7.4. Способи реєстрації матеріалу.

Звічайно виділяють три різновиди процедур реєстрації результатів. А саме:

1) використання ознакових - від зростав. ознака (знакових) систем. При цьому заздалегідь, в ході підготовки бланків спостережень, описуються конкретні види поведінки, характерні для даної сфери. Надалі фіксують, які з них проявилися і наскільки часто в період спостереження. Кожна ознака повинна бути сформульована однозначно для розуміння різними людьми і не вимагати додаткових роз'яснень.

2) застосування системи категорій. Така система містить повний опис усіх видів можливої поведінки. Додаваті в неї що-небудь нове в процесі спостережень не можна. (система категорій Р. Бейлза: ознаки міжособистісного спілкування об'єднані в класи, спостерігач має можливість зафіксувати формальну (але не змістовну) сторону загальгрупової дискусії. Для цього він, вивчивши перелік категорій, співвідносить них з репліками учасників спілкування. Запіс спостереження при цьому може бути зроблений так:

- хто говорити? (джерело повідомлення);

- до кого звертається? (адресат);

- за якою категорією? (номер).)

3) Шала рейтингу (від англ..«оцінка», «порядок», «класифікація»). Увага дослідника звернена не на наявність тієї або іншої ознаки, а на кількісний або якісний ступінь її виявлення. Робота здійснюється по заздалегідь підготовленій порядковій шкалі.

(Напріклад: Який інтерес виявляє учень в ході зайняти?)

Специфіка шкали рейтингу в тім, що вона звичайно заповнюється або на останній стадії спостереження, або по його закінченні (стадії можна вичленяти на 5 хв., 10 і т.д.).

З усіх способів реєстрації даних цей найбільш суб'єктивний. Дослідник виступає тут не стільки як спостерігач, скільки в ролі експерта, що порівнює поведінкові ознаки з «еталонними», відомими тільки йому зразками. 10 незалежних експертів або шкала рейтингу застосовується поряд з іншими способами реєстрації. Тоді її заповнення на основі системи ознак або системи категорій стає качаном процедур інтерпретації результатів спостереження.

7.5. Тіпові помилки при спостереженні.

Найбільш розповсюджені:

• прагнучи підтвердити свою гіпотезу, дослідник іноді неусвідомлено ігнорує вусі, що може їй суперечити;

• змішування головного і другорядного, випадкового і закономірного в процесі спостережень;

• передчасність узагальнень і висновків;

• оцінка одного психічного феномену робиться па підставі ознаки поведінки, що вказують на інший феномен (схильність робити висновки про інтелект за швидкістю мови);

• акцентування уваги спостерігача на протилежних собі рисі характеру або формах поведінки;

• визначальний вплив на підсумки спостереження першого враження про людину або групу;

• неприйняття в увагу можливих мотивів дій, самопочуття, значимих змін розумів ситуації.

Такі «пастки» психологічного спостереження. Щоб підвищити його вірогідність, необхідно чітко визначитись з об’єктом дослідження, строго фіксувати конкретні дії і не піддаватися спокусі поверхово інтерпретувати складні процеси.

З метою об'єктивізації процедур спостереження в психології застосовуються колективні вивчення об'єкта незалежно працюючими дослідниками, використовують технічні засоби фіксації й обробки даних, детально розробляються програми спостережень, практикуються кількаразові повторні спостереження тих самих об'єктів.