий кран – на висоті 1,0 м від підлоги. Кожний пожежний кран повинен бути обладнаний рукавом однакового з ним діаметром довжиною 10, 16 або 20 м і пожежним стволом. Як правило приймають рукава довжиною 20 м, що веде до зменшення кількості пожежних кранів і стояків.

Розташування пожежних кранів на будівельних планах будівель залежить від радіуса дії пожежного крану:

, м (2)

де - проекція компактної частини струминки на горизонтальну площину, яка дорівнює при куті нахилу потоку 60⁰ половині радіуса дії компактної частини струминки , м;

- довжина пожежного рукава, м;

- висота розташування пожежного крана над підлогою, м.

При зрошенні кожної точки приміщення двома потоками максимальна віддаль між сусідніми кранами повинна бути .

В будівлях висотою 6 поверхів і більше при об’єднаній системі господарсько-протипожежного водопроводу пожежні стояки потрібно кільцювати зверху, при цьому для забезпечення змінності води необхідно передбачити кільцювання протипожежних стояків з одним або декількома водорозбірними стояками.

1.5. Трасування мікрорайонних і внутрішньоплощадкових сіток

водопроводу і каналізації

До мікрорайонних сіток відносяться внутрішньоквартальні (або дворові) сітки, трасування яких проводиться відповідно до вимог наведених в [4].

До внутрішньоплощадкових сіток відносяться зовнішні сітки промислових підприємств, трасування яких проводиться відповідно до вимог наведених в [5].

Прокладання вказаних сіток ведеться з прив’язкою їх між собою, а також із зовнішніми сітками електропостачання, телефону, газопроводу, теплотрасою.

Мікрорайонні і внутрішньоплощадкові сітки трасують по коротких віддалях з забезпеченням мінімальної кількості колодязів. Вони не повинні загромаджувати підземну порожнину вулиць і проїзних частин, щоб не створювати дискомфорт при обслуговуванні і ремонті сіток. Сітки розміщують паралельно зовнішнім стінам будівель на відстані до світла не менше 5,0 м для водопроводу і 3,0 м для каналізації. При проектуванні необхідно також враховувати вимоги БНіПів [2; 3].

Сітки водопроводу закільцовують, якщо на них встановлені пожежні гідранти, а також коли кількість вводів у будівлю більше одного.

На генплані ділянки М 1:500 наносять вищевказані сітки вигляді суцільної лінії з всіма оглядовими, поворотними колодязями. На відстані 1…2,5 м від червоної лінії на сітці побутової каналізації встановлюють контрольний колодязь, який розділяє об’єкти обслуговування цієї сітки.