Тематика рефератів

1. «Ґенеза комунікації в сучасному інформаційному суспільстві»

2. «Методи вивчення процесу комунікації: загальна характеристика»

3. «Комунікативний процес та його функціональна спрямованість»

4. «Місце риторики в системі комунікативного знання»

5. «Герменевтика: від середньовіччя до сучасності»

6. «Теорії масових комунікацій в сучасному інформаційному суспільстві»

7. «Комунікативна революція в історичному контексті та її сутнісний зміст»

8. «Основні історичні етапи дослідження феномену документа»

9. «Класифікація документів: загальна характеристика»

10. Методи навчання

Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння студентами певного змісту навчального матеріалу.

Під час вивчення дисципліни «Загальне документознавство» використовуються такі методи навчання:

• методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: в аспекті передачі і сприйняття навчальної інформації: словесні (розповідь, лекція, бесіда); наочні (ілюстрація, демонстрація); практичні (реферати, блок-схеми); в аспекті логічності, мислення: пояснювально-ілюстративні; репродуктивні; проблемного викладу; індуктивні та дедуктивні; частково-пошукові; дослідницькі; в аспекті керування навчанням: навчальна робота під керівництвом викладача; самостійна робота;

• методи активізації та мотивації навчально-пізнавальної діяльності: в аспекті діяльності в колективі: методи стимулювання і мотивації обов’язку і відповідальності в навчанні (роз’яснення мети навчального предмета; вимога до вивчення предмета); методи активізації: рольова гра; навчальна дискусія (обмін думками); аналіз конкретних ситуацій; мозкова атака; дискусія та диспут; проблемна лекція; ділова гра; в аспекті самостійної діяльності: навчальний модуль: стуктурно-логічні схеми; навчальна карта; вибіркові тести і задачі аналітичного та графічного змісту;

• методи контролю та самоконтролю: методи усного контролю; методи письмового контролю та самоконтролю; методи лабораторно-практичного контролю і методи лабораторно-практичного самоконтролю.

Викладання навчальної дисципліни передбачає активізацію пізнавальної діяльності студентів за рахунок використання таких навчальних технологій, як: проблемні лекції, робота в малих групах, мозкові атаки, кейс-методи, презентації тощо.

Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів, коло питань теми обмежується двома – трьома ключовими моментами; при читанні лекції перед студентами формулюється проблема для самостійного осмислення того, що далі розкривається викладачем; у ході лекції студентам видається надрукований роздавальний матеріал (там, де це доречно) та здійснюється показ слайдів презентацій.

Інформаційні лекції як метод пізнання та вивчення нових явищ, процесів, позицій, положень, стандартів, правил тощо.

Круглі столи, доповіді, конференції як методи, що розвивають комунікаційні навички перед аудиторією, ораторські здібності, послідовність та логічність висловлювань тощо.

Мозкові атаки – метод вирішення суперечливих ситуацій, сутність якого полягає в тому, щоб визначити більшу кількість ідей за короткий проміжок часу, обговорити й виконати максимальну кількість інформаційно-пошукових завдань.

Кейс-метод – це розгляд реальної документно-комунікаційної проблеми чи ситуації, що може виникнути у керівника або офіс-менеджера в установі. У стислій формі кейс подає основні деталі ситуації та ілюструє їх розмитість та складність. Кейс-метод має багато спільного з обговоренням статей, ситуаційними вправами з публічними виступами, діловими іграми. Завдання кейс-методу – це навчання винайдення способу вирішення проблеми.

Презентації – виступи перед аудиторією з поданням результатів роботи, з поданням звітів про виконання індивідуальних завдань, з демонстрацією рішень на основі сучасних комп’ютерних технологій (Курсова робота).