Тема 20. Звернення до виконання вироків, рішень, ухвал і постанов суду

План

1. Звернення до виконання постанов судді за матеріала­ми про відповідальність за адміністративні правопорушення.

2. Робота зі скаргами на дії або бездіяльність держав­ного виконавця.

Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте питання, які виникають у процесі звернення до виконання вироку.

2. Визначте порядок роботи зі скаргами на дії або бездія­льність державного виконавця.

3. Законспектуйте ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Звернення до виконання постанов судді за матеріалами про відповідальність за адміністративні пра­вопорушення

Питання, які виникають у процесі звернення вироку до виконання:

1. відстрочка виконання вироку (тяжка хвороба - до одужання; вагітність - до 1-го року; маленькі діти - віком до З років; виняткові обставини як стихійне лихо - не більше 1-го року; не допускається щодо особливо небезпечних рециди­вістів, злочини проти держави, тяжкі більше 5-ти років позбав­лення волі; відстрочка штрафу не більше року);

2. давність виконання обвинувального вироку смертної

кари.

Питання, які вирішуються судом у процесі фактичного (реального) виконання вироку:

1) про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким ^виріщу_Є суд за спільним поданням органу, що відає виконанням покарання, та спостережної комісії або служби у справах непов­нолітніх, або за спільним поданням адміністрації та громад­ських організацій за місцем роботи засудженого до позбавлення волі з залученням до праці, військові - за поданням команду­вання; таке питання вирішується судом за участю прокурора, органу виконання покарання і, як правило, засудженого;

2. про застосування умовного звільнення з місць позбав­лення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці КПК України за умови зразкової поведінки і чесної праці;

3. про звільнення від покарання і пом'якшення покаран­ня, що вже реально виконується, у випадках засудження особи за діяння, караність якого нововиданим законом усунена або пом'якшена, здійснюється судом негайно після набрання чин­ності відповідного закону;

4. про звільнення від відбування покарання засудженого, який захворів на тяжку хворобу за поданням адміністрації ВТУ на підставі висновку лікарської комісії або судово-медичної (психіатричної) експертизи суддя вправі застосувати примусові заходи медичного характеру або передати на лікування;

5. про звільнення від відбування покарання осіб, умовно засуджених до позбавлення волі або умовно звільнених з місць позбавлення волі у зв'язку з визнанням їх інвалідами І або II групи (408-1) суддею районного (міського) суду на підставі подання органу виконання покарання та висновку ЛТЕК;

6. про скасування умовного засудження і відстрочки ви­конання вироку за поданням ОВС, спільно ОВС і служби не­повнолітніх, клопотанням громадської організації чи трудового колективу;

7. про звільнення від покарання засудженого, щодо якого виконання вироку відстрочено;

2. про звільнення і скасування відстрочки відбування по­карання вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до З років, за поданням органу виконання покарання, письмово по­годженого з прокурором, у судовому розгляді в 10-денний строк із дня надходження за участю прокурора, органу пока­рання або контролю за поведінкою та самої засудженої, за ре­зультатами виноситься постанова;

9) про направлення осіб, умовно засуджених до позбав­лення волі та умовно звільнених із місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, у місця позбавлення волі відповідно до вироку;

10. про зміну призначеного засудженому виду ВТУ з від­повідним режимом судом за поданням адміністрації ВТУ;

11. про заміну виправних робіт та штрафу;

12. про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізо­ляторі чи в тюрмі і про переведення його з ВТУ в слідчий ізоля­тор чи тюрму, коли таке необхідно в зв'язку з розглядом іншої справи у цьому ж суді;

13. про застосування до засуджених, які є алкоголіками або наркоманами, примусового лікування та його припинення за поданням адміністрації ВТУ (медичного закладу) на підставі висновку лікарської комісії;

14. питання про застосування до засудженого покарання при наявності 2-х невиконаних вироків одноосібно чи колегіа­льно в залежності чи вироки були постановлені одноосібно чи колегіально;

15. питання про будь-які сумніви і суперечки, які виника­ють при виконанні вироку і пов'язані з його недоліками, якщо їх вирішення не стосується суті вироку.

Питання, які вирішуються після відбуття засудженим призначеного покарання:

1. про погашення судимості або дострокове її зняття за клопотанням засуджених, дострокове - за клопотанням громад­ської організації або трудового колективу;

2. про зарахування часу роботи колонії-поселення і від­бування виправних робіт без позбавлення волі до загального трудового стажу суддею районного (міського) суду за місцем проживання засудженого за спільним поданням органу вико­нання вироку і спостережної комісії, до клопотання додаються: копія вироку, довідка про відбуття покарання, характеристика про роботу і поведінку, розглядається судом.

Умова виконання вироку - набрання ним законної си­ли. Вирок, на який може бути подана скарга, внесено касаційне подання прокурора набирає сили після закінчення строку на оскарження, а в разі оскарження - після розгляду скарги чи по­дання і оголошення касаційної ухвали, якщо вирок нею не було скасовано. Вирок ВСУ оскарженню не підлягає, набирає сили з моменту оголошення. У разі оскарження частини вироку він не набирає законної сили до моменту проголошення касаційної ухвали.

Виправдувальний вирок або обвинувальний без призна­чення покарання, із звільненням від покарання, або без позбав­лення волі частково приводиться до виконання одразу після проголошення (звільнення з-під варти у залі суду). Звернення вироку до виконання здійснює суд, який постановив вирок. Не пізніше 3 діб із дня набрання законної сили або повернення справи з касаційної інстанції суддя або голова суду направляє розпорядження про виконання обвинувального вироку разом із копією останнього (а також копії контрольної інстанції, якщо вирок було змінено), органу, на який законом покладено обо­в'язок привести його до виконання. КП закон не регламентує змісту розпорядження суду, але воно має містити пропозицію привести вирок до виконання та негайно повідомити про це суд. Коли засудженого позбавляють волі, потрібно повідомити сім'ю засудженого, куди направляється засуджений для відбу­вання покарання. Розпорядження підписує суддя (голова чи за­ступник), скріплюється печаткою суду і надсилається разом із документами. При позбавленні волі - усі документи направля­ються начальнику місця попереднього ув'язнення, де утриму­ється засуджений. Якщо він не під вартою, - до ОВС за місцем проживання засудженого, також коли засуджений до позбав­лення волі із обов'язковим залученням до праці. При засудженні до виправних робіт без позбавлення волі - до інспекції виправних робіт РВВС (або міського). Умовне засудження до позбавлення чи виправних робіт, відстрочка виконання вироку - розпоря­дження і копія вироку направляється до ОВС, щодо неповноліт­нього - службі у справах неповнолітніх за місцем проживання засудженого для здійснення контролю за поведінкою. Коли на громадську організацію або трудовий колектив покладено обов'язок наглядати за поведінкою та здійснювати виховний вплив на засудженого, їм надсилається копія вироку.

Звернення вироку до виконання, яким засудженому при­значено покарання у вигляді позбавлення права займати певні по­сади або займатися певною діяльністю, штрафу, громадської догани, конфіскації майна, позбавлення військового чи спеціа­льного звання і позбавлення батьківських прав (останні 3 як до­даткові покарання), регулюється Положенням про порядок і умови виконання кримінальних покарань, не зв'язаних із захо­дами виправно-трудового впливу на засуджених, копія вироку надсилається до адміністрації підприємства, установи, органі­зації за місцем роботи засудженого для виконання, а також ОВС за місцем проживання засудженого для здійснення контролю.

Штраф - суд пропонує внести грошову компенсацію добровільно протягом місяця до Ощадбанку, у разі несплати - примусово судовим виконавцем у порядку ст. 362 ЦПК України ця сума стягується.

Громадська догана: суд висловлює осуд, вирок може пе­редбачати осуд через пресу (надсилає пресі копію вироку), або на зборах колективу (надсилає за місцем роботи).

Конфіскація майна', суд надсилає виконавчий лист, ко­пію опису майна і копію вироку для виконання до державної виконавчої служби і сповіщає про це відповідному фінансовому від ділу держадміністрації або виконкому міської або районної у місті Ради.

При позбавленні військового (спеціального) звання (ран- ПО, державної нагороди - протягом 5 днів надсилається копія органу, що присвоїв звання.

При позбавленні батьківських прав - до органу опіки і піклування за місцем проживання неповнолітнього та органу

РАГСу за місцем народження, органу, який проводить плату аліментів, коштів на утримання. Також виконавчий лист надси­лається атестаційній або кваліфікаційній комісії, за місцем ро­боти (виховне значення), доводиться до відома через ЗМІ.

При винесенні виправдувального вироку його копія над­силається відповідним органам для повернення вилучених до­кументів, цінностей, зняття арешту з майна.

Питання 2. Робота зі скаргами па дії або бездіяль­ність державного виконавця

Громадяни України мають конституційне право на звер­нення, передбачене ст. 40 Конституції України, зокрема, напра­вляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або осо­бисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відповідно до вимог розділу II Конституції України права і свободи людини і громадянина за­хищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, ор­ганів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює при­мусове виконання судових рішень, постановлених іменем Укра­їни, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передба­ченому законом.

Законом України "Про виконавче провадження (ст. 11 Закону) передбачений механізм захисту прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайоми­тися із матеріалами виконавчого провадження, робити з них ви­писки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення у процесі виконавчих дій, вислов­лювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та мірку­вань інших учасників виконавчого провадження, заявляти від­води у випадках, передбачених цим Законом, оскарж} вати дії (бездіяльність) державного виконавця із питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, які надаються цим Законом.

Водночас, ст. 85 Закону України "'Про виконавче прова­дження" передбачено право стягувача чи боржника подати ска­ргу на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших поса­дових осіб державної виконавчої служби з виконання рішення або відмову у здійсненні зазначених дій.

Така скарга подається у письмовій формі та обов'язково повинна містити:

• назву державної виконавчої служби, до якої подається

скарга;

• точну назву стягувача та боржника, їх місце прожи­вання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого прова­дження, коли скарга подається представником;

• реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого до­кумента та його номер, резолютивна частина виконавчого до­кумента):

• зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Зако­ну, яка порушена;

• виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої

вимоги;

• підпис скаржника або його представника із зазначен­ням дати подання скарги.

Відповідно до ст. 8 Закон} України "Про звернення гро­мадян" письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого немож­ливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Також не розглядаються повторні звернення від одно­го і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, та звернення осіб, визнаних судом недієздат­ними.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (скарзі), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням причин відмови.

Скарга на дії державного виконавця може бути подана до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець, або до відповідного суду. При цьому потрібно звернути увагу на юрисдикцію суду, який видав виконавчий документ. Так, якщо виконавчий документ виданий загальним судом, скарга подається до відповідного загального суду, якщо виконавчий документ виданий господарським судом, то скарга подається до відповідного господарського суду, якщо ж виконавчий доку­мент виданий судом адміністративної юрисдикції, скарга пода­ється до відповідного адміністративного суду. Скарга на дії державного виконавця, подана до начальника органу державної виконавчої служби з дотриманням вимог ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження", розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу держав­ної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, яка у 10-денний строк може бути оскаржена до вищого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарги, подані без додержання вимог, викладених у зазначеній статті Закону, розглядаються начальником органу державної виконавчої служби у порядку, встановленому Зако­ном України "Про звернення громадян", тобто у строк не біль­ше 1-го місяця від дня їх надходження. Якщо у місячний строк вирішити викладені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник установлюють необхідний сірок для його розг­ляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При

1315 Діловодство в юридичній діяльності цьому загальний строк вирішення питань, порушених у звер­ненні. не може перевищувати 45 днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина строк розгляду може бути скорочено.

Завдання для повторення та закріплення матеріалу

1. Назвіть умови виконання вироку.

2. Які санкції застосовують до правопорушників?

3. Які реквізити повинна мати письмова скарга?