Н.І. Волкова

ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ

Тренінг-курс

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

ЗМІСТ

Передмова 7

МОДУЛЫ 9

Розділ 1. Предмет, метод і роль економічної теорії 9 Розділ 2. Фактори виробництва, його продукт

і структура 24

Розділ 3. Взаємодія економічних відносин

із продуктивними силами і надбудовою 38 Розділ 4. Товарне виробництво і його атрибути ... 49

Розділ 5. Взаємодія основних ринкових сил 59

Розділ 6. Розвиток і функціонування грошей 78

Розділ 7. Інфляція, її причини, види, форми

і наслідки 97

МОДУЛЬ2 109

Розділ 8. Економічна роль домогосподарств

і соціальна стратифікація 109

Розділ9. Фірми та їх вили 115

Розділ 10. Роль держави у змішаній економіці.... 127

Розділ 11. Капітал, його витрати і показники

одиничного відтворення 138

Розділ 12. Суспільне відтворення та національні

рахунки 153

Розділ 13. Періодизація, типи, фактори і критерії

економічного зростання 167

Розділ 14. Робоча сила як чинник товарно- грошових відносин 180

Розділ 15. Рух і фінансова ефективність

промислового капіталу 196

Розділів. Аграрні відносини та земельна рента 211

МОДУЛЬ 3 (додатковий) 224

Розділ 17. Діяльність у товарному обігу 224

Розділ 18. Позиковий капітал і форми кредиту ... 233

Розділ 19. Кредитні установи 240

Розділ 20. Діяльність комерційних банків 247

Розділ 21. Господарські товариства 255

Розділ 22. Державна власність і приватизація 264

Розділ 23. Основні характеристики фінансів

фірми 271

Розділ 24. Загальні параметри управління

фірмою 278

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТІВ 282

ПЕРЕДМОВА

Міжнародний стандарт економічної освіти передбачає необхідність створення такої навчально-методичної літе­ратури, в якій оптимально поєднувалися б як теоретич­на, так і практична інформації. Саме цим принципом ке­рувались автори у процесі написання посібника.

Пропонований посібник з дисципліни "Економічна теорія" призначений для самостійної роботи студентів і надає їм можливість застосовувати методи вивчення еконо­мічних закономірностей та економічних відносин на прак­тиці, перевірити, наскільки добре вони володіють теоретич­ними знаннями з курсу "Економічна теорія". Цей навчаль­ний посібник — своєрідний "путівник" для тих, хто вивчає основи економічної теорії. Тренінг-курс — це своєрідне тре­нування пам'яті, розуму. За допомогою тренінг-курсу лег­ше засвоїти термінологію економічної теорії.

За змістом матеріали тренінг-курсу відповідають про­грамі навчальної дисципліни "Економічна теорія", а отже, ця книга може бути використана як доповнення до будь-якого навчального посібника чи підручника з економічної теорії. Але найповніше матеріали тренінг-курсу відповідають розділам навчального посібника "Економічна теорія" О.І. Бутука. Поєднання цих посібників допоможе студентам поглибити розуміння еко­номічних проблем.

Тренінг-курс "Економічна теорія" складається з трьох модулів. До кожного розділу наведено перелік основних термінів і понять, подано тезисний теоретичний матеріал, в якому зосереджено увагу на аналізі головних питань. Проте слід пам'ятати, що тренінг-курс ніякою мірою не заміщує підручник, де фундаментально викладено зміст проблем, а лише доповнює його, дає можливість перевіри­ти рівень володіння студентами основними термінами і принципами, якими керуються в економічній теорії.

Відповідно до Болонського процесу тести (від англ. — випробування, іспити, дослідження) мають допомогти студентам перевірити рівень засвоєння навчального ма­теріалу курсу "Економічна теорія" (політична економія). У посібнику тести подано за темами, які згруповано у два головних і один додатковий модулі. Це має полегшити викладачам складання тестових контрольних завдань і тестових іспитів з економічної теорії. Викладачі можуть варіювати тестами з різних розділів і самими розділами (під час складання кредитних модулів) залежно від тих акцентів, котрі вони вважають доцільними у процесі ви­вчення курсу студентами відповідних спеціальностей.

Слід зауважити, що формулювання питань кожного тесту передбачає за інших різних умов незмінність усіх тих обставин, що не вказані в їхній постановці. За іншого підходу такі тести не можна розглядати як коректно сформульовані. Це зауваження стосується і тестових за­дач. Вони розроблені з урахуванням найважливіших економічних категорій та законів і мають кількісно та графічно проілюструвати їх (за інших рівних умов). Цифри, використані у задачах, не прив'язані до реаль­них господарських процесів. Тому викладачі можуть наводити їх з іншими кількісними параметрами, що дає можливість збільшувати кількість варіантів контроль­них завдань та завдань для іспиту.

МОДУЛЬ І

Розділ 1

ПРЕДМЕТ, МЕТОД І РОЛЬ

ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Мета розділу — з'ясувати предмет економічної тео­рії, її місце у системі економічних наук і системі госпо­дарювання; визначити основні засоби пізнання

еконо­мічних процесів.

Життєдіяльність людини та суспільства виявляєть­ся в комплексі потреб, що об'єктивно відображають стан їх взаємодії з навколишнім середовищем. Необхідність задоволення потреб заохочує людей до трудової діяль­ності, виробництва матеріальних благ і послуг.

Завдання економічної теорії — з'ясувати законо­мірності та мотиви поведінки людей у процесі вироб­ництва, поділу та споживання матеріальних благ і по­слуг.

Основна проблема, яка виникає в будь-якій еко­номічній системі, — безмежність матеріальних потреб та обмеженість економічних ресурсів. У процесі їх ви­користання люди вступають між собою в економічні відносини. Вони постійно модифікуються еволюційно або революційно з розвитком продуктивних сил і потреб.

Економічні відносини виявляються в різних формах володіння факторами виробництва та його продуктами, в економічних інтересах різних суб'єктів, пронизують виробництво, розподіл, обмін, споживання та управлін­ня. Економічна теорія покликана вивчати ці відносини для їх раціоналізації. Виробничі відносини становлять базис у всій системі суспільних взаємозв'язків. Еко­номічні відносини активно взаємодіють із соціально-політичними відносинами.

Предметом економічної теорії є економічні відноси­ни, які перебувають під впливом соціально-політичної надбудови і які формуються у процесі використання обмежених виробничих сил суспільства для задоволен­ня безмежних потреб людей.

Економіка — складна, багаторівнева система. Усі її рівні взаємопов'язані та взаємозалежні. Але принципи функціонування фірми, галузі, сімейних господарств не можуть відрізнятися від законів розвитку економіки як цілісної системи. Тому економічна теорія вивчає пробле­ми економічних відносин на мікро- і макрорівнях. Знан­ня економічної теорії необхідне не тільки тим, хто у своїй професійній діяльності пов'язаний з нею. Ця наука дає змогу пересічній людині зрозуміти складний економічний світ, формує світогляд, економічний тип мислення.

Навчальні цілі

1. Визначити основні етапи розвитку економічної теорії.

2. З'ясувати, що є предметом економічної теорії, і яке місце займає ця наука серед інших економічних дис­циплін.

3. Пояснити відмінність між мікро- та макроеконо-міками і чому вони пов'язані між собою.

1. Розкрити сутність функцій економічної теорії: пізнавальної, практичної, методологічної та ідеологічної.

2. Вивчити методи пізнання економічних процесів.

3. З'ясувати зміст понять "принципи", "закони", "ка­тегорії", "моделі".

4. Пояснити логічні помилки, які можливі під час наукового аналізу в процесі узагальнення фактів і пі­знання економічних явищ.

Основні терміни і поняття

Поняття "економіка". Класифікація економічних наук. Етапи розвитку економічної теорії: меркантилізм, фізіократія, класична політична економія, пролетарсь­ка політична економія, вульгарна політична економія, маржиналізм, кейнсіанство, монетаризм. Предмет еко­номічної теорії. Мікроекономіка. Макроекономіка. Функ­ції економічної теорії. Методологія пізнання: сходжен­ня від абстрактного до конкретного, індукція та дедук­ція, аналіз і синтез, якісні та кількісні дослідження, нормативна і позитивна економіки.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Коли виникла економічна наука як самостійна галузь знання:

а) у стародавньому світі;

б) у період рабовласництва;

в) у середньовіччі;

г) під час переходу від феодалізму до капіталізму;

д) у період капіталізму?

2. Яка школа економічної теорії приділяла головну увагу (у практичних рекомендаціях) протекціонізму:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) маржиналістів;

г) кейнсіанців;

д) монетаристів?

3. Яка школа політичної економії відносила до про­дуктивної праці лише діяльність у сфері зовнішньої торгівлі:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) маржиналістів?

4. Яка школа політекономії обмежувала сферу про­дуктивної праці аграрним сектором:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) маржиналістів?

5. Хто вперше ототожнив виробничу сферу зі сферою матеріального виробництва:

а) меркантилісти;

б) фізіократи;

в) Адам Сміт;

г) марксисти;

д) інституціоналісти?

6. Які течії політекономії зробили значний внесок у розвиток трудової теорії вартості:

а) меркантилізму;

б) фізіократії;

в) класичної буржуазної політекономії та марксизму;

г) маржиналізму;

д) кейнсіанства?

7. Яка школа політекономії розробила теорію додат­кової вартості:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) інституціоналістів?

8. Яка школа економічної теорії ґрунтується на гра­ничних категоріях:

а) марксистів;

б) меркантилістів;

в) фізіократів;

г) інституціоналістів;

д) маржиналістів?

9. Яка школа економічної теорії особливу увагу при­діляє соціальним установам та інфраструктурі у функціо­нуванні народного господарства:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) маржиналістів;

г) монетаристів;

д) інституціоналістів?

10. Які основні явища потрібно враховувати для фор­мулювання повного визначення предмета політекономії:

а) економічні відносини як базис суспільства;

б) соціально-політичну надбудову, котра впливає на господарське життя;

в) рідкість ресурсів;

г) безмежність потреб;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

11. У якому розділі економічної теорії безпосередньо вивчається світове господарство:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

12. У якій частині економічної теорії досліджуються питання національної економіки:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

13. У якій частині економічної теорії безпосередньо розглядаються проблеми господарської діяльності на рівні галузей, їхніх комплексів і регіонів окремих країн:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

14. У якій частині економічної теорії вивчаються питання господарської діяльності на рівні фірм і домогосподарств:

а) мікроекономіці;

б) макроекономіці;

в) мезоекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

15. Що є об'єктом досліджень у мегаекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей;

г) економіка регіонів країни;

д) світогосподарські процеси?

16. Що є об'єктом досліджень у макроекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей;

г) економіка регіонів країни;

д) народне господарство і світова економіка?

17. Що є об'єктом досліджень у мезоекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей та економіка регіонів країни;

г) народне господарство;

д) світова економіка?

18. Що є об'єктом досліджень у мікроекономіці:

а) діяльність фірм і життя домогосподарств;

б) господарство окремих галузей;

в) економіка регіонів країни;

г) народне господарство;

д) світова економіка?

19. Чи завжди судження, що правильні для мікроекономіки, справедливі й для макроекономіки:

а) завжди;

б) ніколи; в) іноді;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

20. Що є прямим результатом пізнавальної функції політекономії:

а) розробка економічної політики держави;

б) ідеологія соціальних груп і націй;

в) формулювання економічних категорій, законів, принципів і моделей;

г) збирання емпірічних даних про господарське життя;

д) попередні відповіді помилкові?

21. У чому полягає сутність економічних категорій:

а) господарські терміни;

б) явища економічного буття;

в) господарські процеси;

г) загальні поняття, котрі ідеально відображають вла­стивості економічних явищ та їхні особливості;

д) попередні відповіді помилкові?

22. Які економічні категорії стосуються усіх фор­мацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

23. Які економічні категорії стосуються не усіх, а тільки декількох формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

24. Які економічні категорії стосуються виключно окремих формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

25. Що таке економічний закон:

а) адміністративна вимога;

б) юридичне положення;

в) окремий акт господарського життя;

г) уявлення вчених-економістів;

д) суттєвий, об'єктивний, необхідний, сталий, причинно-наслідковий зв'язок між певними господарськи­ми явищами або всередені них?

26. Які зв'язки між господарськими явищами та всередині них становлять економічні закони:

а) суттєві;

б) необхідні та сталі;

в) об'єктивні;

г) причинно-наслідкові;

д) усі попередні відповіді правильні?

27. Які економічні закони регулюють життя в усіх формаціях:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

28. Які економічні закони регулюють життя не в усіх, а в декількох формаціях:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

29. Які економічні закони регулюють життя виключ­но в окремих формаціях:

а) усезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

30. Чи можна змінювати економічні закони так само, як юридичні:

а) економічні закони, як і юридичні, встановлюють­ ся законодавчими органами;

б) економічні закони можна змінювати лише на ре­ ферендумах;

в) економічні закони об'єктивні тому, що вічні;

г) економічні закони об'єктивні, оскільки незалежні від волі людей, хоча вони змінюються внаслідок мета­ морфоз господарського життя під впливом прогресу про­дуктивних сил;

д) попередні відповіді помилкові?

31. Що спричинює порушення економічних законів:

а) нічого;

б) виграш порушників;

в) розгляд справи в юридичному порядку;

г) падіння результативності господарської діяльності порушників;

д) їх неможливо порушити, адже вони об'єктивні?

32. Що спільного між економічними та юридичними законами:

а) незалежність від волі людей;

б) суб'єктивність;

в) фіксація лише суттєвих зв'язків;

г) вічність;

д) вони по-різному регулюють суспільні відносини?

33. Що таке об'єктивність економічних законів:

а) їхня незмінність;

б) констатація у них суттєвих зв'язків;

в) фіксація у них необхідних зв'язків;

г) відображення у них причинно-наслідкових зв'язків;

д) їхня незалежність від волі людей та юридичних осіб?

34. Чи однаково діють економічні закони за будь-яких природних умов:

а) так, тому що закони вічні;

б) ні, адже конкретне природне середовище об'єктив­но зумовлює особливості їхньої дії;

в) так, оскільки закони фіксують суттєві зв'язки;

г) ні, тому що закони суб'єктивні;

д) попередні відповіді помилкові?

35. Чи залежить дія економічних законів "від інших рівних умов":

а) якщо змінюються умови, то обов'язково модифі­куються й закони;

б) коли змінюються умови, тоді неминуче відмирають закони;

в) різним природним та історичним умовам адекватні особливі тільки для них закони;

г) закони формулюються у чистому вигляді, тобто при абстрагуванні від зміни тих обставин, котрі в їхньому визначенні не вказуються, хоча вони діють за певної мінливості таких обставин, що може послаблювати ефект відповідних зв'язків, але не ліквідує їх доти, доки збері­гається об'єктивне середовище, яке породжує ці закони; д) попередні відповіді помилкові?

36. Чи означає об'єктивність економічних законів їхню незмінність:

а) вони вічні;

б) мінливість господарської реальності зумовлює моди­фікацію властивих їй об'єктивних законів;

в) вони абсолютні;

г) вони суб'єктивні;

д) попередні відповіді помилкові?

37. Коли правильна теорія може стати помилковою:

а) якщо змінилася відображена нею дійсність, а вона не фіксує таких зрушень реальності;

б) істина абсолютна;

в) істина вічна;

г) істина суб'єктивна;

д) усі теорії хибні?

38. Чи завжди те, що передує певному явищу, є його причиною:

а) завжди;

б) ніколи;

в) можливий наслідок як після виникнення його при­ чини, так і одночасно з нею;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

39. Чому теорія бідніша, ніж реальність:

а) теоретичні положення фіксують тільки суттєве в реальності;

б) теорія не дає змоги пізнати усе багатоманітне бут­тя, адже істина відносна;

в) дійсність змінюється швидше, ніж її пізнання;

г) теорія звільняє нас від другорядних (у кожному аспекті) обставин реальності;

Д) усі попередні відповіді правильні разом?

40. Якою є істина:

а) абсолютною;

б) вічною;

в) ідеальною, об'єктивною, відносною та конкретною;

г) суб'єктивною;

д) попередні відповіді помилкові?

41. Що є критерієм істини (з позицій матеріалістів):

а) істини немає;

б) авторитетні вчені;

в) окремі приклади господарської практики;

г) суспільно-економічна практика;

д) попередні відповіді помилкові?

42. У чому полягає сутність економічної свободи:

а) у слідуванні вимогам економічних законів;

б) у незалежності поведінки господарських агентів;

в) у громадянських правах;

г) в економічній незалежності держав;

д) у свободі поглядів?

43. В яких конкретних економічних дисциплінах ви­вчаються окремі фази та аспекти господарського життя:

а) галузевих;

б) функціональних;

в) синтетичних;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

44. Які з перелічених економічних дисциплін нале­жать до галузевих:

а) аудит;

б) менеджмент;

в) маркетинг;

г) кредит і грошовий обіг;

д) ніякі?

45. Яка з указаних дисциплін належить до функціо­нальних:

а) економіка послуг;

б) маркетинг;

в) економіка промисловості;

г) економіка транспорту;

д) економіка сільського господарства?

46. Які функції виконує політекономія:

а) лише пізнавальну;

б) тільки пізнавальну і практичну;

в) лише пізнавальну, практичну та ідеологічну;

г) пізнавальну, практичну, ідеологічну і методологічну;

д) попередні відповіді помилкові?

47. Яка функція політекономії є початковою:

а) пізнавальна;

б) практична;

в) прогностична;

г) ідеологічна;

д) методологічна?

48. Яка функція політекономії безпосередньо пов'я­зана з розробкою економічної політики:

а) пізнавальна;

б) практична;

в) ідеологічна;

г) методологічна;

д) попередні відповіді помилкові?

49. Чим насамперед відрізняються економічні курси різних урядів:

а) особами, котрі розробляють і здійснюють їх;

б) сукупністю задекларованих цілей;

в) засобами реалізації економічної політики;

г) змістом і пріоритетами цілей та сукупністю засобів їх досягнення, а також методами застосування останніх;

д) попередні відповіді помилкові?

50. Яка функція політекономії безпосередньо пов'я­зана з соціальним походженням учених:

х а) пізнавальна;

б) практична; ;і. в) ідеологічна;

г) методологічна;

Д) прогностична?

51. Яка функція економічної теорії де термінується національною та класовою психологією:

а) пізнавальна;

б) прогностична;

в) практична;

г) ідеологічна;

д) методологічна?

52. Чи заважає ідеологічна функція політекономії реалізації інших її функцій:

а) ні, якщо ідеологічна функція не домінує над ін­шими; але так, коли вона переважає над іншими;

б) ідеологічна функція нейтральна до здійснення ін­ших функцій;

в) функції економічної теорії не пов'язані між собою;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

53. Яка функція економічної теорії безпосередньо пов'язана з її взаємодією з іншими економічними дис­циплінами:

а) методологічна;

б) пізнавальна;

в) практична;

г) ідеологічна;

д) прогностична?

54. Чим відрізняються різні школи економічної теорії:

а) аспектом — підходом до предмета;

б) акцентом на певних інструментах застосованої методології;

в) соціальним походженням;

г) практичними рекомендаціями;

д) усіма перерахованими вище ознаками в сукупності або окремими з них?

55. Який принцип пізнання є найважливішим в усіх випадках:

а) перехід від емпірично-конкретного до абстрактного;

б) сходження від абстрактного до конкретного;

в) єдність історичного та логічного;

г) поєднання якісного та кількісного досліджень;

д) питання некоректне?

56. Який прийом пізнання зводиться до переходу від окремого до загального:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

57. Який прийом пізнання зводиться до переходу від загального до окремого:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

58. Який прийом пізнання зводиться до ідентифікації явищ на основі вивчення їхніх властивостей:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

59. Який прийом пізнання зводиться до вивчення явищ шляхом їх поділу на властиві їм компоненти:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

60. Який прийом пізнання зводиться до вивчення явищ шляхом поєднання їхніх вже проаналізованих елементів:

а) аналіз;

б) синтез; в)індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?