5.7 Стропування. Пристрої для стропування

Для підйому елементи будівельних конструкцій прикріплюють до гака підйомного механізму спеціальними вантажозахватними пристроями, які називають стропами, траверсами, захватами і т. п. Сам процес прикріплення монтажного елемента до гака кра­на чи іншого механізму називають стропуванням. Конструкції стропуються за закладні частини (петли серги), отвори чи в об­хват у вузлах або інших місцях, передбачених проектом.

Як осковні пристрої для стропування використовують конопляні чи стальні канати. За їх допомогою виконують більшість такелажних і монтажних операцій. Конопляні канати застосовують лише для підйому і переміщення вручну легких деталей і для влаштування відтяжок, а стальні дротяні канати — для ос­нащения вантажопідйомних машин, а також як ванти (розтяжка), відтяжки, стропи.

Конопляні канати випускають двох видів: більні, що не мають специальної обробки, і просочені гарячою смолою (смоляні) — з метою запобігання розмоканню і гниттю. Більний канат у порівнянш зі смоляним більш м'який, гнучкий і менш міцний. Його недолік полягае в тому, що він вбирае в себе вологу, гублячи при цьому майже половину своеі міцності.

За якостю конопляні канати поділяються на спеціальні, вищої якості і нормальні. Спеціальні канати мають найбільш високу міцність.

На монтажних роботах застосовуються нормальні конопляні канати діаметром від 9,6 до 55,7 мм. Останім часом почали виготовляти канати із капрону і перлону. Ці канати мають підвищену міцність, не піддаються гниттю і не бояться води.

Щоб забезпечити довготривалу роботу конопляних канатів при стропувапні ними вантажів з гострими ребрами на них, під канат ставлять пілкладки, які запобігають його пошкодженню. При влаштувані на кінцях канатів петель в них обов'язково вставляють і затягають канатом коуш стальне кільце з напівкруглою канавкою по зовнішньому периметру. Нормальна робота конопляного каната забезпечуеться лише в тому випадку, якщо діаметр барабанів чи блоков в механізмах з ручним приво­дом перевищуе діаметр каната не менше ніж у 10 разів.

Стальні дротяі канати використовують для підйому важких вантажів (деталей, елементів конструкцій). Стальні кана­ти — невід'ємна частина більшості монтажних мехашзмів і пристроїв. Канати мають діаметр від 3,7 до 65 мм, їх виготовляють довжиною 250, 500, 1000 м. Витривалість (довговічність робота) каната залежить від конструкції, а також від відношення його діаметра до діаметра барабана, який він обводить, чи блока мехашзму (полкпаста).

Стальні дротяні канати (троси) мають одинарне, подвійне чи потрійне сукання. Стальні канати одинарного сукання скручують безпосередньо з дроту; подвійного — з пасм, попередньо скручених з дроту; потршного— з деюлькох каналв подвійного сукання.

При монтажних роботах нерідко доводиться корнстуватись безпосередньо тросами. Для прикрплення тросів до вантажів

(елементів конструкцій), до гака підйомного механізму чи до щогол, коли троси використовуються як розчалки, та в інших випадках застосовують різш види вузлів і з'єднань: удавка (вісімка — рис. 136, а) і подвійна віамка (рис. 136, б) для стропування одиночним тросом предметів круглого перерізу; бесідковий, чи калмицький, вузол (рис. 136, в) для закріплення кінця троса до

предметів великого діаметра; вантовий вузол (рис. 136, г); подвійний вантовий вузол (рис. 136, д) і засувний штик (рис. 136, е) для закршлення троса до щогол, якорів. Для закршлення оди­ночного каната на гак застосовують гачний вузол (рис. 136, Ж, 3, І).

Нарощують троси за допомогою стисків, встановлюваних на відстані 80—100 мм один від одного, чи петель з защитною (рис. 136, /с, л). Конструкция стисків буває різна в залежності від то­го, як часто відбуваеться зміна троав і їх з'єднань.

Кінці тросів закріплюють стисками чи заплітками (рис. 136, /с, л), щоб не розпліталась пасма. Заплаткою чи на стисках роблять також петлі на кінцях тросів. При цьому вільний кінець троса розплітають па пасма, попередньо обв'язавши м'яким дро­том те місце троса, до якого робиться розплітання. Пасма потім нпльно сплітають з основним тросом, утворивши з нього петлю, а місце сплітки міцно обмотують м'яким дротом.

Для запобігання швидкого зносу петлі в неї при сплетінні вставляють коуш з штампованої сталі.

Стропування елементів — досить відповідальна операщя. Від неї залежить безпека роботи, легекість оперування і загальна тривалкть всього процесу.

Тому необхідно користуватись найбільш надійними і зручиими стропами. До їх числа належать універсальні стропи, спеціальні полегшені стропи і траверси.

Універсальнний кільцевий строп має форму замкнутої петлі і виготовляеться з каната діаметром 19,5—30 мм, довжииою від 8 до 15 м. Недоліком його е необхідшсть підніматися такелаж­нику у більшості випадків до вузла кріплення стропа для його розстропування. Для закріплення універсального кільцевого стропа на гаку застосовують мертву петлю (рис. 137, в) — при підйомі будь-яких елементів.

Полегшений строп виготовляють з троса диамегрм вщ 12 до 20 мм, прикріпляючи до його кінців (звичайним сплетінням) га­ки чи коуші (рис. 138, а), карабіни (рис. 138, б) і серги, необхідні для швидкого приеднання стропів до вантажів (елементів конструкційш). Карабіни роблять з запірним пристосуванням у вигляді трубки чи іншого пристрою, який запобігає вільному розстропуванню чи вискакуванню кільця з карабіна. Прийоми стропування показані на рис. 138, В.

Полегшені стропи використовують як вітки багатовіткових стропів. В залежносп від ваги і виду конструкцій, що піднімаються, такі стропи мають одну, дві, чотири, шicть віток. На кін- цях віток закріплюють гаки чи карабіни, що мають пристрої, які перешкоджають відчепленю вантажу при послаблені натягу стропів.

Двовітковий строп (рис. 139, а) застосовують для підйому і монтажу елементів з двома монтажними петлями (прогонів, ба­лок, блоків, панелей).

Строп виготовляеться вантажопідйомністю 3 і 5 т. Довжина кожнох вітки стропа повинна становити: 5000 мм при використанні стропа з баштовим краном; 2600 мм при використанні

стропа з пневмоколісним чи автомобільним краном. Відстань між монтажними петлями на елементах, що монтуються, при ро­боті цим стропом не повинна перевищувати 3800 мм при довжині віток по 5000 мм 1 2300 мм при довжиш віток по 2600 мм.

Чотиривітковий строп (павук) призначений для монтажу плит перекритів, сходових маршів та інших елементів, що мають чотири монтажш петлі (рис. 139, б).

Строп складаеться з скоби і двох парстальних канатів, на нижніх кінцях яких закріплені гаки при вантажопідйомності стропа 5 т чи карабни при вантажопідйомності стропа 3 т.

Довжина кожної вітки стропа повинна складати: 5000 мм при використанні стропа з баштовим краном; 2600 мм при викори­станні стропа з пневмоколісним чи автомобільним краном.

Відстань між монтажними петлями на елементі, що монтується (блок, плита, подушка), не повинна перевищувати: 3800 мм при довжиш віток стропа 5000 мм, 2300 мм при довжиш віт- ки стропа 2600 мм. Основний недолік чотиривіткового стропа полягае в тому, що в ньому не забезпечуеться рівномірний розпо­діл навантаження на вітки стропа. Навіть якщо вони мають абсолютно однакову довжину, то за рахунок деякого зміщення монтажних петель у виробі стропи будуть мати різний натяг, а це може призвести до обриву чи висмикування петель і до аварії. Тому при монтажі важкнх крупнорозмірних деталей слід користуватись балансирними стропами і траверсами, у яких ав­томатично регулюеться довжина строп і сила їх натягу.

Шестивітковий універсальний (балансирний — рис. 139, в, г) строп призначений для підйому, кантування і монтажу крупних панелей перекритів, у яких є шість точок для закріплення віток стропа. Шестивітковий строп, по суть складаеться з двох стропів: дво- і чотиривіткового, з'єднаних собою. Дві в вітки стро­па мають довжину 3,4 м і чотири вітки— довжину 5 м. Стропом забезпечуеться подавання елементів горизонтальному і похилому положенні. У цього стропа є чотири блоки, через які пере­кинуті стропи. Це забезпечуе рівномірний розподіл (балансування) навантажень на вісі шість карабінів захватного пристрою. Таким стропом можна монтувати і всі інші вироби з чотирма або двома монтажними петлями. Цим і пояснюється універсальність балансирного стропа.

Рис. 139. Полегшені стропи:

а —двовітковий; б — чотиривітковий; в. г — стропування шестивітковими стро­пами за 4 і 6 петель.

Рис. 141. Пристосування для стропування залізобетонних колон:

а — легклх колон універсальним стропом в обхват; б — важких колон подвійним стропом за монтажні петлі; в — напівавтоматичні траверса; г — фрикційний захват; 1 — кронштейн: 2 — тросик; 3 — металічний штир; 4—колона; 5 — захватиі балочки; 6 — защіпки; д — на- півавтоматичннй захватний пристрій для монтажу колон; 1 — П-подібна рама; 2 - елетродвигун з редуктором; 3— гайка; 4 — гвинт; 5 — дублюючі кнопки управління; 6— запірний палець; 7 — тросові тяги; 8 — траверса; 9 — кабель; !0 — колона.