1.Сутність організації управлінняпідприємством.Поняття «організація» вживається в таких значення: під ним розуміється якийсь об’єкт, система, що має складну внутрішню структуру (підприємство, цех, відділ, служба);стан впорядкованості тої чи іншої сукупності предметів, явищ (внутрішня форма, структура системи);діяльність людини щодо створення стану впорядкованості або цілісної системи.В процесі організаційної діяльності люди вступають в організаційні відносини. Ці відносини є предметом вивчення науки організації управління.
2. Поняття та основні характеристики СУ. Аспекти організаційних систем.В загальному розумінні СУ являє собою сукупність структурних елементів підприємства, зв’язків та відносин між ними, що забезпечує реалізацію поставлених цілей з урахуванням змін у зовнішньому середовищі. Змістовним елементом СУ виступає аппарат управління, який здійснює необхідні функції за допомогою відповідних засобів. Формальною характеристикою СУ слугує її структура, за межами якої неможливе досягнення цілей системи. Також структура виступає як відображення організованості СУ, рівень якої може характеризуватись деякими граничними якісними обмеженнями.
У рамках структурного підходу до розглядання організації як системи виокремлюються так звані аспекти організаційних систем, серед яких можна зазначити наступні:
Виробничо-технологічний, який відображає виробничі процеси. Елементами системи є виробничі процеси та зв’язки між ними.
Інформаційний (комунікаційний), який відображає взаємозв’язок джерел та споживачів інформації. Елементи системи- джерела та споживачі інформації, а також зв’язки між ними.
Інформаційно-технологічний , який відображає процеси формування та обробки інформації, процесу розробки управлінських рішень. Елементи системи - процеси обробки інформації та зв’язки між ними. Функціональний, який відображає спеціалізацію підрозділів апарата управління. Елементи системи – функції, управлінські роботи та операції.
Соціально-психологічний, який відображає взаємодвідносини людей і груп. Елементами системи виступають конкретні індивіди та групи, а також їх взаємовідносини.
Організаційно-адміністративний, який характеризує склад органів та об’єктів управління та їх адміністративну підпорядкованість. Елементами системи є підрозділи, посади, характеристики підпорядкованості.Перелічені аспекти описування системи управління не являються ізольованими, а у значному ступені пов’язані один з одним, кожному з яких відповідає своя структура.
3. Особливості СУ промисловим підприємством.
СУ будь якої організації складається з об’єкта організаційного управління та керуючої підсистеми. Об’єкт організаційного управління – це працівники та їх діяльність, яка здійснюється для досягнення цілей організації.
Керуюча (управляюча) підсистема – частина виробничо-господарської організації, яка реалізує процеси управління на основі використання ресурсів організації. Керуюча підсистема характеризується чотирма складними змінними, до яких належать: організаційна структура, процеси управління, організаційна поведінка та стиль керівництва.
4. Характеристика основних змінних керуючої підсистеми.
Керуюча підсистема характеризується чотирма складними змінними, до яких належать: організаційна структура, процеси управління, організаційна поведінка та стиль керівництва.
Виробниче підприємство характеризується різними типами структур, а саме:
Виробнича структура,Технологічна структура,Економічна структура, Соціальна структура,Інформаційна структура
Організаційна структура управління – це взаємовідносини подрозділів та посад на підприємстві, розподіл повноважень та відповідальності між ними, а також порядок функціонально-технологічних зв’язків, що виникають в процесі управління.
Процеси управління характеризують динаміку цих елементів системи та співвідношень у часі.
Організаційні процеси можуть класифікуватись за різними ознаками:
- Класифікація з точки зору загальносистемних позицій: виробничі процеси; підтримуючі; забезпечуючі; процеси адаптації; процеси управління.
- Класифікація з точки зору функціонального навантаження: ідентифікації (конструювання, проектування, планування) процеси забезпечення ресурсами і підтримки їх на належному рівні; процеси забезпечення функціонування та підтримки цілісності організації (до них належать процеси управління).
- Класифікація за критерієм розвитку: процеси функціонування, які можна розглядати з позицій функцій управління, прийняття рішень та організаційних комунікацій; процеси розвитку, які розглядаються з точки зору нововведень та організаційного зростання.
Тобто, будь який організаційний процес має зовнішню сторону – адаптація організації до зовнішнього середовища та внутрішню – досягнення рівноваги елементів організації.
Організаційна поведінка являє собою систему відносин між різними групами в рамках підприємства, а також сукупність впливових дій окремої людини, групи і структури на поведінку в організації, і у підсумку на ефективність функціонування підприємства. Організаційна поведінка носить соціально-психологічний характер, проявляється у мотивованих індивідуальних та групових діях членів організації.
Стиль керування – це манера поведінки керівника щодо підлеглих, через яку і здійснюється вплив на працівників організації. При цьому слід зауважити, що манера поведінки керівника формується під впливом багатьох факторів, які до того ж постійно змінюються: особисті якості керівника; особисті якості підлеглих; завдання та дії, які вони виконують тощо.
5. Основні типи структур в рамках промислового підприємства.
Виробниче підприємство характеризується різними типами структур, а саме:
Виробнича структура – це форма упорядкованості підприємств, виробничих цехів та ділянок, комор та інших елементів виробничо-технічної бази з точки зору їх розташування та взаємозв’язку в процесі виробництва.
Технологічна структура визначається внутрішньою побудовою матеріально-енергетичних процесів, складом та співвідношенням обладнання, яке використовується, взаємовз’язками між елементами основного та допоміжного виробництва, спеціалізацією та завантаженням виробничих потужностей.
Економічна структура відображає структуру майна підприємства та співвідношення складових основного та оборотного капіталу підприємства. Така структура відображується у складі витрат на продукцію та по підприємству в цілому.
Соціальна структура характеризується розподілом робітників за професіонально-кваліфікаційними, віковими ознаками, а також відносно рівня освіти.
Інформаційна структура характеризується відносним розташуванням джерел та отримувачів інформаційних повідомлень на підприємстві, складом та взаємозв’язками носіїв інформації, направленістю та конфігурацією комунікаційних мереж та ін.