- •Тема 1. Сутність і значення стандартизації
- •Тема 2. Національна система стандартизації в Україні
- •Тема 3. Комплекс стандартів національної стандартизації України
- •Тема 4. Порядок розроблення, затвердження та впровадження національних стандартів
- •Тема 5. Національна система стандартів з штрихового кодування інформації
- •Тема 6. Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації
- •Тема 7. Міжнародні стандарти iso серії 9000, 10000, 14000 та sа 8000
- •Тема 8. Сутність і зміст метрології
- •Тема 9. Сутність і зміст сертифікації
- •Основні положення національної системи сертифікації УкрСепро
- •Загальні правила та порядок проведення сертифікації
- •Теми практичних занять з курсу «Стандартизація»
Тема 2. Національна система стандартизації в Україні
Суб’єкти стандартизації
До суб’єктів стандартизації в Україні відносять:
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України);
Рада стандартизації при Кабінеті Міністрів України;
Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації й якості (УкрНДНЦ);
технічні комітети зі стандартизації (ТК);
територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації.
Держспоживстандарт України був створений Постановою Кабінету Міністрів України №293 від 23. 09. 1991 р. на базі Українського республіканського управління Держстандарту СРСР. Він є національним органом зі стандартизації, створює національну систему стандартизації в країні та керує всіма роботами з стандартизації, метрології та сертифікації.
На УкрНДНЦ покладена розробка науково-технічних і економічних основ стандартизації, перспективних планів комплексної стандартизації сировини, матеріалів, півфабрикатів і готових виробів, стандартів на єдині методи випробування продукції. Він виконує експертизу стандартів перед їх затвердженням, проводить порівняльний аналіз рівня стандартизації в Україні та зарубіжних країнах, надає інформацію з стандартизації всім зацікавленим організаціям, займається підготовкою кадрів і підвищенням їх кваліфікації.
Технічні комітети зі стандартизації створюють за рішенням Держспоживстандарту України для організації та забезпечення розроблення, розгляду, експертизи, погодження та підготовки до затвердження державних стандартів України, інших нормативних документів зі стандартизації, а також проведення робіт з регіональної та міжнародної стандартизації.
До роботи в технічних комітетах залучають на добровільних засадах уповноважені представники заінтересованих підприємств, установ і організацій замовників (споживачів), розробників, виробників продукції, органів і організацій зі стандартизації, метрології, сертифікації, товариств (спілок) споживачів, науково-технічних і інженерних товариств, інших громадських організацій, провідні вчені та фахівці. На сьогодні в Україні створено 150 технічних комітетів. На територіальні центри покладено контроль за впровадженням і додержанням стандартів і технічних умов. В структурі Держспоживстандарту України налічують 35 територіальних центрів — 26 обласних і 9 міських.
Галузеві служби стандартизації
До них відносять:
служба стандартизації міністерства або відомства;
головні (базові) організації зі стандартизації;
служба стандартизації підприємства (організації).
Служба стандартизації міністерства або відомства здійснює керівництво та координацію діяльності з питань стандартизації в галузях народного господарства. Для цього при міністерстві чи відомстві організують відділ стандартизації, на який покладено організацію та планування робіт зі створення проектів державних і галузевих стандартів на проектування та виготовлення продукції, а також організацію найважливіших наукових досліджень з стандартизації для забезпечення випуску продукції високої якості.
Головні (базові) організації зі стандартизації здійснюють проведення науково-дослідних робіт і розробку нормативних документів з стандартизації, як правило, галузевого рівня.
Служба стандартизації на підприємстві (організації) здійснює організацію та проведення робіт зі стандартизації. Це може бути відділ (на великому підприємстві або об’єднанні), група або навіть відповідальний за стандартизацію. Головним завданням служби стандартизації на підприємстві та в організації є науково-технічне й організаційно-методичне керівництво роботами зі стандартизації, а також безпосередня участь у проведенні цих робіт.
Керівник служби стандартизації несе відповідальність нарівні з керівником підприємства за дотримання стандартів і технічних умов в технічній документації, що розробляє підприємство, за якість і техніко-економічне обґрунтування розроблених підприємством стандартів і технічних умов, за відповідність їх показників сучасному рівню техніки, за своєчасний перегляд стандартів і технічних умов з метою приведення їх у відповідність зі зростаючими вимогами народного господарства.
В обов’язки цієї службі входить:
організація та планування робіт зі стандартизації та контроль за їх виконанням;
розроблення проектів стандартів підприємства та технічних умов;
систематичний контроль за впровадженням і дотриманням стандартів і технічних умов при проектуванні та виробництві продукції;
визначення фактичного рівня уніфікації та стандартизації виробів і розрахунок економічної ефективності робіт зі стандартизації;
забезпечення всіх служб підприємства необхідною нормативною документацією з стандартизації;
організація обліку, зберігання та внесення змін у всі екземпляри стандартів і технічних умов;
організація та здійснення нормоконтролю технічної документації, що розробляє підприємство;
допомога всім службам підприємства з усіх питань стандартизації й уніфікації.
Організація робіт із стандартизації
Вся робота з стандартизації в Україні регламентована Декретом Кабінету Міністрів та комплексом стандартів національної системи стандартизації, перші стандарти якого введені в дію 01.10.93 р. наказом Держстандарту України №116 від 29.07.1993 р.
Національна система стандартизації в Україні визначає мету та принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.
Основною метою стандартизації є:
реалізація єдиної технічної політики у галузі стандартизації, метрології та сертифікації;
захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки продукції, процесів, послуг для життя, здоров’я та майна громадян, охорони навколишнього середовища;
забезпечення взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації;
забезпечення якості продукції, виходячи з досягнень науки та техніки, потреб населення та народного господарства;
раціональне використання всіх видів ресурсів, підвищення техніко-економічних показників виробництва;
безпека народногосподарських об’єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф і інших надзвичайних ситуацій;
створення нормативної бази функціонування систем стандартизації, управління якістю та сертифікації продукції, проведення державної політики у галузі ресурсозаощадження (в тому числі застосування мало- і безвідходних технологій), розроблення та виконання державних і міждержавних соціально-економічних і науково-технічних програм;
усунення технічних і термінологічних перешкод для створення конкурентоздатної продукції та її виходу на світовий ринок;
впровадження та використання сучасних виробничих і інформаційних технологій;
сприяння забезпеченню обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.
Основними принципами стандартизації є:
урахування рівня розвитку науки та техніки, екологічних вимог, економічної доцільності й ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача та держави в цілому;
гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і, в разі необхідності, з національними стандартами інших країн;
забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;
участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач, орган державної виконавчої влади тощо);
взаємозв’язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів;
придатність нормативних документів для сертифікації продукції;
відкритість інформації про чинні стандарти та програми робіт, зі стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;
відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв’язкам об’єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, несуперечність і обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;
застосування інформаційних, систем і технологій у галузі стандартизації.
Організаційна структура робіт зі стандартизації
Держспоживстандарт України організує та координує роботи зі стандартизації та функціонування державної системи стандартизації, встановлює в державних стандартах цієї системи загальні організаційно-технічні правила проведення робіт зі стандартизації, здійснює міжгалузеву координацію цих робіт, включаючи планування, розроблення, видання, поширення та застосування державних стандартів, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів і бере участь в заходах з міжнародної, регіональної стандартизації, відповідно до міжнародних договорів України, організує навчання та професійну підготовку спеціалістів у галузі стандартизації. Роботи зі стандартизації в галузі будівництва організує Мінбудархітектури України. Міністерства (відомства), державні комітети, органи державної виконавчої влади беруть участь у роботах зі стандартизації й організують цю діяльність в межах своєї компетенції через свої служби стандартизації, головні або базові організації зі стандартизації.
Організацію та забезпечення розроблення, експертизи, погодження та підготовки до затвердження державних стандартів і інших нормативних документів зі стандартизації, а також проведення робіт з міжнародної (регіональної) стандартизації проводять технічні комітети.
Національні стандарти України за дорученням Держспоживстандарту України можуть розробляти також підприємства, установи й організації, які мають у відповідній галузі стандартизації необхідний науково-технічний потенціал. Стандарти наукового, науково-технічного або інженерного товариства чи спілки розробляють самі товариства і спілки.
Служби стандартизації підприємства (організації) розробляють стандарти організації.
Роботи з стандартизації здійснюють відповідно до річного плану, який формують на основі довгострокових програм і проектів планів роботи зі стандартизації.
Відповідальність за відповідність нормативних документів зі стандартизації вимогам актів чинного законодавства, а також їх науково-технічний рівень несуть розробники, організації й установи, які провели їх експертизу, й органи, підприємства, установи, організації та громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності, що затвердили ці документи.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження, поширення, перевірки, перегляду, зміни та скасування стандартів регламентовано: для державних стандартів — ДСТУ 1. 2, технічних умов — ДСТУ 1. 3. Порядок для галузевих стандартів встановлює орган, до галузі управління якого входять підприємства, установи, організації, на які поширюється дія стандарту, а для стандартів наукового, науково-технічного або інженерного товариства чи спілки — встановлюють їхні статутні органи.
