- •1. Огляд літератури.
- •1.1 Сучасний стан земельних угідь України.
- •1.2 Основні деградаційні процеси ґрунтів України
- •1.3 Екологічний контроль ґрунтів
- •1.4 Юридичні засади здійснення екологічної оцінки
- •2. Програма, об’єкт, методика і умови проведення досліджень
- •2.1 Місце, умови і об’єкт дослідження
- •2.2 Рослинність, рельєф та структура грунту.
- •3. Оцінка показників родючості
- •3.1 Екологічна оцінка умов отримання сільськогосподарської продукції за рівнем забезпечення грунтів елементами живлення
- •3.2 Рівень забруднення грунтів кормових угідь та пасовищ
- •4. Аналіз основних показників родючості грунтів
- •Висновки
- •Список літератури
1.2 Основні деградаційні процеси ґрунтів України
В Україні зосереджено майже 60% світових запасів чорноземів — най родючіших ґрунтів, які найсильніше вражають ся ерозією. Така ситуація надає особливої ваги найактуальнішій нині екологічній проблемі — організації постійно діючого ґрунтово-агрохімічного моніторингу, основними ланками якого є спостереження, комплексне прогнозування змін родючості ґрунтів та їх екологічного стану. Методики агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь розробляються з 1964 року і відповідають тим вимогам, які існували тривалий час, але в останні роки за умов суттєвого погіршення агроекологічної ситуації виникала потреба розробки суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу. За цих обставин необхідно мати повне уявлення про якісні зміни ґрунтів, своєчасно виявляти деградаційні процеси, а ще краще — їх попереджувати. Запропонована розробка спрямована на те, щоб ґрунтово-агрохімічний моніторинг охопив усі види сільгоспугідь і дав відповідь на їх екологічний стан. Впровадження цієї розробки на проектно-пошукових станціях хімізації сільського господарства підвищує ефективність здійснення ґрунтово-агрохімічного моніторингу на 12-15%. Розробка вже впроваджена в практику роботи всіх станцій хімізації сільськогосподарського виробництва України. Щорічно ґрунтово-агрохімічний моніторинг сільськогосподарських угідь охоплює близько 5,6 млн га землі.
Під впливом зрошення ґрунтово-меліоративний стан земель істотно змінився, причому характер негативних змін набув широкого розповсюдження. На зрошуваних землях розвинулися такі деградаційні процеси, як вторинне засолення й осолонцювання ґрунтів, злитизація, забруднення тощо. Раніше прийняті показники оцінки якості ґрунтів розраховувалися на властивості, сформовані під впливом вікових процесів ґрунтоутворення. Для кількісної оцінки сучасних процесів у ґрунтах, що мають місце 3- 5, максимум - 10-20 років, а також -сезонно-річної динаміки реальних змін вони не придатні. Нині з ряду показників властивостей і режимів ґрунтів накопичені нові дані. Вони суттєво уточнюють старі. Наприклад, такі, як критичний вміст обмінного натрію, що вказує на початкову і наступні стадії осолонцювання ґрунтів, діагностичні критерії ступеня деградації зрошуваних земель тощо. Крім того, отримано переконливі дані про те, що оцінку сучасного стану зрошуваних ґрунтів необхідно доповнити термодинамічними показниками - активними концентраціями іонів. З огляду на те, що показники меліоративного стану зрошуваних земель включені до меліоративного кадастру, необхідно було розробити систему показників оцінки якості ґрунтів на рівні нормативних. Вони увійшли до Державного стандарту, відомчого нормативного документа та ін. Новизна розробки полягає у комплексній оцінці якості ґрунтів на основі урахування їхніх властивостей і солестійкості рослин у взаємозв'язку між собою. При цьому використано пріоритетні ґрунтові показники, кількісні значення яких тісно корелюють з величиною урожаю сільськогосподарських культур., Ряд групувань ґрунтів розроблено вперше. Водночас визначено діагностичні критерії ступеня деградації зрошуваних ґрунтів за пріоритетними ґрунтовими показниками - засоленням, осолонцюванням, підлуженням, забрудненням, злитизацією і т. і. При цьому використовували як відомі Класифікаційні побудови, так і розроблені нами вперше. До таких віднесено класифікацію ґрунтів за ступенем вторинної солонцюватості з урахуванням їхньої буферності, групування ґрунтів за ступенем підлуження і за вмістом водорозчинного фтору. Ці показники увійшли до складу Державного стандарту України ДСТУ 3866-99 "Ґрунти. Класифікація грунтів за ступенем вторинної солонцюватості", Відомчих будівельних норм ВБН 33-5.5-01-97 "Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу" ч. 1 - "Зрошувані землі" і до Методики моніторингу земель, що перебувають в кризовому стані. Відмінність даної розробки від відомих розробок полягає у, тісному пов'язуванні властивостей грунтів з реакцією на них; сільськогосподарських культур, глибокій проробці трансформації мінеральної та органічної компонент, застосуванні термодинамічного принципу оцінки якості ґрунтів. За своїми характеристиками робота стоїть вище вітчизняних,а з ряду показників - на рівні світових. Щорічний економічний ефект гарантується точним дотриманням розроблених рекомендацій.
