14. Оцінка життєздатності проекту.

У ході оцінювання життєздатності проекту порівнюють варіанти

проекту з погляду їхньої вартості, термінів реалізації і прибутковості. У

результаті такого оцінювання інвестор (замовник) має бути впевнений,

що на продукцію проекту протягом усього життєвого циклу буде трима#

тися стабільний попит, достатній для призначення такої ціни, яка

забезпечувала б покриття витрат на експлуатацію й обслуговування

об’єктів проекту, виплату заборгованостей і задовільну окупність

капіталовкладень.

Це завдання вирішується в рамках обґрунтування інвестицій і

виконується групою замовника або незалежною консультаційною

фірмою.

Оцінка життєздатності проекту покликана встановити таке:

· можливість забезпечити необхідну динаміку інвестицій;

· здатність проекту генерувати потоки доходів, достатніх для

компенсації його інвесторам вкладених ними ресурсів і взятого на себе

ризику.

За базу порівняння як при наявності ряду альтернативних варіантів,

так і єдиного варіанта приймається, так звана, ситуація “без проекту”. Це

означає, що у випадку проекту реконструкції підприємства варто

порівнювати показники проекту з показниками діючого підприємства, а

при намірі будувати нове підприємство – із ситуацією “без будівництва

нового підприємства”.

Робота з оцінки життєздатності проекту звичайно проводиться в 2

етапи:

1.З альтернативних варіантів проекту вибирається найбільш

життєздатний;

2.Для обраного варіанта проекту підбираються методи фінансування

і структура інвестицій, які забезпечують максимальну життєздатність

проекту.

15. Формальні та неформальні методи оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Для оцінки ефективності проектів застосовуються дві групи методів — формальні та неформальні. Формальні методи передба чають використання математичного апарату для розрахунку показників ефективності, неформальні — еврис­тичних підходів.

Ефективність проекту характеризується системою показ ників, які виражають співвідношення вигід і витрат проекту з погляду його учасників.

Виділяють такі показники ефективності інвестиційного про екту:

• показники комерційної ефективності, які враховують фі нансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

• показники економічної ефективності, які враховують народного сподар ські вигоди й витрати проекту, включаючи оцінку екологічних та соціальних наслідків, і допускають грошовий вимір;

• показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслід ки здійснення проекту для державного та місце вого бюджетів.

Для розрахунку цих показників можуть використовуватись одні й ті самі формули, але значення вихідних показників для розрахунків істотно різнитимуться.

Залежно від тривалості циклу проекту оцінка показників ефективності може бути різною, Показники комерційної ефек­тивності можуть розраховуватися не тільки на весь цикл про екту, а й на місяць, квартал, рік.

До найпростіших показників ефективності інвестицій відно сяться:

• капіталовіддача (річні продажі, поділені на капітальні ви трати);

• оборотність товарних запасів (річні продажі, поділені на середньорічний обсяг товарних запасів);

• трудовіддача (річні продажі, поділені на середньорічну кількість зайнятих робітників і службовців).

Однак ці показники відносяться до числа показників моментного статичного ряду і не враховують динамічних процесів у їх взаємозв'язку.

Для оцінки ефективності інвестицій доцільніше використо вувати показники, які дають змогу розрахувати значення кри­теріїв ефективності інвестиційних проектів, беручи до уваги комплексну оцінку вигід і витрат, зміну вартості грошей у часі та інші чинники.

До неформальних критеріїв оцінки та вибору інвестиційних проектів відносяться:

• рейтинг країни на основі оцінки інвестиційного клімату;

• рівень здібностей управлінського персоналу до реалізації проекту;

• рівень розвитку інфраструктури, що забезпечує реалі зацію проекту (транспорт, зв'язок, готельний сервіс).