КИЇВСЬКИЙ ЕКООМІЧНИЙ ІНСТТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ
Наукова робота
на тему:
Економічний, екологічний та соціальний розвиток Житомирської області
Виконала студентка
групи Ф-2-09
Добровольська Наталія
Київ 2013
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………………....3
Розділ І Економічний стан Житомирщини……………………………………...3
1.1 Історія регіону…………………………………………………………………3
1.2 Символіка регіону…………………………………………………………….5
1.3 Географічне положення…………………………………………………...….7
1.4 Корисні копалини…………………………………………………………….8
1.5 Промисловість……………………………………………………………….12
1.6 Сільське господарство………………………………………………………15
1.7 Транспорт…………………………………………………………………….17
Розділ ІІ Екологічний розвиток Житомирської області………………………18
2.1 Екологія регіону……………………………………………………………..18
2.2 Природа області……………………………………………………………..23
2.3 Рослинний світ……………………………………………………………... 27
Розділ ІІІ Соціальний розвиток області………………………………………..29
3.1 Демографічний стан…………………………………………………………29
3.2 Охорона здоров’я…………………………………………………………….31
3.3 Освіта і культура………………………………………………………….…31
Висновок……………………………………………………………………….…35
Список використаних джерел…………………………………………………..36
Вступ
В північно-західній частині придніпровської височини, в центральній частині поліської низовини, на лесових підвищених рівнинах розташована одна із самих родючих, багатих, обдарованих, споконвіку українських областей України - Житомирська область-комора українських титанових руд, граніту, мармуру, бурштину та полу дорогоцінних каменів;ліси цієї області заповнені суницями, чорницями, ожиною, брусницею та іншими лісовими ягодами; лани цієї області - одні з основних постачальники жита для всієї України. Ця область-наша українська скарбниця.
Розділ І Економічний стан Житомирщини
1.1 Історія регіону
Житомирщина входить до складу чотирьох історичних земель України: Київщини (східна частина), Полісся (північно-східна частина), Волині (західна частина) та Поділля (південно-західна частина).
Археологічні пам’ятки свідчать, що понад 100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди. До найдавніших палеолітичних стоянок відносяться: Радомишльська на річці Тетереві та стоянки поблизу сіл Довчиничі, Клинці Овруцького і Колодяжне Дзержинського районів. Пам’ятки трипільської культури виявлені на території сіл Троянова Житомирського, Райки Бердичівського, Паволоч Попільнянського районів та в інших місцях. Пам’ятки епох міді і бронзи знайдені в Дзержинському і Житомирському районах, на околицях Житомира.
Починаючи з 19 століття розвиток економіки Волинської губернії відбувався за умов втягнення її до єдиного всеросійського ринку; йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу та розвитку капіталістичних відносин. У Житомирському Поліссі стало розвиватися фарфоро-фаянсове виробництво (найбільші фабрики в Коростені і Городниці), а після скасування кріпосництва набула розвитку цукрова промисловість.
Після ліквідації у березні 1923 року повітів, у складі Волинської губернії (на базі Житомирського району) було створено Житомирську округу, перейменовану у червні 1925 року (після ліквідації губернії) на Волинську округу. До складу округи входило 14 адміністративних районів. З них п’ять (Черняхівський, Левківський, Троянівський, Солотвинський, Андрушівський) повністю або частково складають територію сучасного Житомирського району. Наприкінці 1920-х років внаслідок численних реорганізацій межі районів, склад населених пунктів, їхні назви неодноразово змінювалися. Так, 1925 року центр Солотвинського району з однойменного села був перенесений до містечка Кодня з перейменуванням на Коднянський. Того ж року до складу Левківського району приєднано значну частину сільрад Андрушівського району з перенесенням центру до села Іванків.
22.09.1937 р. утворена Житомирська область з частин Вінницької та Київської областей.
1.2 Символіка регіону
Великий герб Житомирської області
Гербом Житомирської області є щит із червоним полем, у центрі якого розміщено герб міста Житомира (на синьому полі щита – зображення срібної міської брами з відкритими воротами й трьома вежами), розтятий і перетятий золотим нитяним хрестом
У верхній частині щита – срібний архістратиг Михаїл з опущеними до низу мечем та піхвами й срібний вершник на коні; у нижній – срібний рівносторонній хрест з розбіжними сторонами й золоте сонце з шістнадцятьма променями.
Щит увінчує золота міська корона з трьома мурованими зубцями і трьома житніми колосками, що спирається на перевитий стрічками золотий житній сніп, у центрі якого зображення малого Державного Герба України.
Щит обрамляє золотий вінок із житніх колосків, у нижній частині якого зображення шишок і листя хмелю та квіток льону. Вінок перевитий синьо-жовтою стрічкою.
Прапор Житомирської області
Прапор Житомирської області – прямокутне полотнище червоного кольору зі співвідношенням сторін 2:3, у центрі якого розміщено герб міста Житомира (на синьому полі щита зображення срібної міської брами з відкритими воротами й трьома вежами), накладеного на прямий хрест жовтого кольору.
Висота герба становить 2/5 висоти полотнища, а ширина герба – 2/9 ширини полотнища прапора. Ширина сторони хреста становить 1/18 ширини полотнища прапора.
Герб і прапор області затверджені 11 квітня 2003року.