2. План обстеження.

3. Схема лікування та догляду за хворою.

З медичної допомоги звернувся хворий зі скаргами на рясні слизові та водянисті виділення з носу, покашлювання, сльозотечу. Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла нормальна, помірно виражений кон’юнктивіт, ніс напухлий, його слизова оболонка гіперемійована, набрякла.

1. Ваш діагноз.

2. Лікування та догляд за хворим.

3. Профілактичні заходи у вогнищі.

У хворого М. гарячка протягом 5 діб, нежить, сльозотеча, загальна слабкість. Обличчя червоне, одутле. Судини склер розширені, кон’юнктиви червоні. Рясні виділення з носу. Гіперемія слизової оболонки ротоглотки. Підщелепні та шийні лімфовузли збільшенні. Пальпуються збільшенні печінка та селезінка.

1. Ваш діагноз.

2. Лікування та догляд за хворим.

3. Профілактичні заходи у вогнищі.

Хвора Ж. поступила в інфекційне відділення зі скаргами на гарячку, біль у горлі, виражену загальну слабкість, блювання. Температура тіла 39,3°С, голос глухнявий, шкіра бліда. Виражений набряк підшкірної клітковини до середини шиї. Помірна гіперемія слизової оболонки мигдаликів і піднебінних дужок. Піднебінні мигдалики збільшенні, набряклі, вкриті суцільними, щільними, білуватими з перламутровим відтінком, нальотами, що поширюються на дужки і язичок, знімаються з великим зусиллям, залишаючи крапельки крові. Гіпотонія, тахікардія, тони серця приглушені.

1. Ваш попередній діагноз.

2. План обстеження.

3. Схема лікування та догляду за хворою.

У лікарню доставлено хворого у тяжкому стані. Свідомість збережена, голос відсутній, сухий „гавкаючий кашель”, піднебінні мигдалики збільшенні, набряклі, вкриті суцільними, щільним, білуватим з перламутровим відтінком нальотом, що поширюється на дужки і язичок, знімаються з великим зусиллям, залишаючи крапельки крові. У хворого шумне дихання з подовженим вдихом та видихом, яке чути на відстані. Губи та нігті синюваті. В акті дихання беруть участь додаткові м’язи. Тиждень тому його дитина хворіла на ангіну. Хворому щеплення проти дифтерії раніше не проводились.

1. Яке захворювання можна запідозрити?

2. Ваші невідкладні дії.

Молода жінка 27 років настояла на дослідженні з приводу СНІДу у неї. 2 роки тому у закордонному відрядженні мала статеві стосунки з іноземцем, у якого, як вона чула, в подальшому був СНІД (інформація залишилась не достовірною). Після повернення перші півтора роки пройшли благополучно, а останні 6 місяців вона чотири рази одержувала лікарняні з приводу ГРВІ, грипу, ангіни. „Безпідставно” знизився апетит, за шість міс. схудла на 4 кг (при зрості 168 кг має вагу 50 кг).

1. Які методи дослідження допоможуть підтвердити чи заперечити діагноз СНІД?

2. Задача № 29

Хвора Д. 17 років поступила в інфекційне відділення ЦРБ у зв’язку з жовтяницею шкірних покривів. З анамнезу хвороби стало відомо, що захворіла у період перебування у відпустці в селі. Підвищилась температура тіла, з’явилися катаральні симптоми, слабкість, почуття тяжкості в правому підребер’ї. Фельдшер ФАПу встановив діагноз ГРВІ і призначив відповідне лікування. Через 4 дні після нормалізації температури тіла хвора була виписана на роботу. Але на наступний день звернула увагу на потемніння сечі та знебарвлення калу. З’ясовано, що на передодні відпустки трудовий колектив цеху, де працювала хвора, щоранку оглядала медсестра, з якого приводу, хвора не цікавилась.

1. Які діагностичні помилки допущені фельдшером ФАПу?

2. Ваш попередній діагноз, методи його уточнення.

3. Чи можливе лікування та догляд за хворою вдома? Які вони повинні бути?

Хвора Д. 40 років викликала швидку допомогу з приводу гарячки (39°С), ознобу, ламаючого болю у всьому тілі, головного болю, повної анорексії, нудоти, блювоти. Захворіла гостро, через 3 години після вживання сирого молока купленого на ринку, після чого відмічає частий стілець, спочатку каловий, а пізніше – рідкий, з домішками густого слизу та прожилками крові. Зараз (через добу після початку захворювання) відмічає тенезми, що закінчуються „ректальним плювком”. Об’єктивно: хвора квола, сухі слизові губ, язик обкладений білим нальотом. Пальпаторно в лівій здуховинній ділянці визначається щільна сигмоподібна кишка у вигляді різко болючого тяжа. Пальпація провокує позиви на низ. АТ 110/65мм рт. ст. пульс 90 ударів за хвилину.

1. Ваш попередній діагноз та його клінічний варіант.

2. Невідкладна допомога та подальша тактика.

Хворий Д. 30 років відмічає поступовий початок хвороби, коли з’явився незначний біль в горлі при ковтанні, температура тіла не підвищувалась вище 37,5°С. Фельдшер ФАПу встановив діагноз ангіни і призначив еритроміцин по 0,5 х 4р. у день. Через декілька днів стан хворого погіршився: біль в горлі збільшився і став постійного характеру, виник набряк шиї до надключичних ямок, підвищилась температура тіла до 39°С. Такий стан був розцінений як паратонзилярний абсцес, з чим хворий був госпіталізований до лор відділення ЦРБ. Об’єктивно: при огляді зіва гіперемія слизової, дужок, мигдаликів, язичка. На обох мигдаликах суцільні щільні білуваті з перламутровим відтінком фібринові нальоти, які з великим зусиллям знімаються шпателем, залишаючи кровоточини підлеглої слизової. Пальпуються збільшені до розмірів горіху, помірно болючі передньошийні, підщелепні лімфовузли. Хворий блідий, пульс 96 уд., за хв., АТ 110/70 мм рт. ст.

1. Ваші припущення щодо правильності встановленого раніше діагнозу.

2. Ваш попередній діагноз та методи його уточнення.

3. Про яке ускладнення основного захворювання йдеться?

4. Схема лікування та особливості догляду за хворим.