- •1. Огляд літератури.
- •1.1 Сучасний стан земельних угідь України.
- •1.2 Основні деградаційні процеси ґрунтів України
- •1.3 Екологічний контроль ґрунтів
- •1.4 Юридичні засади здійснення екологічної оцінки
- •2. Програма, об’єкт, методика і умови проведення досліджень
- •2.1 Місце, умови і об’єкт дослідження
- •2.2 Рослинність, рельєф та структура грунту.
- •3. Оцінка показників родючості
- •3.1 Екологічна оцінка умов отримання сільськогосподарської продукції за рівнем забезпечення грунтів елементами живлення
- •3.2 Рівень забруднення грунтів кормових угідь та пасовищ
- •4. Аналіз основних показників родючості грунтів
- •Висновки
- •Список літератури
3. Оцінка показників родючості
3.1 Екологічна оцінка умов отримання сільськогосподарської продукції за рівнем забезпечення грунтів елементами живлення
Оцінка за вмістом гумусу та основних поживних елементів у орному шарі ґрунту
Під .час оцінки екологічного стану ґрунту за вмістом гумусу в орному шарі ґрунту необхідно орієнтуватися на оптимальний його вміст, характерний для основних типів ґрунтів господарства Екологічну ситуацію при такому вмісті гумусу слід вважати благополучною, при нижчому від цього рівня - передкризовою.
Оцінка екологічного стану ґрунтового покриву за вмістом рухомих форм фосфору та калію проводиться згідно з наведеними нижче нормативами (табл. 3.2,3.3).
Таблиця 3.1
Оптимальні параметри вмісту гумусу в орному шарі основних типів ґрунтів
Ґрунти |
Зона |
Вміст гумусу, % |
Слабопідзолисті лісостепові легко- та середньосуглинкові |
Лісостеп західний
|
3,3-3,7
|
Слабоопідзолені лісостепові важкосуглинкові |
«
|
3,8-4,5
|
Чорноземи типові малогумусні легко- та середньосуглинкові |
« |
3,5-4.0 |
Слабопідзолисті лісостепові суглинкові |
Лісостеп правобережний |
3,3-3,6 |
Чорноземи типові: Легко- та середньосуглинкові середньогумусні легко- та середньосуглинкові середньогумусні |
Лісостеп правобережний
Лісостеп лівобережний |
3,0-4,2 5,1- 6,0
3,7-4,4 5,1-6,2 |
Чорноземи звичайні середньогумусні |
Степ |
5,0-6,1 |
Таблиця 3.2
Нормативи оцінки екологічного стану за вмістом рухомого фосфору в орному шарі ґрунту
Типи екологічної ситуації |
Вміст рухомого фосфору, мг/100 г ґрунту |
|||
За Кірсановим |
За Чириковим |
За Мачигіним |
||
для мінеральних ґрунтів |
для торф’яних ґрунтів |
|||
Кризова Передкризова Задовільна Благополучна |
0-2,5 2,6-5,0 5,1-10,0 >10,0 |
0-5,0 5,1-10,0 10,1-20,0 >20,0 |
0-2,0 2,1-5,0 5,1-10,0 >10,0 |
0-1,0 1,1-1,5 1,6-3,0 >3,0 |
Таблиця 3.3
Нормативи оцінки екологічного стану по вмісту рухомого калію в орному шарі ґрунту
Типи екологічної ситуації |
Вміст рухомого калію, мг/100 г ґрунту |
|||
За Кірсановим |
За Чіріковим |
За Мачигіним |
||
для мінеральних ґрунтів |
для торф’яних ґрунтів |
|||
Кризова Передкризова Задовільна Благополучна |
0-4,0 4,1-8,0 8,1-12,0 >12,0 |
0-8,0 8,1-16,0 16,1-24,0 >24,0 |
0-3,0 3,1-5,0 5,1-8,0 >8,0 |
0-5,0 5,1-10,0 10,1-15,0 >15,0 |
Ступінь виявлення або ураженості території негативними процесами оцінюють за коефіцієнтом просторової ураженості (Кп), який відображає частину площі, яку обіймає той чи інший процес у межах досліджуваної території.
Коефіцієнт просторової ураженості розраховується за формулою:
де fпр. - площа, яка охоплена тим чи іншим процесом;
F - загальна площа території, яка оцінюється.
Оцінка ґрунтового покриву залежно від кислотності ґрунтів
Нормативи оцінки за даними критеріями наведені у таблиці 9, згідно з якими кислі ґрунти за агроекологічним станом поділяються на категорії, що дозволяє завчасно, уже на етапі слабо вираженої деградації земель, приймати рішення з призупинення подальшого розвитку деградаційних процесів.
На основі фондових даних з кислотності ґрунтів господарства можна зробити висновок, що екологічна ситуація сприятлива.
Вміст азоту, що легко гідролізується
Азотний фонд грунту складається з органічних і мінеральних сполук азоту, що містяться в грунті, і визначається генетичними властивостями грунтів, залежно від швидкості мінералізації органічних речовин. Основна частина азоту міститься у грунті у вигляді складних органічних речовин, на частку яких припадає 93-97% загального його вмісту, і тільки 3-75 становлять мінеральні сполуки азоту. На азотний режим грунту великий вплив мають фіксація атмосферного азоту, амоніфікація, нітрифікація, денітрифікація .
Відомо, що азотний фонд грунту складається з фракцій, до яких належать сполуки, які важко- і не гідролізуються, тобто більшість азоту грунту для рослин недоступна. Рослини можуть використовувати лише мінеральний азот, вміст якого не перевищує 1,0-1,5%. Безпосередньо доступний азот рослинам у формі нітратів та амонійний, нітритний, частково засвоюються і низькомолекулярні органічні сполуки, наприклад амінокислоти.
У грунті загальний вміст фосфору, як правило, нижчий, ніж азоту й особливо калію. Його вміст в різних типах грунтів коливається в межах 0,04-0,22% і залежить від механічного складу грунту і вмісту в ньому гумусу. Бідний на гумус дерново-підзолистий грунт характеризується також мінімальною кількістю фосфатів .
Фосфор має надзвичайно велике значення у фізіології живлення і розвитку рослин. Він бере участь у всіх життєвих функціях рослин і забезпечує ефективне використання інших елементів живлення. За своїми хімічними властивостями фосфор має складну природу взаємодії з різними компонентами грунту, що визначає велику кількість різних форм, реакцій, сполук і комплексів у вигляді яких він може бути у грунті .
Для вірного використання грунтового фосфору в сільському господарстві і раціонального застосування фосфорного добрив необхідно знати не лише загальні запаси фосфору, але й в яких формах він знаходиться в грунтах, яка ступінь доступності фосфатів рослинам, як змінюються ці форми за різних систем обробітку грунту та удобрення .
