
Та роблять висновки.
Лабораторна робота № 3
“ Визначення відносного подовження арматурної сталі”
Тривалість виконання – 2 год|.
Мета|ціль| роботи: освоїти методику випробувань і отримати|одержувати| практичні навики|навички| випробування арматурної сталі на розтягування
Прилади і устаткування|обладнання|
Універсальна машина для випробуваньУММ-50|, штангенциркуль, металева лінійка.
Визначення
Арматурна сталь періодичного профілю - стрижні з рівномірно розташованими на їх поверхні під кутом до подовжньої осі стрижня поперечними виступами (рифленням) для поліпшення зчеплення з бетоном.
Арматурна сталь гладка - круглі стрижні з гладкою поверхнею, що не має рифлення для поліпшення зчеплення з бетоном.
Методи випробувань на розтягування, призначені для арматурної сталі номінальним діаметром від 3,0 до 80 мм (дроту, стрижні|стержні| і арматурні канати) круглого і періодичного профілю, призначеною для армування звичайних|звичних| і заздалегідь напружених залізобетонних конструкцій для визначення механічних властивостей:
відносного подовження|видовження| після|потім| розриву;
тимчасового опору.
Повна|цілковита| довжина зразка|взірця| арматури вибирається залежно від робочої довжини зразка|взірця| і конструкції захвату|захвату| випробувальної машини.
Робоча довжина зразка|взірця| повинна складати:
для зразка|взірця| з|із| номінальним діаметром до 20 мм включно - не менше 200 мм;
для зразка з номінальним діаметром понад 20 мм - не менше 10d;
ля арматурних канатів всіх діаметрів - не менше 350 мм.
Початкову площу поперечного перетину необроблених зразків арматури періодичного профілю Fо, мм2, обчислюють за формулою:
де т - маса випробовуваного зразка, кг;
l - довжина випробовуваного зразка, м;
р - щільність стали, 7850 кг/м3.
Діаметри зразків|взірців| арматури номінальним діаметром від 3,0 до 40,0 мм вимірюють|виміряють| штангенциркулем або мікрометром .
Зразки|взірці| арматурної сталі зважують|важать| на вагах , а довжину зразка|взірця| вимірюють|виміряють| металевою лінійкою .
При проведенні випробувань повинні дотримуватися вимоги:
надійне центрування зразка|взірця|;
плавність навантаження;
середня швидкість вантаження при випробуванні до межі текучості має бути не більше 10 МПа (1 кгс/мм2) в секунду; за межею текучості швидкість навантаження може бути збільшена так, щоб швидкість переміщення рухомого захоплення машини не перевищувала 0,1 робочої довжини випробовуваного зразка в хвилину; шкала силовимірювача випробувальної машини не повинна перевищувати п'ятикратного очікуваного значення найбільшого навантаження Р для випробовуваного зразка арматури.
Величину відносного подовження|видовження| % обчислюють за формулою:
.
Хід роботи
Кінцеву розрахункову довжину зразка lк, що включає місце його розриву, визначають наступним способом.
Перед випробуванням зразок на довжині, більше робочої довжини зразка, розмічається на n рівних частин за допомогою міток. Відстань між мітками для арматури діаметром 10 мм і більш не повинно перевищувати величину d і бути кратним 10 мм. Для арматури діаметром менше 10 мм відстань між мітками приймається рівною 10 мм. Допускається при розмітці зразків відстань між мітками приймати більше 10 мм і що перевищує величину d, але не більш за величину початкової розрахункової довжини l0.
Якщо число інтервалів n, відповідне початковій довжині зразка, виходить дробом, його округляють до цілого у велику сторону.
Після випробування частини зразка ретельно складають докупи, розташовуючи їх по прямій лінії. Від місця розриву в один бік відкладається n/2 інтервалів і ставлять мітку а. Якщо величина n/2 виявляється дробом, то її округляють до цілого числа у велику сторону. Ділянка від місця розриву до першої мітки при цьому вважається як цілий інтервал.
Від мітки а відкладають у бік розриву n інтервалів і ставлять мітку b (рис. 1). Відрізок ab дорівнює отриманому по місцю розриву кінцевій розрахунковій довжині lк.
Якщо місце розриву ближче до краю захвату машини чим величина n/2 (рис. 2), то отриману після розриву кінцеву розрахункову довжину lк визначають таким чином:
від місця розриву до крайньої мітки q у захвату визначають число інтервалів, яке позначають т/2. Від точки q до місця розриву відкладають т інтервалів і ставлять мітку с. Потім від мітки з відкладають n/2 - т/2 інтервалів і ставлять мітку е.
Кінцеву розрахункову довжину зразка lк, мм, обчислюють за формулою:
,
де cq і ce - відповідно довжина ділянки зразка між крапками с і q і с і e.
Якщо місце розриву знаходиться на відстані від захвату, меншому чим довжина двох інтервалів або 0,3 l0 - для зразків діаметром менше 10 мм, величина розрахункової довжини не може бути достовірно визначена і проводять повторне випробування.
Рис. 1
Рис. 2
Для
визначення величини відносного
рівномірного подовження
кінцева розрахункова довжина lи
визначається
по мітках (див. рис. 2 і 3).
Величину відносного рівномірного подовження|видовження| (%), розраховують| за формулою:
На підставі виконаних випробувань роблять висновки про ступінь деформативності арматурної сталі.
Контрольні питання:
1. Мета|ціль| роботи
2.Класифікація арматурних| сталей|
3.Хід роботи.
Лабораторна робота № 4
“Визначення модуля деформативності арматурної сталі”
Тривалість виконання – 2год.
Мета роботи: освоїти методику визначення умовних меж текучості і пружності