3.4 Економіко-математичні методи механізації та автоматизації управління [9, с.98-111]

Ключові терміни та поняття:

• Економіко-математичні методи в управлінні.

• Схема основних розрахунків підприємства (виробництва).

• Схема основних об'єктів обліку.

• Структура техніко-економічного аналізу.

• Основні фактори підвищення ефективності управлінської праці.

Управлінські рішення, що ґрунтуються переважно на особистому досвіді керівників та їх інтуїції, в дійсний час є недостатньо ефективними або ж взагалі неприйнятними.

В сучасних умовах виникла потреба наукового обґрунтування управлінських рішень, що вимагає найширшого використання кількісних методів в управлінні підприємством (виробництвом).

Так, для прикладу, розробка всіх можливих варіантів управлінських рішень, їх оцінка та вибір оптимального за традиційних методів, навіть із застосуванням сучасних засобів електронно-обчислювальної техніки, може вийти малоефективною та запізнілою.

Ця проблема може бути вирішена лише за допомогою розробки та використання економіко-математичних методів цілеспрямованого пошуку оптимальних управлінських рішень.

Формалізований опис процедур розв'язання будь-якої задачі управління представляє собою її модель.

Побудова економіко-математичної моделі, а також методи та засоби збору, обробки і передачі інформації, що при цьому застосовуються, залежать від стану та складності об‘єкту (тобто, масштабу та профілю підприємства, типу виробництва тощо) та змісту задачі управління.

Економіко-математичні методи, що застосовуються в управлінні, схема основних розрахунків виробництва, основні об'єкти обліку та структура техніко-економічного аналізу схематично зображено відповідно в таблиці 4 та на рисунках 9–12.

Таблиця 4

Економіко-математичні методи, що застосовуються в управлінні [9, с.99]

Сфера застосування	Вирішувані задачі	Сфера знань	Методи, що застосовуються	Засоби, що використовуються
Створення розрахункової бази управління	Визначення норм та нормативів	Математична статистика	Теорія кореляції	Засоби первинного обліку. Обчислювальна техніка
Оптимізація планів	Планові розрахунки	Економетрія	Лінійне та динамічне програмування. Теорія черг, ігор, комбінаторика	Електронні і цифрові обчислювальні машини
Підвищення оперативності управління	Організація виробничої інформації	Теорія інформації. Економічна кібернетика	Структуризація цілей. Організаційне моделювання. Імітаційне моделювання. Експертні оцінки	Машини та пристрої для реєстрації, сигналізації та зворотного зв’язку Обчислювальні машини.

Озброєність інженерної та управлінської праці засобами обчислювальної та оргтехніки характеризується:

• коефіцієнтом технічної озброєності інженерно-управлінської праці К_т.о, який визначається за наступною формулою:

;

де: Ф_б- балансова вартість засобів механізації та автоматизації інженерно-управлінської праці на підприємстві, гр. од.

Р- середньоспискова чисельність інженерно-управлінського персоналу (ІУП) на підприємстві, чол.

Ф_н- норматив озброєності засобами механізації у середньому на одного працівника ІУП, гр. од. / чол.

• коефіцієнтом використання засобів механізації ІУП, що визначається наступною формулою:

К_в.м.= F_ф./F_д, (2);

де: F_ф – фактичний час використання засобів механізації та автоматизації ІУП, годин;

F_д – дійсний фонд часу використання цих засобів у календарному періоді, годин.