2.3 Транспортування, подача і розкладка цегли на стіні

При ручному навантаженні і вивантаженні цегли, а також під час її перевезення на автомашинах, що не мають спеціаль­ного оснащення, виходить велика кількість бою, яка досягає 25%. Ручне навантаження і вивантаження потребують багатьох ван­тажників, збільшують простій автотранспорту. Для підвищення темпів будівництва і зниження його вартості цеглута інші ка­м'яні матеріали перевозять пакетами на піддонах чи в контейнерах, а автомашини розвантажуть за допомогою механізмів.

Піддони для доставки стінових матеріалів застосовуються двох типів: дерево-металеві на брусках (рис. 25, а) або з гачка­ми (рис. 25, б) розмірами 520X1030 мм для звичайної глиняної цегли, керамічних шлакобетонних каменів; дерево-металеві на брусках розмірами 500X1850 мм для силікатної цегли.

На піддон розмірами 520X1030 мм укладають 200 цеглин. В залежності від вантажопідйомності крана можна підіймати пакети різної ваги, змінюючи число рядів цегли на піддоні чи формуючи пакет на двох спарених піддонах.

При перевезенні кам'я­них матеріалів на піддо­нах цеглу укладають з пе­рехресною перев'язкою (рис. 26, а, б) і «в ялинку» (рис. 26, в). Пакети з пе­рехресною перев'язкою пе­ревозять на автомашинах і причепах з ланцюгово- щитовою огорожею, що захоплює і обтискує під­дони з цеглою і охороняє їх під час перевезення і струсу.

Перевезення цегли і каменів, укладених на під­донах «в ялинку», має ті переваги, що дає змогу користуватись звичайними автомобілями без допо­міжних бортів і кріплень. При цьому цегла і камені укладаються з нахилом до центру під кутом 45°. Укладання таким чином цегли і каменів не дає їм розвалитися при перевезенні.

При транспортуванні цегли, укладеної «в ялинку», викори­стовують ті ж піддони, що й при перехресній перев'язці, тільки на торцях до них прибивають трикутні бруски. В автомашині па­кети укладають довгою стороною поперек кузова. Навантажен­ня і розвантаження, а також подавання на робоче місце таких пакетів проводяться з застосуванням тих же футлярів, що й для звичайних пакетів. Недоліком цього способу є те, що він дещо збільшує трудові затрати як при укладанні цегли на піддони, так і при поданні цегли з піддона на стіну.

Для перенесення силікатної цегли на будівництвах Москви застосовуються піддони розмірами 500x1850 мм, на які укла­дають з перев'язкою рядів 400 цеглин. Такі пакети перевозять на машинах (рис. 27), оснащених гнучкими кріпленнями з прогумованих ремені в (транспортерної стрічки), які обтискують пакети при транспортуванні.

Вантажити і розвантажувати пакети з піддонами на брусках рекомендується за допомогою вилкових напівавтоматичних маят­никових підхватів (рис. 28) або за допомогою тристінних метале­вих футлярів.

Для навантаження і вивантаження пакетів на піддонах з гач­ками слід застосовувати футляр на один (рис. 29, а) чи на два

спарених пакети (рис. 29, б). Стінки футляра мають внизу спе­ціальні дротики, за які зачіплюють гачки піддонів при надяганні футляра. У цих же футлярах пакети цегли подають на робоче місце мулярів до місця укладання.

Цеглу на робоче місце подають і розкладають на стіні му­лярі 2-го розряду. Розкладати цеглу на стіні, що зводиться, слід по можливості ближче до місця укладання і в певному порядку. Цеглу для ложкових рядів розкладають паралельно стіні чи під певним кутом до неї, а для поперечикових рядів — перпендикулярно до осі стіни. Для зовнішньої версти цеглу розкла­дають на внутрішній половині стіни, а для внутрішньої версти — на зовнішній. При цьому необхідно пам'ятати, що постіль, що призначається для укладання версти чи забутки, не повинна бу­ти зайнята цеглою.

В залежності від товщини і конструкції стін рекомендують­ся такі схеми розкладки цегли на стіні.

Для стін товщиною від двох цеглин і більше:

для кладки поперечикових зовнішніх верст — стопками по дві цеглини з відстанню між стопками в півцеглини (рис. 30,а);

для кладки ложкових зовнішніх верст — стопка­ми по дві цеглини з від­станню між стопками в одну цеглину (рис.30, б).

Для стін товщиною в півтори цеглини:

для поперечикового чи ложкового ряду — стопка­ми по дві цеглини пара­лельно осі стіни, тобто як для ложкового ряду при кладці стін товщиною в дві цеглини. Для стін товщиною в одну цеглину:

для кладки ложкового ряду стопками по дві цеглини, що розміщуються на середині стіни паралельно її осі, з відстанню між стопками в одну цеглину;

для кладки поперечикового ряду — на середині стіни перпен­дикулярно до її осі, з відстанню між стопками в півцеглини.

Розкладаючи цеглини на стіні, треба слідкувати за тим, щоб до фасаду будівлі вони були звернені боком, що найбільш збе­рігся, і не має пошкоджень і відколів.

При таких схемах розкладки цегла, що лежить на стіні, не заважає муляру розрівнювати розчин на постелі, до того ж робіт­ник робить мінімальну кількість рухів при переміщенні цегли.

Розкладку цегли на стіні починають, відступаючи на 50— 60 см від раніше викладеної кладки, щоб мати місце для розсти­лання розчину.

Для стін і перегородок товщиною в півцеглини: цеглу розкла­дають паралельно осі стіни, одну за одною перед кладкою на від­стані 50—60 см від раніше укладеного ряду.