Пірсинг
Пірсинг (англ. piercing) — вид боді-арту, що зазвичай полягає у проколюванні ділянок тіла з метою фіксації прикрас та/або інших елементів у каналах що утворилися.
Історія
Історія модифікацій людського тіла шляхом створення проколів у декоративних та культово-обрядових цілях, сягає своїми коренями самих зародків людської культури. У тій чи іншій формі пірсинг існував та продовжує існувати в усіх кутках земноі кулі, що підтверджує зокрема найдревніше, з досі знайдених муміфікованими у льодовиках людей, на тілі якого було знайдено пірсинг вуха. У стародавніх єгиптян, пірсинг носив соціальну функцію, слугуючи класовим маркером, який визначав приналежність власника пірсингу до певного соціального шару, так пірсинг пупка серед єгиптян у той час мали право носити лише представниці аристократії. У корінного населення Північної та Південної Америки, окрім соціальної — проколи вух могли бути не лише прикрасою, а й символізувати приналежність до певного клану, роду чи племені, пірсинг грудей та геніталій відігравав релігійну, культову функцію і допомагав при спілкуванні носіїв пірсингу з надприродним. Таким чином проколювання тіла у індіанців не завжди закінчувалося фіксацією прикрас, а інколи навіть було надзвичайно болісним як у випадку зі знаменитим обрядом Танець Сонця, забороненим у свій час більшістю північно-американських урядів. У армії Римської імперії, зокрема серед центуріонів — тілоохоронців Юлія Цезаря, пірсинг сосків був ознакою мужності і використовувався воїнами для закріплення їхніх тунік.
Як будь-який прояв культурної неоднорідності, пірсинг слугує культурним кодом, що автоматично виокремлює носія пірсингу з інформаційного поля представників масової культури, як вже більше не «свого» та так само автоматично ідентифікує (у очах оточення) його з представниками груп, часто маргіналізованих мейнстримовим суспільством (домінантною культурою), для яких подібні ознаки є типовими. Таким чином, ми можемо говорити про субкультуру носіїв пірсингу на основі спільності їх захоплення та відокремлюючих рис. До того ж, як правило, пірсинг є лише одним з елементів субкультури, зазвичай молодіжної субкультури наряду з цілим комплексом інших ознак, що становлять культурний код відокремлюючий та власне створюючий цю групу.
Більшість людей суспільства не асоціюють пірсинг із класичним носінням сережок. І хоч пірсинг та сережки у вухах чоловіків дуже популярні серед знаменитостей, ця мода поки що не знайшла загального визнання на Заході. Можливо тому, що пірсинг досить довго був розпізнавальною ознакою в'язнів, членів банд мотоциклістів, рокерів-панків та гомосексуалістів-садомазохістів. Фактично, проколювання ділянок тіла асоціюється у багатьох зі збоченнями та бунтом і тому чимало людей вважає, що цей спосіб прикрашатися скандальний і огидний.
Види пірсингу:
Кільця;
Штанги;
Тунелі.
Кожен вид та місце пірсингу здатні нести у собі певну семіотику, тому обираючи їх будьте уважними та проконсультуйтесь з професійним пірсером з цього приводу.
Для зручності користування майстрами пірсингу та клієнтами існує поділ пірсингу на різні види.
За глибиною пірсингу:
Поверхневий;
Глибокий.
За кількістю проколів:
Одиночний;
Множинний.
За анатомічною частиною тіла, в якій зроблено пірсинг:
Голови та шиї;
Тулуба;
Кінцівок верхніх та нижніх;
Статевих органів та промежини.
За статевою приналежністю пірсинга:
Чоловічий;
Жіночий.
За часом наявності прикраси у каналі:
Постійний (перманентний);
Тимчасовий.
Крім того, існують назви окремих видів пірсингу, що дозволяють створити їх алфавітний поділ.
Пірсинг вух
Найбільш розповсюджений вид пірсингу, у Європі нового часу довго робився лише жінками. У моряків царської Росії прокол мочки вуха символізував перетин моряком екватору. Середній період заживання мочки вуха за відсутності ускладнень 1-2 тижні, середній період заживання каналів у хрящях та трагусі — до 2 місяців. Больові відчуття у людини при цьому виді пірсингу практично відсутні.
Пірсинг губ та язика
Завдяки швидкій регенерації тканин ротової порожнини, подібні проколи заживають в середньому за 1-2 місяці. У цей час бажано вживати рідку їжу та не вживати продуктів, що можуть викликати подразнення проколу — занадто холодне чи гаряче, алкоголь, тютюн, гостре, кисле, тверде, особливо у перші 2 тижні. Варто також зазначити що перші 3-4 дні після проколу у людини може серйозно змінюватися дикція. При недотриманні санітарних норм та правил безпеки, можливі серйозні ускладнення викликані запальними процесами та набряками у ротовій порожнині, що здатні перекривати дихальні шляхи та становити серйозну небезпеку для вашого життя. Переконайтеся, що усі гігієнічні норми були дотримані, а місце проколу та зафіксована прикраса були вибрані з урахуванням вашої анатомії.