5. Теми рефератів

1. Особливість правового статусу монарха у парламентарних монархіях.

2. Колегіальний орган як різновид інституту глави держави.

3. Правове становище глави держави у президентській республіці.

4. Повноваження глави держави у законодавчій сфері.

5. Імпічмент глави держави у зарубіжних республіках.

6. Системи престолонаслідування у сучасних монархіях.

7. Інститут контрасигнатури та його оцінка.

8. Інститут вето глави держави.

9. Місце глави держави у системі вищих органів влади.

10. Порядок формування посади глави держави у сучасних республіках.

6. Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення глави держави.

2. Поясність місце глави держави у системі вищих органів влади зарубіжних країн.

3. Охарактеризуйте різновиди інституту глави держави.

4. Які системи престолонаслідування Вам відомі?

5. Проаналізуйте особисті привілеї монарха.

6. Розкажіть про політичні привілеї монарха.

7. Розгляньте порядок формування посади глави держави у сучасних республіках.

8. Розберіть підстави дострокового припинення повноважень президента. Імпічмент.

9. Обговоріть установчі повноваження, представницькі повноваження, повноваження у сфері державного управління, повноваження у сфері забезпечення національної безпеки.

10. Охарактеризуйте повноваження президента у законодавчій сфері. Право дострокового розпуску парламенту. Вето глави держави.

11. Дайте визначення інституту контрасигнатури.

7. Список літератури

1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: «Астон», 2003. – С. 281 – 301.

2. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2007 . – С. 146 – 159.

3. Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – С. 236– 272.

4. Конституционное право зарубежных стран. Учебник для вузов. Под общ. ред. проф. М.В. Баглая. – М.: Норма, 2006. – С. 264 – 293.

5. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Тома 1- 2. Общая часть. Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. Под общ. ред. проф. Б.А. Страшун. – М.: БЕК, 1996. – С. 564 – 592.

6. Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский союз, Соедин. Штаты Америки, Япония, Индия: учеб. пособие /[сост. сб., пер., авт. введ. и всуп. ст. В.В. Маклаков]. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 608 с.

7. Маклаков В.В. Конституционное право зарубежных стран. Общая часть: учеб. для студентов юрид. вузов и фак. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – С. 716 – 740.

8. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – К.: АртЕк, Вища шк., 1997. – С.223 – 258.

ТЕМА № 8 ПАРЛАМЕНТ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

1. План

1. Парламент і парламентаризм в зарубіжних країнах.

2. Структура та склад зарубіжних парламентів.

3. Порядок роботи зарубіжних парламентів.

4. Компетенція парламентів.

2. Методичні вказівки.

У ході розгляду першого питання необхідно пригадати причини виникнення перших парламентів, сформулювати поняття парламенту та звернути увагу на особливість найменувань парламентів в зарубіжних країнах. Щодо парламентаризму, то слід охарактеризувати основні ознаки даної системи управління та вказати на сучасні тенденції трансформації парламентаризму у раціоналізований парламентаризм.

Аналіз другого питання передбачає проведення дослідження структури зарубіжних парламентів, зокрема слід зупинитися на причинах запровадження бікамеральних (двопалатних) парламентів, способах формування палат у двопалатних парламентах та висвітлити дві моделі бікамералізму – рівноправну та нерівноправну. Навести приклади монокамеральних (однопалатних) парламентів. Говорячи про склад парламенту, варто розібрати: статус депутата парламенту (імунітет, індемнітет, принцип несумісності, заборону імперативного мандату); функції керівних органів парламенту; роль комісій (комітетів) та фракцій у складі парламенту.

Висвітлюючи трете питання, потрібно розглянути сесійний порядок роботи парламентів (чергові та позачергові або надзвичайні сесії), організацію засідань парламенту та обговорення (дебати) та голосування в парламенті.

Особливу увагу варто приділити аналізу компетенції зарубіжних парламентів: 1) розповісти, що за обсягом законодавчої компетенції виділяють парламенти з абсолютно обмеженою компетенцією (точно визначеною компетенцією), парламенти відносно обмеженою компетенцією (відносно визначеною компетенцією) та парламенти з абсолютно необмеженою компетенцією (абсолютно невизначеною компетенцією); розібрати законодавчу процедуру в палатах парламенту; висвітлити причини розвитку делегованого законодавства; 2) розкрити форми парламентського контролю (робота постійних і тимчасових парламентських комітетів і комісії, процедура слухань, дні уряду, усні питання депутатів до членів уряду, інтерпеляція, вотум довіри, резолюція догани та оголошення вотуму недовіри); 3) висвітлити участь парламенту у формування вищих посадових осіб та органів державної влади; 4) розглянути судові повноваження парламенту; 5) обговорити повноваження зарубіжних парламентів у сфері оброни та зовнішньої політики; 6) розповісти про фінансові повноваження парламенту.