Висновки:

1. До основних сировинних проблем світового господарства відносять наступні: зменшення показників ресурсозабезпеченості, нерівномірність територіального розподілу природних ресурсів та неоднакову ресурсомісткість ВНП країн світу.

2. Перспективи вирішення сировинних проблем пов’язуються із зростанням обсягів використання вторинної сировини, впровадженням природних або штучних замінників та розвитком ресурсозбереження.

3. Ресурсозбереження – це діяльність із здійснення процесу кругообігу в суспільно-територіальній системі речовин та енергії з їх мінімальними витратами на всіх етапах суспільного циклу (добування, виробництво, споживання, обробка відходів) та найменшим негативним впливом на людину й природні системи.

4. Ресурсозбереження виступає як одна з підсистем природокористування, яка органічно взаємодіє з його іншими системними блоками. Суспільно-географічне дослідження ресурсозбереження можна розглядати як частину географічного дослідження природокористування.

5. Ресурсозбереження є однією з основних складових переходу до збалансованого (сталого) розвитку, а також формування раціональної структури споживання.

6. З певною долею умовності за показником ресурсозабезпеченості країни поділяють на три групи: ресурсонадлишкові, ресурсозабезпечені та ресурсонедостатні.

7. Україна – ресурсозабезпечена країна. Її природно-ресурсний потенціал досить значний за обсягом, але некомплектний.

8. Співвідношення між кількістю спожитих ресурсів та вартістю виробленої продукції передається показником ресурсомісткості економіки. Найліпший показник в світі має Сінгапур, найгірший – Лаос.

5