Тема 3. Комплекс стандартів національної стандартизації України

В Україні розроблено комплекс стандартів національної системи стандартизації. Стандарти національної системи стандартизації позначають перед реєстраційним номером стандарту цифрою 1. Мета розроблення комплексу основоположних стандартів – установити вимоги до національної системи стандартизації та правила її функціонування.

Основні завдання комплексу основоположних стандартів національної стандартизації:

• розробити основоположні й організаційно-методичні стандарти національної стандартизації з огляду на Закон України «Про стандартизацію», нові доку міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації;

• сприяти впроваджуванню міжнародних і європейських стандартів;

• уточнити та докладніше подати правила, як розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та скасовувати національні стандарти, забезпечивши відповідність цих правил «Кодексові усталеної практики щодо розроблення, затвердження та застосування стандартів». «Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі (СОТ)» і ISO/IEC Guide 59 «Кодексові усталених правил стандартизації»;

• врахувати вимоги директив Європейського Союзу «Про процедуру інформування щодо стандартів, технічних регламентів і правил з надавання послуг в інформаційному суспільстві».

Комплекс стандартів «Національної стандартизації» охоплює такі стандарти:

ДСТУ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення. Цей стандарт установлює мету, принципи й основні завдання стандартизації, суб’єкти й об’єкти стандартизації, нормативні документи у галузі стандартизації та види стандартів, правила позначення НД і організацію робіт зі стандартизації.

ДСТУ 1.1–2001. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять. Цей стандарт установлює терміни та визначення основних понять у галузі стандартизації та тісно пов’язаній з нею процедурі встановлення відповідності продукції, процесів і послуг певним вимогам, яка полягає у випробуванні, оцінені відповідності, інспектуванні та нагляді за відповідністю, у декларуванні, сертифікації, реєстрації, затвердженні та акредитації.

ДСТУ 1.2:2003. Правила розроблення національних нормативних документів. Цей стандарт установлює правила, як розробляти, приймати, переглядати, змінювати, визнавати такими, що втратили чинність і поширювати національні стандарти України, кодекси усталеної практики, зводи правил, настанови, правила.

ДСТУ 1.3:2004. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов. Цей стандарт установлює правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов на продукцію (вироби, матеріали, речовини тощо), процеси, послуги та змін до ТУ.

ДСТУ 1.5:2003. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів. У цьому стандарті визначено правила, як будувати положення й оформлювати національні стандарти, а також вимоги до їхнього змісту та рекомендації щодо внесення змін до них. Цих правил треба дотримуватися, розробляючи інші нормативні документи національного рівня прийняття (кодексів усталеної практики, настанов, технічних умов тощо).

ДСТУ 1.6:2004. Правила реєстрації нормативних документів. Цей стандарт установлює правила, як подавати, перевіряти та реєструвати нормативні документи зі стандартизації: національні та міждержавні стандарти, кодекси усталеної практики (настанови, зводи правил, правила), державні класифікатори, зміни до них, прийняті Держспоживстандартом України та Держбудом України, а також стандарти наукових, науково-технічних або інженерних товариств чи спілок, і стандарти організацій (крім підприємств та їхніх об»єднань), стандарти громадських організацій, зареєстровані у Мін’юсті України, технічні умови, а також змін до них.

ДСТУ 1.7–2001. Правила та методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів. Цей стандарт установлює правила та методи прийняття міжнародних і регіональних стандартів як національних ідентичних і модифікованих стандартів, а також їх застосування. Положення цього стандарту застосовують у разі прийняття стандартів міжнародних організацій зі стандартизації, членом яких є Україна, а також інших міжнародних і регіональних організацій, за якими Генеральною угодою з тарифів і торгівлі та Світовою організацією торгівлі визнано право прийняття нормативних документів.

ДСТУ 1.10:2005. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, ведення національних класифікаторів. Положення цього стандарту призначені для застосування суб’єктами стандартизації, які розробляють, проводять державну експертизу, здійснюють роботи з ведення національних класифікаторів. Стандарт установлює організаційні засади та правила проведення робіт з розроблення, перегляду, внесення змін, оформлення, ведення, скасування національних класифікаторів.

ДСТУ 1.11:2004. Правила проведення експертизи проектів національних нормативних документів. Стандарт установлює правила виконання робіт з експертування проектів національних стандартів, пробних стандартів, кодексів усталеної практики (зводів правил, правил, настанов), а також міждержавних стандартів, рекомендацій та правил з міждержавної стандартизації та змін до цих документів, якщо не зазначено інше), які приймає Держспоживстандарт України чи Держбуд України (у відповідних галузях діяльності).

ДСТУ 1.12:2004. Правила ведення справ нормативних документів. Стандарт установлює правила формування, оформлення, зберігання та ведення справ довгострокового зберігання стандартів, кодексів усталеної практики (настанов, правил), державних класифікаторів, змін до них та застосування цих справ у системі Держспоживстандарту України.

ДСТУ 1.13-2001. Правила надавання повідомлень торговим партнерам України. Стандарт установлює основні положення та вимоги щодо опрацювання запитів надавання повідомлень торговим партнерам України стосовно технічних регламентів і стандартів чи процедур підтвердження відповідності НД, чинних або розроблюваних в Україні та які можуть впливати на торговельні відносини з іншими державами. Положення цього стандарту поширено також на готування органами державної влади та суб’єктами господарювання України запитів чи коментарів стосовно чинних або розроблюваних НД у державах-членах WTO. Стандарт визначає правила взаємодії національного центру міжнародної інформаційної мережі з інформаційними центрами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, уповноважених органів з сертифікації, організацій і технічних комітетів стандартизації у зазначеній діяльності.