Стерилізація плазмою.

Плазма пероксиду водню на протязі 3 хв. призводить до загибелі спори B.subtilis.

Перевагою плазми є відсутність токсичних опадів на стерилізуємих виробах. Плазма - четвертий стан речовини (на відміну від твердого, рідкого та газоподіб-ного). Вона складається з іонів, електронів, нейтральних атомів і молекул і утво-рюється під дією зовнішніх джерел енергії, таких як Т°С, радіаційне випроміню-вання, електричне поле та ін. У стерилізаційної камері створюється Т50°С, що дозволяє стерилізувати термо-лабільні вироби. Висока проникаюча здатність стерилізуючого агента забезпечує стерилізацію пристроїв з внутрішніми каналами. Спектр медичного інструмент-тарію, сумісного з плазмою, широкий: оптичні пристрої, гнучкі і жорсткі ендо-скопи, відеокамери, інструмент для мікрохірургії, електричні пристрої, ендопро-тези, електрофізіологічні катетери та т.д. Стерилізатор зручний в обігу. Займає площу менше 1м². Мікропроцесор авто-матично контролює параметри роботи стерилізатора. Вся інформація про роботу стерилізатора виводиться на рідкокристалічний екран і на папір. Відпрацьовані касети скидаються автоматично. Перевагою плазмового стерилізатора є відсутність токсичних відходів, так як залишкові продукти плазми пероксиду водню - вода і кисень.

Контроль роботи парових стерилізаторів.

Всі працюючі стерилізатори повинні періодично перевірятись технічним і бак-теріологічним ме­тодами контролю. При проведенні обох видів контролю переві-ряється також санітарний стан приміщення стерилізаційної, знання обслуго­вую-чим персоналом будови стерилізатора і особливостей його конструк­ції, своєчас-ність і повнота проведення записів в журналі стерилізації та ін.

Технічний контроль проводять у відповідності з прави­лами по експлуатації і техніці безпеки при роботі на стерилізаторах.

Перевірку температурного режиму стерилізації проводять шляхом вимірюван-ня температури на початку і в кінці експозиції стерилізації. В першому випадку вимірюють температуру в стерилізаційних коробках через 7 хвилин після почат-ку експозиції, в другому ви­падку зразу ж після закінчення стерилізації. При цьому для запобі­гання перегріву матеріалів, що знаходяться в нижній частині стериліза-ціиної камери, пар з неї випускають через запобіжний клапан чи через трьоххо-довий кран. Для вимірювання температури викорис­товують максимальні термо-метри, які закладають в стерилізаційні коробки разом з виробами для стерилізації (по 2-3 шт.). Відхилення в показаннях термометрів не повинні перевищувати + 2°ͦС в порівнянні з температурою при якій повинна проводитись стерилізація згідно інструкції.

Біотестами для бактеріологічного контролю роботи пазових стерилізаторів слу-жать проби грунту - садової землі, в якій містяться спори сапрофітів, що витри-мують дію пару з температурою 120°ͦС протягом 3-5 хвилин. Проби пронумеро-вують, пакети з ними загортають у фільтрувальний папір чи пергамент і в такому вигляді розміщують в стерилізаційних коробках разом з термометрами. В кожну коробку поміщають не менше 3-х проб, по дві проби закладають в нижні і верхні частині стерилізаційної камери зовні коробок. Після закінчення стерилізації проби грунту в той же день направляють в бактеріоло­гічну лабораторію для досліджен-ня. Режим стерилізації при контролі фіксують в протоколі, де записують місця розміщення проб, максимальних термометрів і їх показники, а пізніше результати бак­теріологічного дослідження. При наявності росту мікроорганізмів в одній із проб, бактеріологічний контроль роботи стерилізатора повторюють. Якщо і при повторному дослідженні будуть встановле­ні не стерильні проби садової землі ро-боту стерилізатора заборо­няють до встановлення причин неякісної роботи стери-лізатору і їх усунення.

Контроль роботи парових стерилізаторів проводять в ЦСВ не менше 2-х разів на рік, в ЛГІЗ без ЦСВ не менше 1 разу на рік. Конт­ролюється при цьому вибірково 30% стерилізаторів, що находяться в експлуатації. При наявності в закладі до двох стерилізаторів такий контроль проводять всім стерилізаторам.

Крім того, силами самого закладу, кожен день проводять контроль роботи сте-рилізаторів хімічним методом, закладаючи в стерилізаційні коробки хімічний індикатор – ІКПС 120°С/45 хв, 132°С/20 хв.

Контроль стерильності простерилізованих виробів проводять в спеціально об-ладнаних приміщеннях, виключаючи можливість повторного обсіменіння з дотри-манням правил асептики, бактеріологічним методом. Об’єктами такого контролю в ЛПЗ являються: хірургічні ін­струменти, шприци та голки, стоматологічні інст-рументи, хірургічний та перев'язочний матеріал, операційна білизна, системи для переливання крові та кровозамінників та ін. Вісі вироби для дослідження в лабо-раторію доставляють в упаковці, в якій проводили стерилізацію (па­кети, стерилі-заційна коробка, м'яка тара). Перед доставкою в лабораторію такі упаковки до-датково загортають в стерильне простирадло чи наволочку.

В лабораторії посів досліджуваного матеріалу проводять в боксованих примі-щеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією в які подається стерильне повітря. В боксі і в передбокснику встановлюють настінні чи стельові лампи ульт-рафіолетового випромінювання які розміщують на висоті 2-2,3 метри від рівня підлоги.

Кожен день до початку роботи стіни, підлогу боксу, поверхні інвентарю проти-рають 3% розчином перекису водню з 0,5% миючого засобу, після чого на 1,5 - 2 години в боксі і передбокснику вклю­чають бактерицидні лампи. Інструменти, по-суд та спецодяг, що вико­ристовують при дослідженнях попередньо стерилізують в паровому стерилізаторі. Перед тим як зайти в бокс працівники ретельно миють руки милом в теплій воді щіткою, витирають стерильним рушником, надівають бахіли, стерильні халати і 4-х шарові марлеві маски, на руки стерильні пальчатки.

Контроль стерильності виробів проводять шляхом занурення їх в стерильні жи-вильні середовища: сахарний бульон Хоттінгера, тіогліколеве середовище і се-редовище Сабуро. Якщо вироби для контролю значних розмірів, проби з них за-бирають методом змиву стерильною серветкою розмірами 5×5 см попередньо зво-ложеною стерильною водою чи ізотонічним розчином хлориду натрію. У випад-ках коли стерилізація проводилась перекисом водню серветки зволожують 1% стерильним розчином тіосульфату натрію.

Одночасний посів контрольованих виробів в три вказані сере­довища обов'язко-вий, а кількість середовищ повинно бути достатнім для повного занурення виробу чи його частини в середовище.

Посіви в бульон Хоттінгера і тіогліколеве середовище витри­мують в термостаті при температурі 32°С, в середовищі Сабуро - при температурі 20-22°С відповідні терміни (парова стерилізація - 8 діб, газова стерилізація - 14 діб).

В передбоксник досліджувані вироби вносять без зовнішньоі м'якої упаковки, після чого стерилізаційні коробки, пакети ззовні протирають зволоженою 6% пе-рекисом водню серветкою і перекладають на стерильний лоток і залишають на 30 хвилин. Лоток з виробами після витримки передають через вікно в бокс.

В боксі стерильним пінцетом виймають з упаковки: дрібні вироби занурюють в живильні середовища. З гумових виробів, перев’язочних засобів, хірургічної біли-зни стерильними ножицями відрізають невеликі шматочки і також занурюють в живильні середовища.

Після культивування оглядають середовища і визначають наяв­ність чи відсут-ність росту в них мікроорганізмів. При проростанні живильного середовища в од-ній з пробірок, проводять повторний кон­троль виробів з даної партії. Якщо при повторному дослідженні росту не спостерігається, то досліджувана партія ра-хується стерильною.