ЗАВДАННЯ

для державного іспиту

з навчальної дисципліни

«Облік в туризмі та готельно-ресторанній справі»

напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

1. Використання номерного фонду готелю як об’єкт обліку

Надання готельних послуг здійснюється на території приміщень житлової частини готельного господарства, до складу якої входять житлові кімнати (номери), приміщення загального користування (коридори, холи, вітальні), а також інші допоміжні приміщення для обслуговування на поверсі та службові приміщення (приміщення для обслуговуючого персоналу).

Номерний фонд готельного господарства з метою обліку, контролю та аналізу необхідно розподілити на такі групи:

• номерний фонд, що використовується для надання готельних послуг;

• номерний фонд, що використовується за іншим призначенням;

• номерний фонд, що не використовується з технологічних причин;

• номерний фонд, що простоює або вільний.

Серед названих груп номерного фонду у відповідному періоді дохід приносять приміщення, що використовуються для надання готельних послуг та за іншим призначенням.

Перебування частини номерного фонду на технологічній перерві пов’язане із забезпеченням нормальної діяльності готелю, а отже, є економічно виправданим.

Непродуктивним є утримання лише тієї частини номерного фонду, що простоює. Підвищення ефективності роботи готельного господарства пов’язане з оптимізацією плану використання номерного фонду, проведення ремонтних робіт, а також використання виробничих потужностей.

Планування використання номерного фонду проводиться планово-економічним відділом за даними, що подаються щодобово черговим адміністратором. Планово-економічний відділ розраховує розмір плати за проживання і складає прейскурант, який містить ціни на місця у готелі за категоріями номерів. Оплата інших наданих платних послуг здійснюється за діючим прейскурантом на відповідні послуги.

Використання номерного фонду за іншим призначенням - здавання в оренду під офіси, переобладнання для інших цілей тощо має, як правило, довготерміновий характер і враховується при складанні плану на наступний період.

Облік використання номерного фонду є основою для розподілу витрат за видами послуг готельного господарства та визначення їх собівартості.

У внутрішньогосподарському обліку визначення частки непродуктивних витрат дає можливість підвищити точність калькулювання собівартості послуг та визначити напрямки підвищення ефективності використання номерного фонду.

2. Облік інших необоротних матеріальних активів готельного господарства

Значне місце в структурі необоротних активів готельного госпо­дарства займають інші необоротні матеріальні активи.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про інші необоротні матеріальні активи та розкриття Інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 7 «Основ­ні засоби» та Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Для обліку інших необоротних матеріальних активів готельне господарство використовує синтетичний рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Групування інших необоротних матеріальних активів готельного господарства здійснюється за такими субрахунками даного рахунка:

111. Бібліотечні фонди: книги, спеціалізовані та інші періодичні видання.

112. Малоцінні необоротні матеріальні активи: м’який інвентар, технічне оснащення номерів, меблі, міні-бари, інший інвентар у номері, виробничо-технічний інвентар, офісна техніка, офісні меблі.

116. Предмети прокату: предмети призначені для видачі напрокат.

117. Інші необоротні матеріальні активи: інші необоротні матеріальні активи, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Аналітичний облік інших необоротних матеріальних активів ве­деться окремо щодо кожного інвентарного об'єкта за видами об’єктів та структурними підрозділами, що є центрами витрат, та матеріально-відповідальними особами.

Облік інвентарних об’єктів, які відносяться до інших необо­ротних матеріальних активів, на складі ведеться у спеціальній книзі (форма 1) або інвентарних картках.

Видача інших необоротних матеріальних активів зі складу здійснюється за накладною або накладною-вимогою, а передача з підрозділу в інший підрозділ оформляється накладною на внутрішнє переміщення. Списання використаних інших необоротних мате­ріальних активів зі складу оформляється актом. Цей акт складає постійнодіюча комісія, яку призначає керівник готельного госпо­дарства.

Готельне господарство нараховує амортизацію інших необо­ротних матеріальних активів за прямим або виробничим методом. Особливості щодо нарахування амортизації існують для малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів. Для них амортизація нараховується за одним з двох методів:

• у першому місяці використання об’єкта – в розмірі 50% його первісної вартості, а решта 50% вартості – в місяці його виключення з активів внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

• у першому місяці використання – у розмірі 100% первісної вартості об’єкта.

3. Організація аналітичного обліку витрат на виробництво туристичного продукту

Організація обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості туристичних послуг передбачає аналітичний та синтетичний облік виробничих затрат. Особливо важливе значення має правильна організація аналітичного обліку та його своєчасність.

Об'єктом обліку затрат в туризмі є окреме замовлення на виробництво конкретного турпродукту або групи типових продуктів, або сукупність замовлень на виробництво туристичних продуктів, об'єднаних за визначеною якісною ознакою.

Завданням аналітичного обліку затрат на виробництво турпродукту є визначення фактичної собівартості одиниці турпослуг. Для цього на окремий вид турпродукту або групу типових турпродуктів відкривається відомість аналітичного обліку затрат, в якій по вертикалі відображаються статті калькуляції, а по горизонталі – затрати за звітний період. Таким чином, у цій відомості в розрізі статей калькулювання записуються дебетові обороти по субрахунку 231 «Виробництво туристичних послуг» і кредитові обороти, тобто списання цих витрат на собівартість. Затрати за звітний період беруть із довідок-розшифровок та розрахунків розподілу затрат по кожній статті калькуляції.

За даними аналітичного обліку визначають фактичну собівартість сформованого турпродукту. Собівартість однієї путівки визначають діленням загальної суми затрат на кількість туристів. Поділивши суму затрат по кожній статті калькуляції, одержують постатейну суму затрат на одного туриста.

Підставою для записів у відомість по заробітній платі є розрахунково- платіжна відомість; по статті «нарахування від заробітної плати» – відомість відрахувань на соціальне страхування.

Нарахування амортизації основних засобів здійснюється у спеціальній відомості, яка і є підставою для запису у відомість обліку виробництва.

Аналітичний облік по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» субрахунок «Загальновиробничі витрати туристичних послуг» організується у відомості, яка відкривається по кожному структурному підрозділу для обліку затрат в синтетичному розрізі по дебету субрахунку «Виробництво туристичних послуг» і в аналітичному розрізі по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», субрахунок «Загальновиробничі витрати туристичних послуг» з кредита кореспондуючих з ним рахунків. Дані аналітичного обліку зображають статті затрат, передбачені Положенням про склад затрат, які включаються у собівартість турпродукту.

По загальновиробничих витратах записи здійснюються на підставі відомості розподілу цих витрат між окремими видами туристичних послуг.

Синтетичний облік затрат, що формують виробничу собівартість туристичних послуг по підприємству в цілому пропонується вести у Журналі №5 або №5А.