5.8 Монтажні механізми і оснащення

Найпростіші вантажопідйомні механізми оснащують ручними чи привідними лебідками, блоками і поліспастами.

Ручні лебідки (рис. 144, а) використовують головним чином для натягання розчалок (вант) при монтажі щоглою, але в ряді випадків ними піднімають елементи конструкцій (вантажі), особливо при ремонтних роботах.

Ручні лебідки мають зубчасті передачі 2 і оснащуються автоматичними гальмами для уповільнення швидкості опускания ваитажу і миттєвої зупинки його при випадковій втраті управління лебідкою. Для цього вони обладнуються так званими храповими приладами 3. Тяглови зусилля ручних лебідок (вантажо- підйомність) складають 0,5—8 т.

Електричні лебідки. Монтують конструкції, як правило електричними редукторними лебідками (рис. 144, б), у яких бара­бан 6 жорстко зв'язаний з валом електродвигуна 7 зубчастою чи черв'ячно-зубчастою передачею, чи фрикщйнимн лебідками; у яких барабан підключаеться до приводу через фрикційні муфти чи передачі.

Блоки. Монтажні блоки (рис. 145, а) виготовляють однорольними вантажопідйомністю до 10 дворольними — до 20 т і 3 більшою кількістю роликів. Блоки мають обойму 1, на осі якої на підшипниках встановлюються ро­лики 4. До обойми шарнірно прикріплюеться вантажний гак 5.

Поліспасти (рис. 145,6)—це вантажопідйомне устаткування з двох блоків, запасованих сталь- ним канатом 3. Один блок полиспаста кріпиться до нерухомих елементів, другий — за допомогою гака 5 або серги вантажу, що піднімається.

Рис. 144. Лебідки:

а — ручна; 6 — електрична; 1 — привід; 2 — зубчата пе­редача; 3 — храповик з со­бачкою; 4 — станина; 5 — ру­коятка; 6 —барабан для тро­са; 7 — електродвигун; 8 — черв'ячний редуктор.

При занасовці поліспаста кінець каната кріпиться до нерухомого блока, потім проходить почергово через ролики рухомого і нерухомого блоків і закріплюється на барабані лебідки. Іс- нують і іниші системи запасовки поліспастів.

Застосування звичайних блоків не дае виграшу в силі. В поліспастах же кожей ролик пересувного блока дае змогу у два рази скоротити необхішне тяглове зусилля.

Домкрати на монтажі застосовують для піднімання на невелику висоту та вивірки окремих конструктивних елементів, а також для попереднього i дальшого натягування арматури залізо- бетонних конструкцій. В практиці робіт використовують рейковi (рис. 146, a), гвинтові домкрати (рис. 146, б) вантажопідйомніістю від 3 до 20 т i гідравлічні домкрати вантажопідйомністю до 300 т.

Рис. 145. Монтажний блок і поліспаст:

а — однорольннй блок; б — поліпаст; 1 — обойма; 2 — петля; 3 — канат; 4 — ролик; 5 — гак.

Монтажні крани. В залежноеп від виду конструкцій, що монтуються, і умов будівельного майданчика застосовуються самохідні або спеціальні монтажні крани і різні вантажопідйомні пристрої - щогли, шеври, портали.

Гусеничні крани (рис. 147, а) випускають як спеціальні монтажні машини i як крани-екскаватори вантажопідйомністю від 6 до 75 т стрілами довжииою до 45 м .Ці крани працюють без виносних опор. На монтажі підземної частини вони обладнуються

короткими стрілами, а при зведенні наземних конструкцій — подовжеиими стрілами та гуськами або баштово-стріловим устаткуванням.

Пневмоколісні крани (рис. 147, б) також випускаються у вигляді кранів-екскаваторів або спеціальних монтажних машин.

спеціальних монтажних машин.

Вони, як правило, працюють без виносних опор, але при необхідності встановлюються на аутригери. Ці крани можуть переміщуватися із швидкктю до 20 км/год, вантажопідйомність їх від 10 до 100 т.

Автомобільні крани (рис. 147, в) при недостатній стійкості мають невелику вантажопідйомність (3—10 т) при відносно ма­лому вальоті стріли (2,5—4 м). Саме тому їх використовують, головним чином, на вантажно-розвантажувальних роботах, на укрупнені конструкцій і монтажі легких елементів. Автомобільні крани монтуються на шасі вантажних автомобілів. Це забезпечує їм хорош у прохідність і швидмсть пересування до 40 км/год. Під час роботи автомобільні крани встановлюють на виносні опори.

Баштові крани (рис. 148) мають велике розповсюдження в нашій країні. Основні переваги їх у тому, що маючи велику висоту підйому і точку кріплення стріли вище монтажного рівня, ці крани можуть подавати конструкції в будь-яке місце споруди, що зводиться.

Баштові крани пересуваються по рейковій колії, машиністи кранів маютьхороший огляд під час роботи. Основні частини

Баштові крани пересуваються по рейковій колії, машиністи кранів маютьхороший огляд під час роботи. Основні частини

1 — стрілові стояки; 1 — кабіна; 3 — стріловий поліспаст; 4 — вантажмний канат; 5 — монтажним стояк; 6 — стрілова лебідка: 7 — контрвантаж; 8 —вантажна ле­бідка; 9 — обертова голівка; 10 — башта; 11 — ходовий візок з баластом.

цих кранів: башта, стріла, ходовий візок, кабіна машиніста, ме­ханізми підйому вантажу, руху крана, повороту стріли, проти­вага.

Баштові крани вантажопідйомністю до 3—5 т (СБК-1, БКСМ-5-10, МБТК-80 та ін.) пристосовані для будівництва споруд заввишки до п'яти-семи поверхів, що мають стіни з цегли, блоків або панелей, а крани вантажопідйомністю до 2 г (КБ-16 та інші) —для малоповерхового будівництва.

Баштові крани вантажопідйомністю 5 т (УБК-5-50, БКСМ- 14М і т. ін.) призначені для монтажу великопанельних, каркаснопанельних та інших споруд висотою до 14—18 поверхів.

Крани з більшою вантажопідйомністю використовують при зведенні промислових об'єктів з крупних елементів вагою до 25 т і більше.

Однією з різновидностей баштових кранів є самопідйомні (повзучі) баштові крани. Вони спираються безпосередньо на конструкції будівлі, що зводиться, і піднімаються разом з її зве­денням.

При монтажі конструкцій з важких елементів застосовують також козлові крани, які пересуваються над спорудою, що бу­дується. Є багато типів козлових кранів вантажопідйомністю від 2 до 120 т.

Ці крани найбільш ефективні для роботи на складах конст­рукцій и при веденні споруд з об'ємних елементів.

Зміст

Вступ

Частина перша. Технологія кам'яних робіт

Розділ I Загальні відомості

1.1 Кам’яні будинки , їх елементи і конструкції 1-3

1.2 Види і призначення кладки 4

1.3 Правила розрізки і елементи цегляної кладки 4

Розділ II Цегляна кладка

2.3 Система перев’язки кладки 9

2.4 Послідовність і порядок кладки. Інструменти і пристрої 11

2.5 Транспортування , подача і розкладання цегли на стіні 14

2.6 Подавання , розстилання і розрівнювання розчину 21

2.7 Способи укладання цегли 21

2.8 Кладка стін , простінків , стовпів , димових і вентиляційних каналів 25

2.9 Армована цегляна кладка 35

2.10 Кладка перемичок , арок , склепінь 36

2.11 Влаштування осідальних і температурних швів 39

2.12 Кладка цегляних колодязів 40

2.13 Організація робочого місця 41

2.14 Підмостки і риштування 43

2.15 Методи праці і організація виробництва 44

2.17 Вимоги до якості кладки , способи перевірки 50

2.18 Правила техніки безпеки 53

Розділ III Будова і бутобетон на кладка

3.1 Перев’язка швів і способом бутової кладки 54

3.2 Бутобетонна кладка 58

3.3 Влаштування гідроізоляції 58

Розділ IV кладка із штучних і природних каменів правильної форми

4.1 Змішані кладки 60

4.2 Кладка перегородок 63

Розділ V Ремонт кам’яних конструкцій

5.1 Інструмент для розбирання і ремонту кладки 64

5.2 Розбирання кам’яної кладки 65

5.3 Пробивання і закладання отворів , борозен , гнізд і прорізів 66

5.4 Підводка фундаментів 67

5.5 Ремонт і очищення облицювання 67

5.6 Техніка безпеки при розбиранні і ремонті цегляних конструкцій 68

5.7 Стропування . Пристрої для стропування 68

5.8 Монтажні механізми і оснащення 73