Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
П_дручник з ф_лософ_ї lecsion.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.04 Mб
Скачать

5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте План

Й.Фіхте /1762-1814 рр./. Спираючись на суб'єктивно-іде­алістичний принцип тотожності буття і мислення, приписуючи здат­ність до руху тільки духу, Фіхте, характеризує процес його само­розвитку у вигляді боротьби протилежностей, що знаходяться в єд­ності: суб’єкта /не - Я/ і об’єкта /не - Я/. Взаємодія цих протилежностей, вважає Фіхте, є джерелом розвитку, завдяки якому розгорта­ється все багатство, різноманіття світу.

Із системи Фіхте повністю випадає матеріальна дійсність. Ло­гічним результатом його вчення є соліпсизм /визначення конкретно­го Я і заперечення об'єктивного існування інших людей/. Але серед нісенітниць суб’єктивно-ідеалістичних міркувань Фіхте дуже цінною була ідея про те, що розвиток відбувається через взаємодію проти­лежностей. Це був важливий крок в розробці діалектичної ідеї про джерело розвитку.

  1. "Філософія тотожності" законів природи і мислення Шеллінга План

Суб'єктивний ідеалізм Фіхте був нездатним пояснити явища природи та суспільного життя, практичної діяльності людини. Спро­бою його критичного осмислення стала так звана об'єктивно-ідеаліс­тична філософія тотожності, основоположником якої був Ф.Шеллінг /1775-1854 рр./. Цінним в філософії Шеллінга було те, що виходячи з теорії тотожності, він наполягав на пріоритеті природи щодо віч­но наявного протиріччя "Я і середовище", показав діалектичний роз­виток єдиної природи і існування єдності живої і неживої природи. Намагаючись узагальнити досягнення наукових знань свого часу, Шеллінг вирішував проблему знаходження вихідного начала, яке, на йо­го думку, повинно бути вище суб'єкта, природи і духу, з якого ви­водилось би як перше, так і друге. За такий перший початок Шеллінг приймає субстанцію, деякий абсолют, що виступає у вигляді абсолютного розуму, існує одночасно як суб'єкт-об'єкт, як абсолютна єд­ність духовного і природного. Але він не знаходить відповіді на питання про те, який же механізм виникнення із абсолюту конкрет­них кінцевих речей. Звичайно, Шеллінг висунув плідну ідею про першооснову як принцип вирішення всіх теоретичних ускладнень, але він не зміг відповісти на багато питань, за вирішення яких, як ми бачили раніше, взявся Гегель.

Питання для самоконтролю:

1.Роль і місце класичної філософії в історії філософії.

2.Основні принципи теорії пізнання І.Канта, її позитивні сторони і недоліки.

3.Гуманізм та етичні погляди І.Канта та їх історичне значен­ня. Сутність категоричного імперативу.

4.Дайте характеристику філософії Гегеля. Діалектика та принцип історизму в філософії Гегеля.

5.Суперечність між методом і системою філософії Гегеля, як її слід подолати.

6.В чому полягає сутність і обмеженість антропологічного матеріалізму Л.Фейербаха.

7.Погляди Л.Фейєрбаха на релігію, суть і значення її психо­логічного аналізу.

8.Дайте характеристику і покажіть сутність філософії Й.Фіхте, розкрийте діалектику співвідношення "Я і середовище".

9.Розкрийте сутність філософії В.Шеллінга, покажіть, чим вона відрізняється від філософії Й.Фіхте.

10.Суть "теорії тотожності" законів природи і мислення у Ф.Шеллінга. Пріоритетний характер природи в системі "Я - середо­вище", діалектика її розвитку.

11.Вплив класичної німецької філософії на розвиток вітчизня­ної філософської думки, українського романтизму.

Філософський словник: агностицизм, апріоризм, "річ в собі", абсолют, антропологія, категоричний імператив, "річ для нас", "Я - "не - Я", "інобуття", "абсолютна ідея", "теза - антитеза - синтеза", "теорія тотожності", "німецький романтизм".

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]