Тема 7: спостереження як метод психологічних досліджень

7.1. Визначення та вимоги до спостереження

Будь-який метод емпіричного дослідження містить в собі елементи спостереження за об'єктами з метою вивчення їхньої специфіки їхніх змін. Більш того, експеримент, тестування, усне чи письмове опитування, експертне оцінювання, контент-аналіз і ін. цілком можуть бути розглянуті як різновиди спостережень.

Спостереження – цілеспрямоване вивчення на основі сприйняття психічних явищ з метою вивчення їхніх специфічних проявів в різних природних умовах та з’ясуванні смислу цих явищ, який не може бути даний безпосередньо.

Цілеспрямоване вивчення психічних явищ на основі безпосереднього сприйняття їхніх специфічних проявів в різних природних умовах та подалі зясування смислу цих явищ, який не може бути даний безпосередньо.

Спостереження - метод вивчення психічних особливостей індивідів на основі фіксації проявів їхньої поведінки.

Неможліво спостерігати внутрішню, суб'єктивну суть форм прояву психіки: мислення, уяви, волі, темпераменту, характеру, здібностей і худо, поза конкретними зовнішніми проявами.

Так, вивчаючи людей, дослідник може спостерігати:

1) мовну діяльність (зміст, послідовність, тривалість, частоту, спрямованість інтенсивність...);

2) експресивні реакції (міміку, виразні рухи);

3) положення тіла в просторі (переміщення, нерухомість, дистанцію, швидкість, напрямок рухів...);

4) фізичні контакти (торкання, поштовхи, удари, передачі, спільні зусилля...)..

Вімоги:

1. Збереження природності психічних проявів – важливо, щоб досліджувані не знали, що ведеться спостереження

2. Цілеспрямованість (визначені цілі, завдання, план)

3. Систематічність (щоб відрізнити від випадкового)

4. Планомірність

5. Фіксація результатів

6. Аналітічність (не лише констатація, а і пояснення фактів)

7. Оперування системою однозначних зрозуміти – детальне вичленування

Сильні сторони:

1. Багатство фактів, що збираються (забезпечує аналіз як вербальної інформації, так і рухів, учинків);

2. Збережено природність розумів діяльності;

3. Можлівість використання різноманітних технічних засобів;

4. Необов'язкове одержання попередньої згоди досліджуваних.

Недоліки:

1. Пасивність

2. Витрата часу

3. Суб’єктівність (результати багато в чому залежать від досвіду, наукових поглядів, кваліфікації інтересів, пристрастей, працездатності дослідника);

4. Обмеженість використання кількісних методів обробки

5. Неможлівість контролю ситуації, втручання в хід подій без перекручувань їх

Спостереження включає елементи теоретичного мислення (задум, система методичних прийомів, осмислення так контроль результатів) та набір кількісних і якісних методів аналізу (узагальнення, факторизація даних тощо).

Послідовність реалізації методу:

• Вібір ситуації та об’єкта спостереження;

• Узагальнення теоретичних уявлень про досліджувану реальність та виділення цілей дослідження;

• Побудова програми (схеми) спостереження у вигляді змінного переліку ознак (аспектів) явища, що сприймається, одиниць спостереження з детальною їх презентацією

• Вібір способу і форми фіксації результатів (запис, кіно-, фото-, аудіо-, відео реєстрація в суцільній, щоденниковій та категоризованій формах);

• Опіс вимог організації роботи спостерігача;

• Опіс способу обробки та представлення отриманих результатів