1. Визначення межі текучості

   1. Підготувати зразки арматури до випробування.

   2. Виміряти зразки (встановити початкову довжину зразка арматурного стержня і його діаметр) з точністю 0,5 мм, дані записати в табл. 9.1.

Таблиця 9.1.

Вид зразка	Діаметр зразка, мм	Площа поперечного перерізу зразка, мм2	Навантаження, Н		Межа текучості, Па	Тимчасовий опір розриву, Па
			відповідне межі текучості	максимальне перед руйнуванням зразка

3. Рисками відзначити початкову довжину зразка.

4. Визначити початкову площу поперечного перерізу стержня.

5. При випробуванні зразок арматурної сталі закріплюють у затискачах машини і після вмикання двигуна слідкують за показаннями стрілки силовимірювача.

6. Як тільки метал досягне межі текучості (при цьому деформація відбувається без збільшення навантаження), стрілка приладу зупиняється, а потім знову починає рухатися. Величину навантаження в момент зупинки стрілки фіксують і приймають за навантаження, що відповідає межі текучості (фізичній), яку обчислюють з точністю до 0,5 Па. Результати записують у табл. 9.1.

1. Визначення тимчасового опору

   1. Після фіксування навантаження, що відповідає межі текучості (фізичній), випробуваний зразок продовжують піддавати дії розтягуючої сили до моменту його руйнування.

   2. У момент руйнування зразка визначають за шкалою силовимірювача величину максимального руйнівного навантаження, яке беруть за відповідне тимчасовому опору.

   3. Тимчасовий опір визначають з точністю до 0,5 Па.

   4. Результати записують у табл. 9.1.

   5. Роблять висновки до проведеного досліду

2. Визначення відносного видовження

   1. Підготувати арматурні зразки з робочою довжиною, яка повинна становити для стержнів діаметром не менше 10 мм – 50 мм, а для зразків діаметром до 10 мм – 100 мм.

   2. Зразок дещо більшої довжини, ніж робоча, поділити на рівні частини за допомогою рисок, які наносять керном, ділильною машиною або скобами. Відстань між рисками має бути кратна 10 мм.

   3. Провести випробування як у попередньому досліді.

   4. Після розриву зразка одержані частини ретельно складають разом так, щоб осі їх утворили одну пряму лінію. Якщо між складеними кінцями є зазор, що утворився внаслідок викришування металу при випробуванні або з інших причин, то його включають в довжину розрахункової (остаточної, кінцевої) частини зразка після розриву.

   5. Визначити кінцеву довжину зразка після розриву.

   6. Визначити відносне видовження зразка.

   7. Результати записати в таблицю 9.2

Таблиця 9.2.

№ п/п	Початкова розрахункова довжина зразка, мм	Кінцева розрахункова довжина зразка після розриву, мм	Відносне видовження, %

8. Зробити висновки.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Де застосовуються метали у будівництві?

2. Якими властивостями характеризуються метали?

3. Які властивості металів визначають у лабораторіях?

4. Що називають фізичною межею текучості?

5. Як визначають відносне видовження металевого зразка?

6. Як визначити тимчасовий опір арматури?

ЛІТЕРАТУРА:

1. ГОСТ 10180 – 90. Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам. – М.: Изд-во стандартов, 1990. - 24 с.

2. Кривенко П.В. та ін. Будівельні матеріали. - К.: Вища школа, 1993.- 389 с., іл.

3. Воробьев В.А., Комар А.Г. Строительные материалы. Учебник для вузов. Изд. 2-е, перераб. И доп. М., Стройиздат, 1976, 475 с.

4. Горчаков Г.И. , Баженов Ю.М. Строительные материалы.- М.: Высшая школа, 1986.- 688 с.

5. Воробьев В.А. Лабораторный практикум по общему курсу строительных материалов: Учеб.пособие для строит.специальностей вузов. 4-е изд. Переработ. И доп. – М. Высш. Школа, 1978.- 248 с., ил.

6. Попов И.Н. Лабораторные испытания строительных материалов и изделий. М.: Высшая школа, 1984. - 190 с., ил.

7. Чехов А.П., Глущенко В.М. Строительные материалы. Лабораторный практикум. - К.: Вища школа, 1981.- 168 с.

8. Л.Й.Дворкін. Будівельне матеріалознавство. Навчальний посібник. – Рівне: Видавництво РДТУ, 2000. – 477 с.

9. Будівельне матеріалознавство. Конспект лекцій. Частина І. Для студентів, що навчаються за напрямком 0921 – “Будівництво” / Ужегова О.А., - Луцьк: ЛДТУ, 2002. – 72 с.

10. Будівельне матеріалознавство. Конспект лекцій. Частина ІІ. Для студентів, що навчаються за напрямком 0921 – “Будівництво” / Ужегова О.А., Сухоносова І.В. - Луцьк: ЛДТУ, 2003. – 80 с.

Підп. до друку ______. Формат 60х84/16. Папір офс. Гарн. Таймс.

Ум. друк. арк. 2,2. Обл. – вид. арк. 1,7.Тираж 50 прим. Зам. 737

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету