- •1.Алгоритм і правила розробки анкет для маркетингових досліджень банку.
- •2. Асортиментна політика комерційного банку, її мета.
- •3. Аудит маркетингу у банку.
- •4. Банківська конкуренція – характеристика і види.
- •6. Банківський продукт та його особливості.
- •7. Банківський ринок та його специфічні ознаки.
- •8. Вибір місця розташування точки продаж банку.
- •11. Визначення проблеми розподілу банківського продукту.
- •12. Використання стратегічних матриць для визначення конкурентної стратегії банку.
- •15. Врахування життєвих циклів у продуктовій політиці банку.
- •20. Етапи процесу здійснення маркетингового контролю у банку.
- •21. Ефективність банківських комунікацій.
- •25. Зовнішні комунікації банку.
- •26. Зони впливу (зони дій) банківських точок продажу.
- •27. Інструменти банківського маркетингу.
- •28. Інструменти комунікації банку із змі.
- •29. Інтернет-банкінг: зміст, значення і тенденції розвитку.
- •30. Камеральний метод дослідження інформації: переваги, недоліки та джерела інформації.
- •Прямі-нетрадиційні
- •Непрямі канали
- •32. Каталоги та технологічні карти банківських продуктів.
- •33. Кількісні дослідження банківського ринку.
- •39. Кризовий pr у банку.
- •41. Маркетинг-аудит у банку.
- •42. Маркетинговий стратегічний план та його складові.
- •44. Матриця Бостонської групи та її використання у визначенні маркетингової стратегії банку.
- •45. Матриця Портера та її використання у визначенні маркетингової стратегії банку.
- •47. Методи якісного дослідження банківського ринку: переваги та недоліки.
- •48. Місія, мета та маркетингова стратегія банку: співвідношення понять.
- •57. Нелегальний ринок банківських та фінансових послуг.
- •66. Основні категорії маркетингу та їх характеристика.
- •67. Основні критерії сегментації ринку.
- •68. Основні методи кількісного дослідження банківського ринку та їх порівняльний аналіз.
- •71. Основні форми відокремлених підрозділів банку.
- •72. Особистий продаж банківських продуктів та його значення.
- •74. Оцінка конкурентного становища комерційного банку та визначення його конкурентної стратегії за стратегічною матрицею компанії General Electric.
- •76. Пакетування банківських продуктів.
- •84. Порівняльна характеристика методів ціноутворення банківських продуктів.
- •85. Порівняльний конкурентний аналіз на банківському ринку: зміст та основні етапи.
- •91. Проблемні питання організації контролю маркетингу у банку.
- •93. Програмні засоби організації та контролю маркетингу у банку.
- •Ic Intencive Compensation Управління стимулюванням співробітників
- •94. Процедура затвердження та перегляду цін на банківські продукти і послуги.
- •96. Регіональна структура маркетингу у банку.
- •98. Робота з громадськістю (pr) та її значення для банку
- •103. Системи crm у банку.
- •Ic Intencive Compensation Управління стимулюванням співробітників
- •110. Стратегія «лідерство у сфері витрат»: переваги та ризики для банку.
- •1. Порядок побудови кривої концентрації Лоренца:
- •116. Характеристика вторинного дослідження банківського ринку та його основних методів.
- •117. Характеристика маркетингової інформаційної системи банку
- •Ic Intencive Compensation Управління стимулюванням співробітників
- •118. Характеристика первинного дослідження банківського ринку та його основних методів.
- •119. Цілі, завдання та предмет контролю маркетингу у банку.
- •120. Цінова дискримінація у банку: зміст, види і значення.
- •121. Цінова політика банку і послідовність її розробки.
- •124. Якісні та кількісні параметри банківського ринку.
- •125. Swot-аналіз конкурентної позиції банку.
66. Основні категорії маркетингу та їх характеристика.
Як кожна наука, маркетинг оперує власними поняттями та категоріями, які є частково поняттями та категоріями економічної науки, що пристосовані до особливостей (системи координат) маркетингу. Нагадаємо основні з них.
Відчуття нестачі — відчуття людиною відсутності або недостатності чогось.
Потреба — відчуття нестачі, що набуло специфічної форми відповідно до культурного рівня та особистості людини. Потреби мають перед економічне походження.
У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або сильнішою. За Абрахамом Маслоу можна виокремити п’ять ієрархічних груп потреб:
1. Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для фізіологічного виживання людини. Вони включають потребу харчування захисту, відпочинку, сексуальні потреби.
2. Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового полісу або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).
3. Соціальні потреби (потреби у належності, дружбі, любові) включають почуття належності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.
4. Потреби у повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.
5. Потреби у самоактуалізації (потреби найвищого рівня) — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.
Пізнавальні (когнітивні) дисонанси — усвідомлення людиною протиріччя між існуючим та бажаним її станом.
Цінності — важливі та значущі на погляд конкретної людини предмети, дії, спосіб життя, ідеї, або загальні переконання стосовно того, що добре, а що погано або що є несуттєвим у житті і що суттєвим. Виділяють особисті цінності та соціальні, матеріальні та духовні.
Побажання (запити) — зовнішня форма виявлення потреб (спокій і безпека, розв’язання проблем, зручність). на відміну від потреб, формуються залежно від волі і поведінки виробників.
Попит — потреба, підкріплена платоспроможністю споживача.
Товар — усе, що може використовуватися для задоволення потреб людини.
Різновидом товарів є послуги, тобто результати певних дій, які дають корисний ефект. Особливістю послуги є її нематеріальність та збіг у часі та в просторі процесів виробництва, реалізації і споживання її споживної вартості.
Задоволення — це факт вибору споживачем певного товару із сукупності інших подібних до нього.
Споживач — особа, яка має намір замовити чи придбати, або вже замовила та придбала товар з метою споживання. Розрізняють споживачів у широкому розумінні (будь-яка особа) та у вузькому розумінні (фізична особа, яка замовляє товар для задоволення особистих потреб, тобто — не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника).
Продавець — особа, що пропонує споживачеві товар на умовах комерційної угоди.
Виробник — особа, що створює товар. Може бути одночасно і продавцем.
Конкурент — альтернативний виробник чи продавець, який здійснює економічне суперництво за споживача.
Угода — комерційний обмін цінностями між двома сторонами, здійснюється з метою отримання задоволення від споживання.
Ринок (1) — механізм зустрічі покупця і продавця, система відносин та установ, які забезпечують процес купівлі-продажу. Складається із суб’єктів (покупців, продавців та посередників), об’єктів (товарів, грошей) та відносин (правил поведінки на ринку).
Ринок (2) — сукупність існуючих та потенційних покупців певного товару чи певного виробника. Складається з покупців або з суми їх потреб (у грошовому еквіваленті).
