2.2 Рослинність, рельєф та структура грунту.

В минулому територія землекористування була вкрита лісовою та трав’янистою рослинністю. Ліса вкривали підвищені ділянки поверхні. Зараз ліси повністю вирубані. Звільнені площі розорані і використовуються для вирощування сільськогосподарських культур. Невелика ділянка ліса площею 32,21 га збереглася в південно-східній частині території, де поширені дуб, береза, осика. Підлісок складається з ліщини та крушини.

Трав’яниста рослинність вкриває понижені ділянки поверхні. Використовується вона як сіножаті та пасовища. Трав’яниста рослинність сіножаті та пасовищ належить до осоково-злакової та бобово-осокової асоціацій і представлена видами: костриця лучна, мітлиця звичайна, тонконіг лучний, конюшина лучна та повзуча та інші.

Р ельєф – є одним із важливих факторів ґрунтоутворення. На більшості території лесовидні суглинки під впливом діяльності поверхневих вод розмиті і на поверхню виходять давньоалювіальні піски. Іноді вони перетворені в мергелізовані озерні відклади. Лесовидні та озерні відклади перекривають давньоалювіальні відклади. В цілому рельєф території являє собою слабо хвилясту рівнину. Будова сучасної поверхні повністю залежить від давньої діяльності водневих потоків. Територію господарства поділяють на три частини. Південно-західна частина характеризується вирівняністю поверхні, похиленістю з південного заходу на північний схід та наявністю рідких, але досить великих блюдцевих западин.

Ґ рунтоутворюючі породи. Територія землекористування господарства розташована в межах південно-західного крила Дніпровсько-Донецької западини, де кристалічні породи перекриті значною товщею осадових відкладів (більше 400 м). Верхня їх товща представлена четвертинними відкладами. Гранулометричний склад ґрунтоутворюючих порід зумовлює фізичні властивості ґрунтів, в тому числі стан їх вологості, що у свою чергу зумовлює розвиток на цих ґрунтах як природної, так і культурної рослинності. Наявність у складі ґрунтоутворюючих порід карбонатів кальцію сприяє закріпленню органічних речовин в ґрунтах та утворенню структури. Разом із тим кальцій є одним з елементів живлення рослин.

На території земельного масиву породи представлені: лесовидними карбонатними суглинками й озерними мергелізованими суглинками та давніми алювіальними відкладами.

Лесовидні карбонатні відклади поширені майже на всій території польових земель радгоспу. За механічним складом вони належать до грубо пилуватих супісків та легких суглинків. Озерні мергелізовані суглинки приурочені до понижених ділянок поверхні. В сухому стані ці породи досить щільні, у вологому стані досить в’язкі.

Як лесовидні, так і озерні суглинки на всій території землекористування господарства на різних глибинах підстеляються давньоалювіальними піщаними та глинисто-піщаними відкладами, починаючи від 1 м до 2 м від поверхні і глибше.

Ґрунтовий покрив. За положенням місцевість господарства відноситься до стародавньої лесової тераси Дніпра, яка зазнала значних змін у процесі історичного розвитку під впливом діяльності поверхневих водних потоків та інших факторів, пов’язаних із великим зледенінням. Це призвело до формування водно-ерозійного типу рельєфу з досить строкатою типологією ґрунтових відмін.