Класифікація злочинців здійснюється шляхом поділу їх на типології (це ми розглядали вище) та на групування.

Групування - визначений розподіл статистичної сукупності на визначені групи, категорії з використанням такого критерію, як статистична розповсюдженість однієї чи декілька ознак.

Найбільш розповсюджені групіровки, що базуються на:

1) таких демографічних даних, як стать і вік. В кримінальній статистиці виділяють: неповнолітні (14-15р. та 16-17 р.), особи молодого віку (19-24 р. та 25-29 р.); особи зрілого віку (30 р. і старше);

2) деяких соціально-економічних критеріях: освіта, рід занять; факт наявності або відсутності місця проживання та роду занять (виділяються бомжи, переселенці, біженці); проживання в місцевій або сільській місцевості; джерело прибутків, крім цього виділяються постійні жителі та мігранти);

3) громадянстві (громадяни України, іноземці, особи без громадянства);

4) стан особистості в момент здійснення злочину: враховуються, по-перше, факти сп’яніння, наркотичного збудження; по-друге, знаходження людини при вчиненні злочину в складі групи (якої саме); по –третє, знаходження в місцях позбавлення волі.

Наприклад, таблиця:

	Особи, що навчаються	Особи, що працюють	Без визначених занять
Крадіжки	30	20	50
Хуліганство	15	60	25

Вказані групіровки дозволяють визначеним шляхом систематизувати контингент злочинців для їх, більш детального вивчення, вказують основні направлення змін в цьому контингенті; дозволяють виділяти групи, що потребують першочергової уваги. Класифікація, як бачимо є недостатньою, тому потрібно звертатися ще й до типології злочинців.

12