8. Характеристика ситуаційних теорій побудови системи управління підприємством.

Досить розповсюдженою є концепція формування ефективних організацій (структура –5) Г.Мінцберга. Назва пов’язана з тим, що всі різновиди структур управління включають п’ять координаційних механізмів, які зв’язують всі елементи організації та забезпечують їх взаємоузгоджену діяльність. До таких елементів відносяться: взаємне регулювання, пряме управління, стандартизація робочих процесів, стандартизація випуску, стандартизація робочих навичок. Типологія організацій передбачає їх класифікацію за такими типами: Підприємницька, машинна, Професійна, Інноваційна та Місіонерська організація.

І.Ансофф висунув ряд нових ідей, що стосуються підходів до розуміння та розвитку організаційних структур управління. В рамках цих підходів виокремлюється два підходи, які складлись історично стосовно формування організаційних структур і системи управління організацією.1)– структурний, який спирається на внутрішнє побудування компаній, розподіл функцій та раціоналізацію управління. Даний підхід є статичниим, оскільки не враховує динаміки змін організаційних структур під впливом зовнішніх факторів.2) – динамічний, він зосереджується на аналізі зв’язків компанії з середовищем, в якому вона функціонує, а також з джерелами ресурсів. Ансофф вважає, що основна задача найвищого керівництва сучасної фірми – рішення стратегічних проблем в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Ресурсна теорія полягає в тому, щоб пояснити створення, використання та відновлення конкурентних переваг фірми. Ресурсна теорія призвана виявити зв’язки та пояснити фактори конкурентних переваг, їх динаміку в категоріях ресурсів фірми. Дана теорія представляє фірму як сукупність ресурсів, які включать всі вхідні потоки, що забазпечують функціонування фірми та дозволяють здійснювати її стратегії.

9. Характеристика сучасних напрямків теоретичних розробок в контексті організації управління.

Серед сучасних розробок найбільшої актуальності набувають напрямки, що відображають зміни умов функціонування організацій. Така тенденція викликана орієнтацією на новітні технології, а також проблемою ризикованих інвестицій, способами високопродуктивного ведення господарства, прогнозуванням спожичого попиту та поведінки конкурентів, пануванням стратегічного підходу в управлінні. Серед основних напрямків теоретичних узагальнень і розробок можна зазначити наступні концепції.

Реінжинирінг, або перебудова на сучасній інформаційній та технологічній основі організації виробництва та управління. Дана концепція представляє собою й теорію, і методи комплексного оздоровлення підприємств, управлінського ренессансу, які охоплюють та реконструюють всі без винятку елементи, в тому числі й системи людських мотивацій та стимулів.

Концепція внутрішніх ринків корпорацій (або організаційних ринків). Вона характеризується перенесенням закономірностей та принципів ринкового господарства у внутрішню діяльність корпорацій. Відповідно до даної концепції підрозділи, які мають широку економічну самостійність в середині підприємств, можуть оперативно вносити зміни у виробництво товарів, надання послуг, а також у всю систему відносин із споживачами.

Теорія альянсів (ассоційованих форм організації та управління).

Інтеграційні процеси в управлінні, які орієнтовані на більш ефективне використання всіх видів ресурсів (у першу чергу науково-технічних, інвестиційних й фінансових), призводять до появи різноманітних форм горизонтального об’єднання організацій. Утворюються плоскі організаційні ієрархії навколо основних процесів, які мають специфічні цілі.

Концепція “екологічно усвідомленого керівництва” підприємством. Її основою виступає розглядання підприємства як екологічної субсистеми. В даному випадку в центрі уваги постають екологічні процеси.