
- •1 Організація спостережень і контроль за станом поверхневих вод суші.
- •2.Гідробіологічні спостереження за якістю вод і донних відкладень
- •4. Джерела і види забруднення вод Світового океану.
- •До джерел забруднення океану можна віднести наступні:
- •5. Організація спостережень за станом вод морів і океанів
- •Розробка рекомендацій по оптимальному режиму скидань у конкретних ділянках морів і океанів.
- •11. Вплив водних меліорацій та інших водогосподарських заходів на стан екологічних систем
- •12 Стан окремих водних об’єктів України.
- •13. Мета техніко-економічного обґрунтування
- •14. Обґрунтування структури водогосподарських об’єктів і систем
- •15. Визначення загальної економічної ефективності капітальних вкладень.
- •Метод порівняльної
- •16. Економічне обґрунтування комплексних гідровузлів
- •17. Мета і види прогнозування.
- •22.Основні причини змін якості водних ресурсів
- •23. Боротьба зі шкідливою дією вод
11. Вплив водних меліорацій та інших водогосподарських заходів на стан екологічних систем
Зрошення впливає на грунти, мікроклімат, рослинність, а отже, на весь природний комплекс зрошуваних територій. Насамперед подані на зрошення води вирівнюють температуру ґрунту - в теплу погоду вона знижується, а в холодну, навпаки, підвищується. При випаровуванні води поглинається тепло, внаслідок чого охолоджується вода і ґрунт.
Зрошення, як правило, негативно впливає на структуру грунту, тому що при поливі грудочки ґрунту розпадаються, на поверхні може утворюватися кірка, яка погіршує аерацію і сприяє швидкому висиханню активного шару ґрунту внаслідок випаровування води.
При зрошенні завжди втрачається вода з елементів зрошувальної системи на фільтрацію. За відсутності або недостатньо ефективної роботи дренажно-колекторної мережі може піднятися рівень ґрунтових вод, і як наслідок - заболочення та засолення ґрунтів.
(Приклад. В херсонській області внаслідок меліорації кожний четвертий населений пункт підтоплений. Показати схему підтоплення і первинного та вторинного засолення).
Значний вплив має зрошення на метеоелементи у приземному шарі атмосфери - внаслідок зрошення різко змінюються співвідношення окремих складових теплового балансу. А це призводить до зміни мікроклімату зрошуваних масивів: значно збільшується вологість ґрунту і випаровування з його поверхні та з рослин, підвищується вологість повітря, знижується температура повітря і ґрунту.
12 Стан окремих водних об’єктів України.
Моніторинг якості води поверхневих водойм, у тому числі морів, свідчить про те, що незважаючи на спад промислового виробництва та зменшення у зв’язку з цим скиду у водойми стічних вод, їх екологічний стан поліпшився не значно. Основні забруднювачі - перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі, які перебувають у незадовільному технічному стані. Обладнання зношене і потребує капітального ремонту та реконструкції. Основними водокористувачами країни залишаються підприємства електроенергетики, житлово-комунального господарства та сільського господарства, а також металургії. За даними територіального агентства водних ресурсів України у 2011р. із природних водних об’єктів було забрано 1319 млн.м.куб води, що на 19,6% (на 216 млн.м.куб.) більше порівняно з 2010р. При транспортуванні втрачено 20,3% (268 млн.м.куб ) забраної води.
Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідрохімічними показниками проводяться організаціями гідрометслужби на 151 водному об’єкті (127 річках, 15 водосховищах, 7 озерах, 1 лимані, 1 каналі) в 240 пунктах і 374 створах.
Водні об’єкти України забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, нафтопродуктами, сульфатами, фенолами. Найбільша кількість випадків забруднення перевищення ГДК спостерігалась у річках басейнів Сіверського Донця, річках Приазов’я, Західного Бугу, Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу. У відносно задовільному стані знаходились річки гірського Криму.