
- •Тема 1. Предмет і методологічні засади дослідження операцій
- •Лекція 1
- •Сутність проблематики теорії дослідження операцій
- •Понятійний апарат дослідження операцій
- •Класифікація задач оптимізації та управління
- •Математичне моделювання в оптимізації
- •Визчення границь об’єкту оптимізації
- •Вибір керуючих змінних
- •Визначення обмежень на керуючі змінні
- •Вибір числового критерія оптимізації
- •Формулювання математичної задачі оптимізації
- •Інформаційне забезпечення математичної моделі
- •Лекція 2
- •Предмет математичного програмування
- •Класифікація задач математичного програмування
- •Постановка задачі мп
- •Типові задачі лінійного програмування
- •Задача про використання ресурсів (задача планування виробництва)
- •Математична постановка задачі
- •Задача про оптимальний раціон
- •Математична постановка задачі
- •Задача про суміш
- •Математична постановка задачі
- •Задача оптимального розкрою (максимум комплектів розкрою)
- •Математична постановка задачі
- •Задача оптимального розкрою (мінімум відходів)
- •Математична постановка задачі План повинен виконуватися з мінімальними сумарними відходами.
- •Транспортна задача
- •Математична постановка задачі
- •Модель «Витрати-випуск» в. В. Леонтьєва
- •Форми запису задачі лінійного програмування (злп)
- •Загальна форма злп
- •Запитання для самоконтролю
- •Література до теми 1
- •Тема 2. Методи розв’язування задач лінійного програмування Лекція 3
- •2.1. Графічне розв’язування злп
- •Лекція 4
- •Математичні основи лінійного програмування. Жорданові перетворення
- •Алгоритм жорданових перетворень
- •Алгоритм модифікованих жорданових перетворень
- •Обчислення оберненої матриці за допомогою модифікованих жорданових перетворень
- •Розв’язання систем лінійних рівнянь методом жорданових перетворень
- •Лекція 5. Симплекс-метод
- •Ідея симплекс-методу
- •Алгоритм знаходження початкового опорного плану
- •Алгоритм знаходження оптимального плану
- •Лекція 6 Метод потенціалів для розв’язування транспортної задачі
- •Тема 3. Двоїстість у лінійному програмуванні Лекція 7.
- •Економічний зміст двоїстої задачі
- •Правила побудови двоїстої задачі
- •3.1.1. Симетричні задачі
- •3.1.2. Несиметричні задачі
- •Приклади побудови двоїстої задачі
- •Приклад розв’язання прямої та двоїстої злп
Лекція 4
Математичні основи лінійного програмування. Жорданові перетворення
Знаходження оберненої матриці
Розв’язування СЛАР методом жорданових перетворень
Математичні основи лінійного програмування. Жорданові перетворення
Розглянемо таку задачу: змінні
виражаються через
таким чином
(2.4)
Необхідно знайти вирази для через .
Для цього з 1-го рівняння системи (2.4)
виразимо
через
і підставимо цей вираз у 2-ге
і 3-тє рівняння.
або
Якщо тепер в 2-му рівнянні
виразити
через
і підставити цей вираз в 1-е та 3-є рівняння, отримаємо:
або
І, нарешті, виразивши
через
,
підставивши цей вираз у 1-е та 2-е рівняння, отримаємо:
(2.5)
Розв’язуючи цю задачу, можна користуватись простим алгоритмом, що спрощує і прискорює обрахунки. Цей алгоритм називають методом жорданових перетворень таблиць.
Із системою лінійних рівнянь
зіставляємо таблицю,
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Утворену коефіцієнтами при
змінних
,
тобто матрицю
,
стовпець і стрічка, що окреслюють матрицю
зліва і зверху, утворені символами
.У
цій таблиці
–му
рядку відповідає
–е
рівняння системи.
Алгоритм жорданових перетворень
Виберемо будь-який ненульовий елемент
і назвемо його розв’язуючим. Називаємо також рядок таблиці розв’язуючим, а стовпець – розв’язуючим стовпцем.
Розв’язуючий елемент замінюємо оберненим
.
Всі елементи розв’язуючого рядка ділимо на розв’язуючий елемент і міняємо знак (крім розв’язуючого елемента).
Всі елементи розв’язуючого стовпчика ділимо на розв’язуючий елемент.
Решта елементів таблиці переховуємо за «правилом визначника», тобто елемент таблиці
замінимо на
.
І
снує
чотири випадки розміщення розв’язуючого
елемента відносно елемента таблиці,
який перераховується:
Міняємо місцями символи
та
.
Легко переконатись в тому,
що за допомогою жорданових перетворень
з розв’язуючими елементами
можна отримати нову таблицю, якій
відповідає система m-
лінійних рівнянь, де змінні
виражаються через n
змінних
.
Запишемо вихідну систему у вигляді:
1 |
|
|
|
|
4 |
3 |
2 |
|
3 |
2 |
1 |
|
1 |
1 |
2 |
Вибравши розв’язуючий елемент і виконавши один крок жорданових перетворень, отримаємо таблицю:
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виконаємо наступні кроки жорданових перетворень.
3 |
|
|
|
|
-2 |
3 |
1 |
|
3 |
-4 |
-2 |
|
1 |
-1 |
1 |
4 |
|
|
|
|
-3 |
4 |
1 |
|
5 |
-6 |
-2 |
|
-1 |
1 |
1 |
Записавши згідно останньої таблиці систему, отримаємо: