11. Вплив водних меліорацій та інших водогосподарських заходів на стан екологічних систем

Зрошення впливає на грунти, мікроклімат, рослинність, а отже, на весь природний комплекс зрошуваних територій. Насамперед подані на зрошення води вирівнюють температуру ґрунту - в теплу погоду вона знижується, а в холодну, навпаки, підвищується. При випаровуванні води поглинається тепло, внаслідок чого охолоджується вода і ґрунт.

Зрошення, як правило, негативно впливає на структуру грунту, тому що при поливі грудочки ґрунту розпадаються, на поверхні може утворюватися кірка, яка погіршує аерацію і сприяє швидкому висиханню активного шару ґрунту внаслідок випаровування води.

При зрошенні завжди втрачається вода з елементів зрошувальної системи на фільтрацію. За відсутності або недостатньо ефективної роботи дренажно-колекторної мережі може піднятися рівень ґрунтових вод, і як наслідок - заболочення та засолення ґрунтів.

(Приклад. В херсонській області внаслідок меліорації кожний четвертий населений пункт підтоплений. Показати схему підтоплення і первинного та вторинного засолення).

Значний вплив має зрошення на метеоелементи у приземному шарі атмосфери - внаслідок зрошення різко змінюються співвідношення окремих складових теплового балансу. А це призводить до зміни мікроклімату зрошуваних масивів: значно збільшується вологість ґрунту і випаровування з його поверхні та з рослин, підвищується вологість повітря, знижується температура повітря і ґрунту.

12 Стан окремих водних об’єктів України.

Моніторинг якості води поверхневих водойм, у тому числі морів, свідчить про те, що незважаючи на спад промислового виробництва та зменшення у зв’язку з цим скиду у водойми стічних вод, їх екологічний стан поліпшився не значно. Основні забруднювачі - перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі, які перебувають у незадовільному технічному стані. Обладнання зношене і потребує капітального ремонту та реконструкції. Основними водокористувачами країни залишаються підприємства електроенергетики, житлово-комунального господарства та сільського господарства, а також металургії. За даними територіального агентства водних ресурсів України у 2011р. із природних водних об’єктів було забрано 1319 млн.м.куб води, що на 19,6% (на 216 млн.м.куб.) більше порівняно з 2010р. При транспортуванні втрачено 20,3% (268 млн.м.куб ) забраної води.

Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідрохімічними показниками проводяться організаціями гідрометслужби на 151 водному об’єкті (127 річках, 15 водосховищах, 7 озерах, 1 лимані, 1 каналі) в 240 пунктах і 374 створах.

Водні об’єкти України забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, нафтопродуктами, сульфатами, фенолами. Найбільша кількість випадків забруднення перевищення ГДК спостерігалась у річках басейнів Сіверського Донця, річках Приазов’я, Західного Бугу, Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу. У відносно задовільному стані знаходились річки гірського Криму.