16. Чиста теперішня вартість та методика її розрахунку. Недоліки та переваги nvp.

Основний принцип відбору інвестиційних проектів до реалізації полягає у максимізації теперішньої вартості.

Таким чином, якщо є, наприклад, три проекти, які взаємозв’язаними за показником попиту або витратами, або ж за обома показниками одразу, матимемо сім можливих варіантів реалізації. Проекти А, В або С можуть бути реалізовані поодинці, А і В разом, В і С разом, або, зрештою, усі три проекти одночасно. Критерій вибору у цьому разі звужується до визначення того, значення якої з семи наведених величин чистої теперішньої вартості є найбільшим: N(A), N(B), N(C), N(AB), N(AC), N(BC), N(ABC) — і інвестувати у цей проект або комбінацію проектів.

Такий критерій вибору між групами проектів може бути поширено на будь-яку кількість взаємозв’язаних проектів. У разі його використання до уваги автоматично беруться впливи окремого проекту на показники вигід і/або витрат усіх без винятку проектів у групі.

Підготовка і аналіз реальних інвестиційних проектів суттєво залежать від того, якого саме роду ці інвестиції, тобто на вирішення якого із завдань що стоїть перед підприємством, вони спрямовані. З цієї точки зору всі ймовірні різновиди інвестиційних проектів можна (звісно, з певним ступенем умовності) звести у такі групи.

1. інвестиційні проекти, що мають на меті підвищення ефективності. Метою таких проектів є насамперед створення умов для зниження витрат підприємства за рахунок заміни обладнання, підвищення кваліфікації персоналу, переміщення виробничих потужностей у регіони з більш вигідними умовами виробництва;

2. інвестиційні проекти з розширення виробництва, які мають на меті розширення можливостей випуску товарів для вже сформованих ринків у рамках існуючих виробництв;

3. інвестиційні проекти зі створення нових виробництв, які забезпечують створення абсолютно нових підприємств, де планується виробляти товари (або надавати послуги), що раніше підприємством не випускалися, або ж дозволять підприємству вийти на нові для нього ринки з товарами, що вже випускаються;

4. інвестиційні проекти, реалізація яких задовольнить вимоги органів державного управління. Необхідність у реалізації таких проектів виникає у разі, коли підприємство стикається з необхідністю задовольнити вимоги влади щодо екологічних стандартів, безпеки продукції або ж інших умов функціонування, які не можуть бути забезпеченими лише за рахунок удосконалення процесів, видів, типів, форм і методів управління.

17. Індекс рентабельності інвестицій як продовження методу чистої теперішньої вартості

Індекс рентабельності інвестицій розраховується як відношення чистої поточної вартості грошового припливу до чистої поточної вартості відтоку (включаючи початкові інвестиції)

PI = Σ (PK / (1 + i) K: I0

K

PI = Σ Ct (1 + i)-t / I0

t-1

де I0 - інвестиції підприємства в момент часу 0; Сt - грошовий потік підприємства в момент часу t; i - ставка дисконтування. Pk - сальдо накопиченого потоку.

Нескладно помітити, що при оцінці проектів, що передбачають однаковий обсяг первинних інвестицій, критерій PI повністю узгоджений з критерієм NPV.

Таким чином, критерій РI має перевагу при виборі одного проекту з ряду що мають приблизно однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій. У даному випадку вигідніше той з них, який забезпечує більшу ефективність вкладень. У зв'язку з цим даний показник дозволяє ранжувати проекти при обмежених інвестиційних ресурсах.

До недоліків методу можна віднести його неоднозначність при дисконтуванні окремо грошових притоків і відтоків.

PI> 1 - проект слід прийняти PI <1 - відкинути PI = 1 - ні прибутку ні збитків